44

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

„Національний гірничий університет”

Інститут економіки

Кафедра менеджменту виробничої сфери

Індивідуальне завдання

з дисципліни: “Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції”

Тема завдання: “Розробка валютно-фінансового механізму міжнародної комерційної угоди”

Спеціальність: Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

Виконавець: студент групи МЗ-12с Шевченко А.Г.

Перевірила: ас. К.Є. Тюхменьова

Дніпропетровськ

2012

ЗМІСТ

Вихідні умови………………………………………………………………………..	3
Аналіз чинного національного та міжнародного законодавства з валютного регулювання, міжнародних розрахунків та кредитування……………………….	3
Спрогнозувати та скласти план реалізації експортної продукції або план імпорту в контрактних цінах та в національній валюті…………………………..	10
Відкрити валютний рахунок. Скласти план валютних надходжень. Виконати розрахунки використання валюти………………………………………	13
Описати порядок продажу/купівлі іноземної валюти. Заповнити заявку на продаж/купівлю іноземної валюти…………………………………………………	15
Обґрунтувати та обрати форму розрахунків. Виконати розрахунки у відповідності до умов угоди……………………………………………………….	17
Розробити усі необхідні документи для здійснення угоди……………………	21
Обрати оптимальний спосіб хеджування валютних ризиків………………….	23
Розробити механізм контролю своєчасності розрахунків, в тому числі обґрунтувати та розробити штрафні санкції. Визначити можливі штрафні санкції органів податкової служби за порушення валютного законодавства…...	26
Обґрунтувати необхідність кредитування, обрати його вид та розрахувати вартість і ефективність кредиту. Скласти угоду кредитування…………………..	29
Визначити ефективність розробленого валютно-фінансового механізму……	32
Список літератури………………………………………………………………..	34
Додаток 1……………………………………………………………………………..	35
Додаток 2……………………………………………………………………………..	36
Додаток 3…………………………………………………………………………….	37

Вихідні умови

Продавець, компанія “А”, Німеччина, продає, а Покупець, компанія “Б”, Україна, купує індукційну тигельну плавильну піч типу “Power Melt-10” за ціною 295000 доларів США.

Загальна вартість контракту складає 295000 дол. США.

Ціна Товару та його вартість включає в себе усі витрати Продавця щодо Товару, а також вартість супровідних документів, залізничні витрати, які були зроблені до моменту перетину товару Українського кордону. Ціна Товару та його вартість не включає податок на додану вартість. Відповідно до законодавства України при відвантаженні ставка ПДВ 0%.

Умови оплати:

• 50% вартості товару перераховується на рахунок Продавця авансовим платежем протягом 7 діб з моменту підписання угоди (01 листопада 2011р.);

• 50% вартості товару перераховується після прибуття Товару на кордон України (на вказану в контракті станцію).

Умови поставки DAР станція Ягодин (Інкотермс 2010).

Строк поставки – не більше 35 діб з моменту надходження 50% вартості товару авансового платежу.

Дата поставки Товару – дата прибуття партії товару на вказану в контракті станцію.

Продукція, яка поставляється, має супроводжуватися наступними документами:

• залізнична накладна;

• сертифікат якості заводу-виробника;

• сертифікат походження;

• інвойс (рахунок-фактура).

Угода діє до 31.12.2011 р.

• Аналіз чинного національного та міжнародного законодавства з валютного регулювання, міжнародних розрахунків та кредитування

Згідно умови задачі компанія “А” продає обладнання “Б”. Як свідчить Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, імпортом вважається “купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами”. “Б” є українським суб'єктом ЗЕД. В даному випадку згідно вище названого Закону суб’єкти ЗЕД – це “юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші)”.

Компанія “А” – іноземний суб'єкт господарської діяльності, а саме “суб'єкт господарської діяльності, що має постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України”.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Основний законодавчим документом, який регулює грошово-кредитні та валютні відносини в Україні є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Цей документ містить 4 розділи та 17 статей.

