2. Програмне забезпечення локальної мережі

Основним програмним забезпеченням мережі як і любого локального комп’ютера є ОС мережі. ОС мережі підтримує функціонування мережі, забезпечує організацію послуг мережі та доступ користувача до цих послуг.

Крім того мережна ОС виконує на файловому сервері функції захисту даних, розміщених на файловому сервері, від несанкціонованого доступу і керує правами користувача, а також підтримує роботу з усіма станціями, на яких можуть бути встановлені різні ОС.

Мережа надає користувачам різноманітні послуги. Програмне забезпечення, що реалізує певну послугу, називається сервером цієї послуги: файловий сервер, сервер друкування, сервер електронної пошти, комунікаційний сервер. Мережне програмне забезпечення реалізує різні варіанти надання послуг і роботи в локальній мережі.

Поширеною є концепція файлового сервера, що реалізується програмним забезпеченням центрального, найпродуктивнішого комп’ютера мережі. Мережне програмне забезпечення надає всім користувачам мережі зовнішню пам’ять файлового сервера для збереження програм і даних, спільний принтер і здійснює обмін інформацією між робочими станціями. Програми та дані, що зберігаються на файловому сервері, мають передаватися для виконання й оброблення на робочу станцію по каналам зв’язку.

2. Мережні операційні системи

В однорангових мережах найчастіше використовується ОС: LANtastic, NetWare Lite, MS NetWork та ОС Windows (ОС Windows 95 - 2008 та ін., XP). ОС Windows не є спеціалізованими мережними ОС, але мають підтримку всіх основних мережних функцій для однорангової комп’ютерної мережі.

В мережах з виділеним сервером найчастіше використовується ОС: LAN Server, NetWare фірми Novel, Windows NT Server фірми Microsoft, Vines фірми Banyan, OS/2 Warp Advanced Server фірми IBM, Unix, Linux.

Оцінюють мережну ОС згідно до її можливостей:

• спільного використання файлів і принтерів при високій продуктивності системи;

• ефективного виконання прикладних програм, орієнтованих на архітектуру «клієнт-сервер»;

• працювати на різних платформах і з різним мережним обладнанням;

• забезпечити інтеграцію з Internet – підтримку протоколу TCP/IP, протоколу динамічної настройки Dynamic Host Configuration Protocol - DHCP), програмного забезпечення Web – сервера;

• дистанційного доступу до мережі;

• організації внутрішньої електронної пошти, групових дискусій;

• доступу до ресурсів у територіально розкидних, багатосерверних мережах за допомогою служб каталогів та імен.

Жодна з названих мережних ОС не може задовольнити всі вимоги користувача повністю. Тому у більшості мереж використовують кілька мережних ОС. Наприклад ОС NetWare і Windows NT Server. Першу використовують для роботи з файлами й обслуговування друку оскільки вона має ширші можливості та універсальність, другу використовують для обміну повідомленнями і роботи серверних додатків таких як СУБД на різних платформах.

2. Протоколи

Мова, що визначає правила обміну інформацією між комп’ютерами, називається протоколом. У ці правила включаються: версія ОС, тип мережної карти, вид кабелю тощо. Для мережі Microsoft Windows NetWork протоколи середнього рівня наступні:

1. NetBIOS – протокол базової системи уведення-виведення;

2. NetBEUI – основний протокол локальної мережі;

3. IPX – протокол міжмережного обміну пакетами (транспортний протокол);

4. SPX – протокол послідовного обміну пакетами під час сеансу (адресний протокол);

5. TCP/IP – транспортний та адресний протокол.

Драйвери ODI і NDIS і файл protocol.ini керують роботою мережних адаптерів.