
- •Факультет нафти і газу та природокористування Кафедра екології Курсовий проект
- •Полтава 201 3
- •1. Адміністративно-суспільна зона 18
- •VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція 39
- •Фізико-географічна характеристика розміщення чернігівського району
- •Кліматична характеристика чернігівського району
- •Клімат характеризується такими даними як:
- •III. Функціональне зонування території підприємства
- •Адміністративно-суспільна зона
- •Озеленення виробничої зони
- •2.1.Благоустрій з врахуванням кліматичних умов
- •2.2.Врахування виробничих особливостей підприємства
- •2.3.Врахування ландшафтних особливостей
- •3.Підсобна і складська зона
- •V. Місця короткочасного відпочинку на території підприємства
- •VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція
- •Використана література
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Факультет нафти і газу та природокористування Кафедра екології Курсовий проект
з навчальної дисципліни «Ландшафтна архітектура»
ІНП № 08079
Виконав:
студент гр. 301-СЕ
Матюк Олександр
Перевірила:
Сараненко І.І.
Полтава 201 3
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Фізико-географічна характеристика розміщення Чернігівського району…………………………………………………………………………………………5
2. Кліматична характеристика Чернігівскького району…………………….9
ІІ. Характеристика підприємства як джерела забруднення…………………11
III.Функціональне зонування промислової території підприємства……..15
1.Адміністративно-суспільна зона………………………………………...15
2.Озеленення виробничої зони…………………………………………….17
2.1.Благоустрій з врахуванням кліматичних умов……………………….18
2.2.Врахування виробничих особливостей підприємства……………….22
2.3.Врахування ландшафтних особливостей……………………………..23
3.Благоустрій підсобних і складських зон………………………………..26
ІV.Характеристика санітарно-захисної зони………………………………..27
V.Місця коротко часного відпочинку на території підприємства…………32
VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція……………………………………………………………….36
Міністерство освіти і науки України 1
Полтавський національний технічний університет 1
імені Юрія Кондратюка 1
з навчальної дисципліни «Ландшафтна архітектура» 1
ІІ. Характеристика підприємства як джерела забруднення…………………11 2
1. Адміністративно-суспільна зона 18
2. Озеленення виробничої зони 20
2.1.Благоустрій з врахуванням кліматичних умов 21
2.2.Врахування виробничих особливостей підприємства 26
2.3.Врахування ландшафтних особливостей 26
3.Підсобна і складська зона 29
V. Місця короткочасного відпочинку на території підприємства 35
VI.Значення зелених насаджень на території промислового підприємства та їх композиція 39
Зеленим насадженням належить одне з основних місць серед засобів благоустрою. Створення сприятливих умов праці та відпочинку на промисловій території та формування вигляду промислової забудови неможливі без зелених насаджень. Різноманітність форм зелених насаджень дозволяє створювати з зелені різноманітні композиції, ефективно покращувати мікрокліматичні та санітарно-гігієнічні умови середовища, організовувати територію та створювати пейзажі, що відповідають відповідній архітектурно-планувальній ідеї.На промислових територіях застосовуються насадження як деревно-кущових видів рослин, так і квітково-трав’янистих. 39
Елементами композицій зелених насаджень є масиви, смуги, групи, рядові й одиночні посадки, вертикальне озеленення, деякі типи квітників. 39
Масиви — характеризуються стійким породним складом місцевого походження, вільним плануванням і формуванням мальовничих узлісь. 39
Групи — в основному, однопородні, іноді змішані, якщо обдивляються з достатньої відстані. Ширина групи повинна бути менше висоти дерев. Відстань між деревами в малих (2—5 дерев) групах — 3—4 м, у великих (11—20 дерев) — 2—2,5. У місцях відпочинку формують гніздові групи з одно-породних дерев на відстані 0,3—0,5 м один від одного. 39
Рядові посадки — у транспортних доріг, виробничих цехів; призначення — захист будівель від інсоляції, шуму, пилу, ізоляція відкритих площадок для складування сипучих матеріалів. У залежності від умов і функцій можуть бути одно-, двох- і багаторядними. 39
Одиночні дерева — акценти на газоні чи у виїмках приміщення на відкритих площадках. Підбираються стійкі, найбільш декоративні форми. Можливе застосування окремих хвойних порід (вони недостатньо газостійкі, але такі, як сосна чорна, ялина біла і колюча застосовуються на деяких підприємствах). Чагарникові насадження — займають важливе місце в озелененні підприємств, тому що більш декоративні і стійкі, швидше ростуть, частіше можуть змінюватися. 39
Вільні групи — створюються з одного виду чагарників чи родинних видів, застосовуються у розгалужень прогулянкових доріжок, для захисту від вітру і зорової ізоляції площадок відпочинку, розміщаються у віддаленні від дерев на відстані, не менше 1/3 чи 1/2 висоти дорослого дерева. [3] 39
Живоплоти виконують, в основному, функціональну роль, огороджуючи територію чи відгороджуючи частину її; використовуючи вітро-пиле-шумозахисні властивості, ними ізолюють зони руху залізничного й автомобільного транспорту, маскують складські площадки. Рослини підбирають з урахуванням висоти і ширини огорожі, саджанці в рядах розміщають у шаховому порядку. 39