В першому розділі наведені визначення основних термінів, що використовуються в Декреті. Так під терміном “валютні операції” розуміють:

• операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

• операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

• операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

В другому розділі описується порядок проведення операцій з валютними цінностями.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами використовується як засіб платежу іноземна валюта. За умовою ситуаційної задачі валютою ціни, тобто валютою, в якій встановлюється ціна контракту, є долар США. Так як згідно статті 3 Декрету “валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань”, то доцільно визначити загальну вартість контракту в національній валюті за допомогою валютних курсів. Як свідчить стаття 8, “зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України”.

Третій розділ містить перелік повноважень державних органів та функцій банківської системи у сфері валютного регулювання і валютного контролю.

Четвертий розділ включає інші питання валютного регулювання, а саме процес формування державного та місцевих валютних фондів та відповідальність за порушення валютного законодавства.

В Україні відповідно до положень вище названого Декрету основними державними органами, що мають повноваження у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є такі: 1) Національний банк України; 2) Кабінет Міністрів України; 3) Державна податкова адміністрація України; 4) Державний комітет зв’язку та інформатизації України; 5) Державна митна служба України. Крім того, окремі завдання з валютного контролю покладаються й на уповноважені банки.

Серед перелічених органів провідне місце в системі функцій щодо реалізації державою валютного регулювання та валютного контролю належить Національному банку України. Саме на нього як головний орган реалізації монетарної політики держави покладено широке коло повноважень з валютного регулювання економіки. Зокрема, НБУ видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування. Ліцензії, що надаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам можуть бути генеральними і індивідуальними.

В статті 5 Декрету сказано, що “Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції”. Також наведений перелік операцій, які потребують індивідуальної ліцензії.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Отже, цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Декрет Кабінету Міністрів України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994р. №187/94-10ВР передбачає визначення строків зарахування виручка резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки, граничних термінів відстрочення платежу за експортні поставки, а також авансування імпорту.

З 1 січня 2011 набула чинності нова версія Інкотермс. Інкотермс (International Commercial Terms) – це звід міжнародних правил по використанню найбільш широко вживаних у зовнішній торгівлі термінів, опублікований Міжнародною торговою палатою і широко використовується в міжнародних торгових операціях.

Між Інкотермс 2000 і новим Інкотермс 2010 є ряд істотних відмінностей. Одні зміни повинні будуть включатися в нові договори купівлі-продажу товарів, укладені до 1 січня 2011 року; інші зміни просто повинні бути обумовлені угодою і прийняті до уваги при підготовці контрактів, які наберуть чинності з 1 січня 2011 року. Умови поставки DAF, DES, DDU і DEQ виключені. Через зростаючу кількості прямих продажів і контейнеризації замість цих термінів введені два нових визначення Інкотермс: DAP (доставка в пункті) та DAT (доставка на терміналі).

Згідно умови ситуаційної задачі поставка металопрокату здійснюється на умовах DAP, станція Ягодин (відповідно Інкотермс 2010).

“Delivered at Place” (“Поставка в місці призначення”) – означає, що продавець виконав поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі в названому покупцем місці призначення, і товари готові до розвантаження. Продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

Продавець організовує і забезпечує експорт упакованого товару до названого місця призначення і оплачує всі транспортні витрати до цього місця.

Покупець організовує митне оформлення імпорту, його подальше перевезення та розвантаження. Жодна зі сторін не зобов'язана страхувати вантаж.

