
- •Факультет нафти і газу та природокористування Кафедра екології Курсовий проект
- •Полтава 201 3
- •1. Адміністративно-суспільна зона 18
- •VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція 39
- •Фізико-географічна характеристика розміщення чернігівського району
- •Кліматична характеристика чернігівського району
- •Клімат характеризується такими даними як:
- •III. Функціональне зонування території підприємства
- •Адміністративно-суспільна зона
- •Озеленення виробничої зони
- •2.1.Благоустрій з врахуванням кліматичних умов
- •2.2.Врахування виробничих особливостей підприємства
- •2.3.Врахування ландшафтних особливостей
- •3.Підсобна і складська зона
- •V. Місця короткочасного відпочинку на території підприємства
- •VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція
- •Використана література
Кліматична характеристика чернігівського району
Диференціювання прийомів благоустрою промислових територій у відповідності з природно – кліматичними особливостями місцевості, стало у наш час одним із основних принципів проектування.
Прийоми благоустрою, направлені на покращення мікроклімату на промислових підприємствах, намічаються у кожному окремому випадку виходячи із комплексного аналізу радіаційного, термічного і аераційного режиму території забудови і в залежності від місцевих природно – кліматичних умов.
При
розміщенні на території промислових
підприємств водоймищ, пішохідних
доріжок, місць відпочинку, а також вибору
покриття і озеленення, враховують
розподіл тіней від будинків, споруд і
деревних насаджень, ступінь теплових
навантажень від прямої і відбитої
радіації, а також напрямок і швидкість
вітрових потоків в межах території
промислового підприємства
.
В даному проекті розглядається місто Чернігів. Це місто є адміністративним центром. Знаходиться у південно-східній частині України. Має помірно – континентальний клімат.
Клімат характеризується такими даними як:
Середньомісячна температура повітря
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
-5,4 |
-4,8 |
0,4 |
9 |
16,4 |
19,8 |
22,3 |
21,3 |
15,7 |
8,8 |
2 |
-3,1 |
Пружність водяної пари
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
4,6 |
4,7 |
5,6 |
7,5 |
10,6 |
13,7 |
14,8 |
14,1 |
11,1 |
9,1 |
7,3 |
5,2 |
Швидкість повітря
|
Пн |
ПнСх |
Сх |
ПдСх |
Пд |
ПдЗх |
Зх |
ПнЗх |
Січень |
11 |
13 |
11 |
16 |
12 |
13 |
11 |
13 |
Липень |
20 |
11 |
6 |
7 |
8 |
9 |
15 |
24 |
Рік |
15 |
13 |
11 |
14 |
12 |
10 |
10 |
15 |
Кількість опадів за рік 513 мм.
ІІ.
Характеристика підприємства як джерела
забруднення
Кольорова металургія - галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії - руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція - мінеральні добрива, будівельні матеріали та інші. До таких металів відносять і цинк.
На сьогоднішній день Україна виробляє близько 40-50 тис. т цинку. Продукцію від заводів по виготовленню цинку споживають в основному акумуляторні і кабельні заводи країн СНД, зокрема найбільше підприємство-виробник акумуляторної продукції в Україні - НАК «ІСТА». Певну кількість свинцевої продукції споживають також країни Балтії і Західної Європи. Крім ЗАТ «УкрЦинк», основними виробниками цинкової продукції в Україні є ТОВ «Укрсплав», ТОВ «Мегатекс», ТОВ «НПП Енергосплав», ТОВ «Владармет».
У виготовленні деталей та сплавів цинку, як сировину використовують поліметалеві руди. Продукцією даної промисловості є металевий цинк допоміжні 20 комбінувань, мідні концентрати, дорогоцінні метали, сірчана кислота 40 видів. Основним центром виробництва є Костянтинівський Завод «Укрцинк» (Донецька обл.).
Майже 25% кольорової продукції припадає на виробництво вторинних кольорових металів, центри Київ, Донецьк, Харків, Одеса, Володар-Волинський, Житомирська обл. Україна має можливість частково забезпечити свої потреби в свинцю і цинку за рахунок супутнього оруднення на Мужиєвському, що вже розробляється, і сусідньому Біганському родовищах в Закарпатті, а також Біляєвському родовищі в Західному Донбасі.
Імпорт кольорових металів порівняно зріс, але для цинку відзначається помітне скорочення (-10,4% і -6,4%).
Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами -- сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титаномагнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.
У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони Донецький і Придніпровський.
На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату.
Придніпровський
район кольорової металургії спирається
на потужну енергетичну базу, яку утворюють
Дніпрогес, теплові і атомні електростанції.
