Сигнали та сигнальні рухи

Початок і закінчення деяких вправ, особливо рухових, потрібно супроводжувати спеціальними сигналами, які б швид­ко припиняли попередні дії учасників і привертали їхню ува­гу. Для цього тренери користуються звуковими сигналами: оплесками, свистом тощо. Можна також застосовувати зорові сигнали, коли всі таблиці та малюнки, використовувані під час тренінгових занять, розміщено на стінах приміщення. Тоді до­статньо просто продемонструвати потрібний плакат, щоб учас­ники пригадали відповідний фрагмент матеріалу. Зручно також змінювати розташування учасників тренінгу в приміщенні як сигнал до зміни діяльності. Наприклад, створюють робочі зони для ігрової роботи, зворотного зв'язку та дидактичного аналізу матеріалу. Або для проведення психодрами учасники створю­ють сцену, на якій розгортаються події.

Учасники та тренер можуть використовувати також сигналь­ні рухи, щоб нагадувати правила групи, наприклад специфічний жест "стоп".

Важкі випадки

Проблеми під час тренінгу можуть бути пов'язані як з орга­нізацією тренінгу, так і з групою: з проблемами емоційного ста­ну групи чи особистостями окремих учасників.

Типові організаційні проблеми:

• примусово зібрана група, що проводить на тренінгу свій вихідний день;

• група не знайома з тематикою тренінгу й чекає чогось зо­всім іншого ("Хіба в нас тренінг продажів?! Нам говори­ли, що особистого іміджу...");

• нерівномірна група (шестеро головних інженерів, троє ди­спетчерів та ще й ремонтна служба...);

• частина учасників недостатньо розуміє мову, якою прово­диться тренінг;

• незручне приміщення, у якому неможливо рухатися, заду­шно, шумно, у сусідньому приміщенні співають хором;

• тренінг узагалі проводиться на робочому місці працівни­ків: дзвонять телефони, заходять інші люди, когось ви­кликають.

Продовження табл. 9

1	2	3
Внесення змін до запропонованих вправ	Обговорення мети вправи. Спрямування уваги на її творче виконання та спостереження результатів	Низька кваліфікація учасників. Звичка працювати чітко за інструкцією. Тривожність учасників
Агресія щодо тренера	Тренер демонструє відчу­женість, ворожість до учасників, порушує неписані групові норми, активно провокує учасни­ків, висловлюючи спірні ідеї	Авторитарний та емоційно нейтральний тренер. Спрямування уваги групи на самоспостереження. Тренер виступає в ролі джерела інформації, не висловлюючи власних емоцій
Внутрішньогрупова агресія	Ігрові вправи. Вислов­лювання результатів спостереження у великому колі	Незнайома чи псевдосо-лідарна жіноча група. Великий обсяг дуже складної інформації

Зазвичай такі проблеми краще передбачити на етапі спілку­вання із замовником, але якщо вони вже виникли, бажано ви­бачитися перед групою та почати разом шукати вихід:

• Якщо ми все одно перебуваємо на тренінгу, то спробуємо водночас відпочити та навчитися чогось корисного.

• Чудово, що наша тематика — імідж продавця. Як це до­поможе підвищити успішність роботи?

• Сподіваюся, що це дасть можливість не лише виконати заплановану програму, а й поліпшити взаємодію між під­розділами нашої служби.

• Я читатиму українською. Хто може взяти на себе обов'я­зок перекладати інструкції на польську?

• Приміщення занадто незручне! Може, спробуємо за 15 хви­лин знайти в цьому будинку щось краще?

• Двері замкнули, закріпили ззовні напис "Тихше — злий тренер!", вимкнули телефони та почали працювати.

Проблеми другої групи пов'язані з груповою динамікою. Це, наприклад, заборона прямо висловлювати негативні почуття чи якісь не сформульовані групові норми.

У групі може скластися ситуація, коли в учасників групи ба­гато претензій до інших учасників або до тренера, але вони не хочуть відкрито висловлювати свої почуття. Це може бути по­в'язано з присутністю на тренінгу керівника установи, відеоза-писом, переконаннями учасників у тому, що соціальний праців­ник має бути завжди ввічливим. Якщо не проводиться спеці­альної роботи для розв'язання цієї проблеми, може посилитись опір групи, погіршитися виконання інструкцій. Тренер залеж­но від його мети та індивідуального стилю може запропонува­ти якусь рухову вправу, винести проблему на обговорення, про­вести вправу для подолання конфліктів і заперечень.

Один з варіантів — проведення словесно-асоціативної гри. Учасникам пропонують відповісти на запитання, з яким видом зброї в них асоціюється кожен учасник групи. Не треба нама­гатися прийти до єдиної думки, описи мають бути власними.

Можна також застосовувати малювання. Учасники розпо­діляються на пари чи трійки, що перебувають у стані прихо­ваного конфлікту, й отримують завдання створити груповий малюнок, який відображував би їхній настрій. Можна потім об­говорювати малюнок.

Якщо учасники тренінгу дотримуються групової норми, не усвідомлюючи та не обговорюючи її (наприклад, не починають виконання вправ, доки тренер кілька разів не нагадає про час, уникають зміни партнера тощо), їм можна запропонувати за­повнити таку анкету (табл. 10).

Таблиця 10

Запитання	Наша група		Та група
Чим би я міг похвали­тися?	1. 2. 3.
	1.
Чого б я соромився?	2. 3.
Як я привертав би	1. 2. 3.
увагу інших?

Тут "та група" — якась інша тренінгова група. Учасників попереджають, що результати анкетування не будуть демонстру­ватися чи обговорюватися. Після заповнення анкети учасни­кам пропонують сформулювати правила групи, що зумовлюють таку поведінку. Учасники ховають анкети й обговорюють лише правила групи, об'єднавшись у підгрупи.

Буває, що група в цілому працює нормально, а в тренера ви­никають проблеми з кимось з учасників. Перший крок — усві­домити, з ким саме є проблема, хто з учасників тренінгу вам не подобається. Другий — зрозуміти, що саме вам не подобається, й усвідомити, що ви в цій групі тренер, а не жертва обставин. Проаналізувавши кілька проведених тренінгів або свої негати­вні очікування, можна зрозуміти, з яким типом учасників ви­никає найбільше проблем. Типові "проблемні клієнти" для тре­нерів — "незацікавлений", "знавець", "клоун" тощо.

На другому кроці бажано ввійти в роль такого проблемного клієнта та спробувати зрозуміти й відчути, які саме психологіч­ні проблеми та явища психологічного захисту впливають на прояви такої поведінки. Які ваші особистісні проблеми та три­воги породжують негативне ставлення до цього типу учасників? Яким чином таке ставлення тренера посилює тривогу та зумов­лює порушення поведінки учасників? Такий самоаналіз дасть можливість вийти із зачарованого кола проблеми й почати творчий пошук її розв'язання.