Таблиця 1.1

Обов’язки контрагентів при здійсненні контракту на умовах DAP

А. ОБОВ’ЯЗКИ ПРОДАВЦЯ	Б. ОБОВ’ЯЗКИ ПОКУПЦЯ
А.1. Надання товару відповідно до договору Продавець зобов'язаний відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-інвойс, а також будь-яке інше доказ відповідності товару умовам договору купівлі-продажу, що може знадобитися за умовами договору. Будь-який документ, згаданий у пунктах А1-А10, може бути замінений еквівалентним записом або процедурою, якщо це погоджено сторонами або є звичайним.	Б.1. Сплата ціни Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару, як це передбачено в договорі купівлі-продажу. Будь-який документ, згаданий у пунктах Б1-Б10, може бути замінений еквівалентним записом або процедурою, якщо це погоджено сторонами або є звичайним.
А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності Якщо буде потрібно, продавець зобов'язаний, за свій рахунок і на свій ризик, одержати експортну ліцензію чи інший офіційний дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару і його транспортування через будь-яку країну до поставки товару.	Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності, за які відповідає Покупець в рамках умов СРТ поставки Якщо буде потрібно, покупець зобов'язаний отримати на свій ризик і за свій рахунок імпортну ліцензію чи інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для ввозу товару.
А.3. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і звичайно прийнятим способом. Якщо такий пункт не погоджений чи не визначений практикою подібного роду поставок, продавець може вибрати найбільш підходящий для нього пункт у названому місці призначення. б) Договір страхування. У продавця немає обов'язку перед покупцем стосовно укладення договору страхування. Однак продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (за наявності витрат), необхідну покупцеві інформацію для отримання страхування.	Б.3. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення У покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладання договору перевезення. б) Договір страхування. У покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладання договору страхування. Однак покупець зобов'язаний надати продавцю, на його прохання, необхідну для укладення договору страхування інформацію.
А.4. Постачання Продавець зобов'язаний поставити товар шляхом надання його в розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому пункті, якщо такий є, в названому місці призначення в погоджену дату або період.	Б.4. Прийняття поставки Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару відразу після його доставки у відповідності зі статтею А.4.
А.5. Перехід ризиків Продавець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту його поставки у відповідності з пунктом А4, за винятком ризиків втрати чи пошкодження за обставин, зазначених у пункті Б5.	Б.5. Перехід ризиків за умови DAP поставки Покупець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту його поставки у відповідності з пунктом А4. Якщо покупець не виконує своїх обов'язків відповідно до пункту Б2, він несе всі пов'язані з цим ризики втрати чи пошкодження товару, або, якщо покупець не виконує свій обов'язок щодо надання повідомлення відповідно до пункту Б7, він несе всі ризики втрати чи пошкодження товару, починаючи з погодженої дати або дати, коли закінчився узгоджений період поставки, Умовою, однак, є належна відповідність товару договору. Це означає, що товар повинен бути належним чином ідентифікований, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору .
А.6. Розподіл видатків Продавець зобов'язаний оплатити: a) на додаток до витрат, передбачених пунктом A3 всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки у відповідності з пунктом А4, крім витрат, що сплачуються покупцем, як це передбачено в пункті Б6; б) будь-які витрати щодо розвантаження в місці призначення, які належать за договором перевезення продавцю, і с) якщо буде потрібно, витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей, які стягуються при вивозі, оплатою всіх мит, податків та інших зборів, стягнутих при вивезенні товару, а т кож витрати з транспортування через будь-яку країну до поставки, як передбачено в пункті А4.	Б.6. Розподіл видатків Покупець зобов'язаний сплатити: а) усі, що стосуються товару, витрати з моменту його поставки, як передбачено в пункті А4; б) усі витрати з розвантаження, необхідні для прийняття товару з прибулого транспортного засобу в названому місці призначення, якщо за договором перевезення такі витрати не покладаються на продавця; в) будь-які додаткові витрати, понесені продавцем внаслідок невиконання покупцем обов'язків відповідно до пункту Б2 або неподання повідомлення у відповідності з пунктом Б7, за умови, що товар був явним чином індивідуалізований як товар, що є предметом договору. г) якщо буде потрібно, витрати на виконання митних формальностей, а також з оплати податків, мита та інших зборів, що сплачуються при ввезенні товару.
А.7. Повідомлення покупцю Продавець зобов'язаний передати покупцеві належне повідомлення, що дозволяє покупцеві вжити заходів, звичайно необхідних для того, щоб він міг здійснити прийняття товару.	Б.7. Повідомлення продавцю Оскільки покупцю надано право визначити дату в межах погодженого періоду та / або пункт прийняття поставки в названому місці призначення, він зобов'язаний передати продавцеві належне повідомлення про це.
Закінчення табл. 1.1
А.8. Доказ поставки Продавець зобов'язаний за свій рахунок надати покупцеві документ, що дозволяє покупцеві прийняти поставку товару, як передбачено в пунктах А4/Б4.	Б.8​​. Доказ поставки Покупець зобов'язаний прийняти документ поставки, виданий відповідно до пункту А8.
А.9. Перевірка - упаковка - маркування Продавець зобов'язаний нести усі витрати, пов'язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), що необхідні для поставки товару відповідно до пункту А4, а також витрати з інспектування товару перед відвантаженням, яке пропонується владою країни вивезення. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати зазначений у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не сповістить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Маркування упакованого товару повинно бути здійснена належним чином.	Б.9. Інспектування товару Покупець зобов'язаний нести витрати з обов'язкового інспектування товару перед відвантаженням, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається владою країни країни вивезення.
А.10. Сприяння в отриманні інформації та пов'язані з цим витрати Якщо буде потрібно, продавець зобов'язаний своєчасно надати покупцю або сприяти йому в отриманні, на прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, документів та інформації, включаючи інформацію з безпеки, яка може знадобитися покупцю для ввозу товару та / або його транспортування до кінцевого пункту призначення. Продавець зобов'язаний відшкодувати покупцеві всі витрати і збори, понесені покупцем при отриманні або наданні сприяння в отриманні документів та інформації, як передбачено в пункті Б10.	Б.10. Сприяння в отриманні інформації та пов'язані з цим витрати Покупець зобов'язаний своєчасно повідомляти продавця про вимоги щодо інформації з безпеки з тим, щоб продавець міг діяти відповідно до пункту А10. Покупець зобов'язаний відшкодовувати продавцеві витрати і збори, що виникли у нього, з надання або надання сприяння в отриманні документів та інформації, як це передбачено в пункті А10.