В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий
і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий
завод одержує магнієву сировину з
Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову
-- з Іршанського і Самотканського родовищ.
Алюмінієвий завод працює на імпортних
бокситах з Уралу та інших територій
зарубіжних країн. Для виробництва
глинозему, яким забезпечується Запорізький
алюмінієвий завод, біля Миколаєва
побудовано великий глиноземний завод.
У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.
Кольорова металургія, на відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини; б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини; в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники.
Серед проблем, пов'язаних із розвитком кольорової металургії, найголовнішими є забруднення повітря, нагромадження великої кількості порід, некомплектне використання сировини.
Характеристика діяльності підприємства
Родовище представлене похованими прибережно-морськими розсипами в зоні зчленування Українського кристалічного щита та Дніпровсько-Донецької западини. Поклади неогенової доби, субгоризонтальні, субширотного простягання. Залягають на глибину 1-50 м. Піски кварцові з домішкою глинистих мінералів, а також ільменіту, рутилу, лейкоксену, дистену, силіманіту, ставроліту, турмаліну, хроміту та інші.
Ільменіт (титанистий залізняк) - мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту. Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови. Отримав назву від Ільменських гір на Уралі. Цінна руда для отримання титану.
Хімічна формула мінералу непостійна (Fe,Mg,Mn)TiO3, Fe -- 36,8 %, Ti -- 31,6 %, O -- 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно ільменіт може містити до 17% MgO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до гейкіліту), і до 14% МnО (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до пірофаніту). Відомі також домішки Al, Nb, V, Cr, Со, Ni.
Рутил (рос. рутил, англ. rutile, нім. Rutil) - мінерал класу оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будови.
Містить
(%) Ті - 60,0; О2 - 40,0. Ізоморфні домішки Cr,
Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р. стрюверит - містить
домішку Ta2O5 до 47%; ільменорутил Nb2О5 до
42%; нігрин - залізистий рутил. Сингонія
тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний
вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або
червоного кольору. Блиск алмазний,
металічний. Прозорий у невеликих уламках.
Риса жовта, бура. Кристали призматичні,
стовпчасті до голчатих. Грані призми
покриті вертикальною штриховкою.
Звичайні двійники. Утворює епітаксичні
зростки з магнетитом, гематитом,
ільменітом, голчастими і волосоподібними
вростками в кварці («стріли Амура»,
«волосся Венери»), ґранаті. Тонкозернистий
агрегат Р. входить до складу псевдоморфоз
по мінералах Ti (лейкоксен).
Лейкоксен (рос. лейкоксен, англ. leucoxene; нім. Leukoxen n) - полімінеральний мікрокристалічний агрегат оксидів титану (рутилу, анатазу і брукіту), кінцевий продукт зміни ільменіту, рідше - сфену, перовськіту і ін. мінералів титану.
Склад і фізичні властивості змінні. Основний компоненти ТіО2; і Fe2О3 (6-15%). Вміст FeO менше 2%. Колір ясно-коричневий, сірий, жовтуватий до білого. Густина 3,6-4,3. Немагнітний і слабомагнітний. Походження головним чином гіпергенне; поширений у корах вивітрювання і розсипах. Нерідко виникає у гідротермальних умовах і при метаморфізмі.
Промислове родовища екзогенні, в основному древні титано-цирконієві розсипи (Малишевське родов. в Україні).
Лейкоксен - важливий різновид титанової сировини. При розробці екзогенних родовищ титану добувається спільно із зміненим ільменітом і рутилом. Збагачується гравітаційними методами і флотацією з доводкою концентратів на магнітних і електричних сепараторах.
Технологія розробки включає кар'єр. Основне гірничотранспортне обладнання кар'єру роторні екскаватори, мехлопати, великовантажні автосамоскиди; на відвалах - бульдозери, відвалоутворювачі; на виїмці мехлопати, багаточерпаковий ланцюговий екскаватор. Збагачення руди гравітаційне (колективний концентрат) з подальшою електричною і магнітною сепарацією. Використання корисних копалин - комплексне.
Зводячи загальні дані можем вивести загальну технологічну схему
Обробка цинкових
руд гідрометалургійним методом
Пил електрофільтрів
Обпалення
Класифікація
Гази
На виробництво
сірчаної кислоти
Цинкові кеки
Концентрати
Висушування
Огарок
На роздільне
вилуговування
Вилуговування
На переробку в
трубчаті печі
Сульфатний розчин
Мідно-кадмієві
кеки
На виробництво
кадмія
Катодний цинк
Очистка від домішок
Електроліз
Очищений розчин
Плавка
Чушковий цинк
Дрос