5. Карданна передача

5.1. Задачі, що вирішуються під час проектування карданних передач

5.2. Призначення, вимоги та класифікація карданних передач

5.3. Вибір схеми карданної передачі

5.4. Кінематика карданного шарніру рівних кутових швидкостей

5.5. Розрахунок карданного валу

5.6. Розрахунок навантаження хрестовини

5.7. Розрахунок вилки карданного шарніру

5.8. Розрахунок голчастого підшипника

5.9. Коефіцієнт корисної дії карданної передачі

6. Ведучий міст (головна передача, диференціал, привод до ведучих коліс, балка моста)

6.1. Задачі, що вирішуються під час проектування ведучих мостів

6.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація

6.2.1. Типи головних передач

6.2.2. Типи міжколісних диференціалів

6.2.3. Типи приводів

6.3. Розрахунок головної передачі

6.3.1. Визначення міжосьової і конусної відстані

6.3.2. Визначення модуля і геометричних параметрів зубчастих коліс

6.3.3. Зусилля у зачепленні зубчастих коліс

6.3.4. Визначення реакцій в опорах та розрахунок валів головної передачі на жорсткість

6.4. Навантаження шестеренчастого диференціалу

6.5. Розрахунок півосей

6.6. Розрахунок балки моста

6.7. Розрахунок підшипників

Список літератури

1. Загальні положення

Мета курсової роботи – закріпити у студента знання, отримані під час вивчення теоретичної частини дисципліни, навчитися визначати параметри робочого процесу в заданому механізмі або системі автомобіля чи гусеничної машини, проводити їх аналіз і дослідження, встановлювати силову взаємодію елементів і валів заданого механізму або системи, отримати навики самостійної конструкторської роботи.

Курсова робота складається з графічної частини та разрахунково-поясню­вальної записки.

Графічна частина роботи виконується олівцем або на комп’ютері на одному аркуші формату А1, який розбивається на три-чотири гранки.

У табл. 1.1 наведений приблизний перелік складальних креслень і робочих креслень різних деталей, що виконуються для кожного проектованого механізму чи системи у відповідних гранках аркуша графічної роботи. З цього переліку за узгодженням з керівником проекту формується індивідуальне завдання кожному студенту.

У першій гранці виконується складальне креслення заданого вузла проектованого агрегату або механізму. Специфікація проектованого вузла поміщається як додаток в кінці пояснювальної записки.

У другій, третій, четвертій гранках виконуються робочі креслення однієї або двох основних деталей вузла, що накреслений в першій гранці, за узгодженням з керівником курсової роботи. Робоче креслення кожної деталі виконується в окремій гранці.

Розрахунково-пояснювальна записка виконується на комп’ютері або від руки на аркушах паперу формату А4 (210297). Аркуші рамкою не обводяться і штампи на них не ставляться. Тексти записки пишуть одним кольором в межах всієї записки (чорним, синім, фіолетовим). Сторінки нумерують у правому верхньому кутку без крапки після цифри. У загальному випадку записка повинна містити:

– титульну сторінку (див. Додаток);

– зміст;

– вступ;

– призначення заданого механізму або системи вузла, вимоги до них та класифікацію;

– опис найуживаних конструктивних схем заданого механізму або системи;

– обґрунтування прийнятої конструкції заданого механізму або системи;

– розрахункову частину (визначення основних конструктивних параметрів заданого механізму або системи, параметрів навантажень та параметрів, що характеризують робочий процес);

– висновки;

– список використаних джерел;

• додатки.

Обсяг розрахунково-пояснювальної записки 18–24 сторінок.

Таблиця 1.1

Приблизний перелік робіт, які виконують у курсовій роботі

Проектований механізм чи система	Складальне креслення вузла	Робочі креслення основних деталей
Зчеплення	- ведений диск; - натискний диск з кожухом; - механізм вимикання - привод вимикання	- фрикційна накладка; - маточина веденого диску; - натискна пружина; - важіль натискний; - муфта підшипника; - ведений диск.
Коробка передач	- ведений вал; - проміжний вал; - синхронізатор; - блок шестерень заднього ходу.	- зубчасте колесо; - фланець веденого вала; - ведучий вал; - проміжний вал; - ведений вал; - муфта синхронізатора
Роздавальна коробка передач	- ведений вал; - проміжний вал; - блок шестерень другої передачі. - зубчаста муфта; - диференціал.	- зубчасте колесо; - фланець веденого вала; - ведучий вал; - проміжний вал; - ведений вал; - сателіт.
Карданна передача	- карданний шарнір; - проміжна опора; - шліцові з’єднання.	- хрестовина; - вилка; - фланець.
Головна передача з диференціалом	- ведучий вал; - диференціал; - установка веденого зубчастого колеса.	- фланець; - ведучий вал; - сателіт; - вісь сателіта; - зубчасте колесо.
Привод ведучих коліс	- піввісь; - маточина.	- піввісь; - замкове кільце; - маточина.

Значення параметрів технічних характеристик автомобілів-прототипів для виконання розрахунків у курсовій роботі беруть з довідкової літератури, а опис конструкції проектованих механізмів чи систем та робочих процесів, що відбуваються у них – з будь-якої літератури, яка містить подібну інформацію.

У методичних вказівках прийняті такі умовні позначення, загальні для всіх розділів: М_а – повна маса автомобіля; М_1, М₂ – маси, що припадають на передню та задню осі автомобіля відповідно; Т_еmax – найбільший обертовий момент двигуна; n_T, n_N – частота обертання колінчастого вала двигуна при максимальних обертовому моменті і потужності відповідно; L_a – база автомобіля; В – колія коліс; а, b, h_м – координати центра мас автомобіля, відстань від передньої та задньої осей та висота відповідно; r_к – радіус кінематичний колеса; u_кі , u_o – передатні числа коробки передач та головної передачі відповідно; _к, _о,_т – відповідно ККД коробки передач, головної передачі та трансмісії загалом; Е = = 2,110⁵ МПа – модуль пружності 1-го роду; G = 8^.10⁴ МПа – модуль пружності 2-го роду; g = 9,81 м/с² – прискорення вільного падіння;  = 0,8 – коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою у поздовжній площині.