• Прогнозування та складання плану імпорту продукції

Згідно умови ситуаційної задачі строк поставки товару – не більше 35 діб з моменту надходження 50% вартості товару на рахунок Продавця. Авансовий платіж здійснюється протягом 7 діб з моменту підписання угоди, тобто з 01 листопада 2011р.

Вважаємо датою поставки дату прибуття партії товару на вказану в контракті станцію, а саме – 30 листопада 2011р.

Кількість товару за контрактом – одна одиниця обладнання. Ціна товару 295000 доларів США. Валютний курс долару встановлюється на момент підписання контракту – 7,9787 грн.

Для того, щоб розробити план імпорту обладнання, необхідно скласти наступну таблицю 2.1:

Таблиця 2.1

План імпорту товару

Назва товару	Дата поставки	Кількість товару, од.	Ціна за одиницю, $	Витрати на придбання, дол. США	Курс валюти	Витрати на придбання, грн
Індукційна тигельна плавильна піч типу “Power Melt-10”	30.11.2011	1	295000	295000	7,9787	2353716,5

Висновок: Витрати підприємства на придбання обладнання становлять 2353716,5 грн. Якщо б курс продажу валюти на дату підписання контракту збільшився, підприємство б понесло більші витрати на покупку товару, і навпаки.

Якщо б у контракті не було вказано, що курс валюти встановлюється на момент його підписання та залишається незмінним протягом дії договору, то імпортер би перераховував валюту на рахунок продавця за курсом, який встановив НБУ в день переказу.

Для того, щоб мати уявлення про те, яка була б сума витрат покупця в національній валюті на момент авансового платежу (який може бути здійсненний з 02 по 08 листопада) та в день прибуття товару (через 35 діб після переказу авансу), імпортеру доцільно проаналізувати динаміку офіційного курсу гривні до долару США, яка представлена на рис. 2.1, та зробити прогноз на період з моменту перерахування перших 50% вартості товару на рахунок продавця й до поставки товару в зазначене місце, коли здійснюється переказ другої половини вартості товару.