Характеристика клейового методу з’єднання прокладки з станом

Клейовий метод з’єднання прокладки з станом виконується в трьох варіантах:

1. шляхом склеювання прокладки з хутряним верхом по всій площині стану;

2. шляхом прокладання смуг з клейовим покриттям шириною 1,2-1,5 см;

3. шляхом прокладання пружка з лейкопластеря на відстані 0,1 см від зрізів.

Клейовий метод використовується тільки в масовому виробництві.

Переваги:

1 – збільшується міцність шкіряної тканини хутра;

2 – закріплюється волосся;

3 – збільшується термін експлуатації хутряного стану;

4 – скорочується час обробки виробу, тому що не використовуються наступні операції:

• нафастриговування та вистьобування;

• обрізання залишків прокладки по зрізах;

• забоковка;

• з’єднання хутряного стану з бортовою прокладкою, тому що клейові матеріали забезпечують достатню міцність та пружність бортів.

Але в клейовому методі є і недоліки:

1 – зниження повітря- і паропроникнення, що погіршує гігієнічні властивості одягу;

2 – неможливість, а іноді і ускладнення реставрації виробу;

3 – ускладнення зшивання деталей на машині типу 10-Б кл. (необхідність змащувати нитки маслом).

У виробах з хутра із тонкою шкіряною тканиною клейову прокладку прокладають по всій поверхні деталей хутряного стану.

У виробах із шкірок середньої товщини (кролика, андатри, козлика) достатньо з’єднувати прокладку з хутряним станом по частинам поверхні. Наприклад, по верхнім частинам пілочки і спинки – на 5 см нижче від пройми; на ділянці бортів, лацканів виконують проклеювання з використанням смуг клейової прокладки. Ширина смуг для прокладання вздовж деталей – 2,5-3 см, впоперек швів – 3-3,5 см.