Газон — один з найважливіших елементів благоустрою промислової території. Має не тільки декоративне, але і санітарно-гігієнічне значення: затримує пил, очищає повітря, знижує температуру, підвищує вологість. Партерні газони влаштовуються на передзаводській площі, звичайні — у виробничій зоні, на площадках відпочинку і на зеленій смузі внутрішньозаводських доріг; спортивний — на спортивних і ігрових площадках; луговий — у санітарно-захисній і транспортній зонах, на резервній території. 40
Квітники — зважуються у великому масштабі, що обумовлено укрупненням промислової забудови, збільшенням її розмірів у висоту й у ширину, малою розчленованістю фасадів будинків. Щоб уникнути одноманітності і монотонності забудови, квітники роблять з багатолітників вільної форми, рельєфними по висоті, з контрастним сполученням фарб. Геометричні квітники доцільні з однолітніх і дворічних квітів тільки в репрезентативних місцях. При проектуванні квітників враховується характер виробництва: якщо робота протікає серед шуму і яскравого кольору, необхідно спокійне колірне оточення; під час відпочинку після монотонної роботи, наприклад, у конвеєра — яскраві барвисті квітники. В останні роки в декоративно-квітковому оформленні промислових територій значне місце займають троянди. Їх висаджують на передзаводських площах, на головних пішохідних магістралях, у площадок відпочинку, входів у будинки, а також у розаріях, для яких рекомендуються поліантові, чайно-гібридні, флорибунда, штампові і плетисті троянди. 40
У даному курсовому проекті ми влаштуємо газон на всій території цинкового заводу. Серед дерев, які ми будемо насаджувати, це – тополя канадська та тополя біла, так як ці дерева є досить високими та мають високу газостійкість, що нам і потрібно. Також посадимо ясен звичайний та ясен зелений. Ці дерева ми організуємо у вигляді як рядової, так і групової посадки. Організуємо на території декілька квітників на перед заводській зоні та висадимо у місцях виробничої зони кущі рядової посадки. 40
Зведена таблиця зелених рослин 41
43
ВСТУП
Архітектурно-ландшафтна організація промислових територій включає широке коло питань, які вирішуються в процесі проектування. Сукупність штучних та природних об’єктів та елементів промислових та прилеглих до них територій, взаємозв’язаних з людською діяльністю, що здійснюється тут і складає виробниче середовище.
Архітектурно-ландшафтне проектування промислової території та середовища в цілому передбачає: архітектурно-планувальне рішення території та простору; покриття та деталі благоустрою рельєфу; композицію зелених насаджень; об’єкти малої архітектури, візуальні комунікації; кольорове рішення споруд, відкритого технологічного обладнання, трубопроводів та засобів транспорту, освітлення території та ін.
Благоустрій промислових територій являє собою комплекс заходів, здійснюваних на підприємствах для поліпшення умов роботи і відпочинку робітників. У ці заходи входять планування, забудова, озеленення території, організація транспортного і пішохідного руху, створення системи культурно-побутового обслуговування трудящих.[2]
Впровадження в практику проектування прогресивних принципів і прийомів благоустрою допоможе підвищити якість проектів благоустрою, поліпшити естетичний вигляд промислових підприємств, а також дасть можливість уникнути зайвих витрат на благоустрій промислових територій шляхом більш ефективного використання засобів благоустрою.
Зеленим насадженням належить одне з основних місць серед засобів благоустрою. Створення сприятливих умов праці і відпочинку на промисловій території і формування вигляду промислової забудови неможливі без зелених насаджень. Різноманіття форм зелених насаджень дозволяє створювати із зелені різні композиції, ефективно поліпшувати мікрокліматичні і санітарно-гігієнічні умови середовища, організовувати територію і створювати пейзажі, що відповідають визначеній архітектурно-планувальній ідеї.[1]
На промислових територіях застосовуються насадження як деревинно-чагарникових видів рослин, так і квітчасто-трав'янистих, Умовно усі форми зелених насаджень, застосовуваних на території промислових підприємств, поділяються на об'ємні ( що складаються з дерев і чагарників), вертикальні (з кучерявих рослин) і горизонтальні (із трав'янистих і квіткових рослин).
Форми деревинно-чагарникової рослинності є ефективним засобом у забезпеченні як санітарно-гігієнічних функцій, так і архітектурно-планувальних. У залежності від призначення міняються їхні конструктивні особливості. Серед деревинно-чагарникових насаджень для промислових територій характерні форми, що забезпечують санітарно-захисні і композиційні функції, але загальноприйнятим є використання кожної зеленої форми в рішенні декількох задач, у тому числі й у поліпшенні естетичного вигляду підприємств.
Деревинно-чагарникові насадження на території підприємств можуть зменшити несприятливий вплив різних кліматичних і виробничих факторів.
Вітрозахисні посадки можуть знижувати швидкості вітру на 50—80% у тих випадках, коли посадки розміщені з урахуванням вітрового режиму, формованого забудовою. Дія вітрозахисних посадок залежить від кута напрямку зеленого бар'єра до напрямку вітрового потоку, щільності насаджень і висоти посадок.[1]