- •Системи керування та підвіска автомобіля методичні вказівки
- •3. Підвіска (пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор) 50
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски 71
- •Загальні положення
- •1. Кермове керування
- •1.1. Задачі, які розв’язують під час проектування кермового керування.
- •1.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •1.3. Основні оціночні параметри
- •1.4. Кінематичний розрахунок кермового приводу
- •1.5. Навантаження, що діють на вузли кермового керування. Встановлення необхідності використання підсилювача
- •1.6. Розрахунок на міцність та стійкість деталей та вузлів
- •1.6.1. Розрахунок кермового вала
- •1.6.2. Розрахунок черв’ячно-роликового кермового механізму
- •1.6.3. Розрахунок гвинторейкового кермового механізму
- •1.6.4. Розрахунок кермового приводу
- •1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
- •1.6.4.2. Розрахунок тяг
- •1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
- •1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
- •1.7.1. Розрахунок силового циліндра
- •1.7.2. Розрахунок гідронасоса
- •2. Гальмове керування
- •2.1. Задачі проектування гальмівного керування
- •2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних приводів, їхня класифікація. Обгрунтування вибору типу приводу
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних механізмів, їхня класифікація і аналіз переваг та недоліків. Обгрунтування вибору типу гальмівних механізмів
- •2.5. Вибір принципової схеми гальмівного керування
- •2.6. Регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів
- •2.7. Визначення необхідних значень гальмівних моментів на колесах атз
- •2.8. Вибір основних параметрів гальмівних механізмів
- •2.9. Розрахунок необхідних приводних сил, параметрів робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивних параметрів приводних пристроїв
- •2.9.1. Гальмівні моменти, що створюються гальмівними колодками з одним та двома ступенями вільності
- •2.9.2. Гальмівний механізм без самопідсилення (рис. 2.2, а)
- •2.9.4. Гальмівний механізм з малим самопідсиленням, колодки якого мають два ступені вільності (рис. 2.2, в)
- •2.9.5. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають один ступінь вільності (рис. 2.2, г).
- •2.9.6. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають дві степені вільності (рис. 2.2, д).
- •2.9.7. Дискові гальмівні механізми (рис. 2.2, е)
- •2.10. Перевірочний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання
- •2.11. Розрахунок параметрів гідравлічного гальмівного приводу
- •2.12. Розрахунок деталей гальмівного механізму на міцність
- •(Пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор)
- •3.1. Задачі, що виконуються під час проектування підвіски
- •3.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •3.3. Розрахунок коливних параметрів та побудова характеристики підвіски
- •3.4. Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •3.5. Розрахунок жорсткості та побудова нелінійної характеристики підвіски
- •3.6. Визначення основних конструктивних розмірів та розрахунок на міцність пружних елементів підвіски
- •3.6.1. Півеліптична листова ресора
- •Сортамент автомобільних ресорних штаб
- •Геометричні параметри листів ресори та складальні напруження в них
- •3.6.2. Циліндрична кручена пружина
- •3.6.3. Торсіон
- •Значення коефіцієнта ефективності і коефіцієнтів
- •3.6.4. Гумові пружні елементи
- •3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
- •3.8. Розрахунок амортизатора
- •Список літератури
- •Кафедра автомобілебудування
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
Гідропідсилювач кермового керування застосовують для полегшення праці водія і підвищення активної безпеки автомобіля. Гідропідсилювач складається із силового циліндра, розподільника і насоса. Розрахунку підлягають силовий циліндр та насос гідропідсилювача.
1.7.1. Розрахунок силового циліндра
Силовий циліндр кермового гідропідсилювача може компонуватись за двома варіантами: за першим, коли він суміщається із кермовим механізмом, утворюючи із ним і розподільником єдиний агрегат, і за другим, коли він встановлюється у кермовому приводі.
У разі
розрахунку силового циліндра визначають
його діаметр
,
хід поршня
,
товщину стінки корпусу t,
а також діаметр штоку dш
при установці силового циліндра в
кермовому приводі (рис. 1.7.1).
Діаметр силового циліндра визначають за такими формулами:
У разі встановлення силового циліндра в кермовий механізм
(1.7.1)
у разі встановлення силового циліндра в кермовому приводі (на поперечній тязі)
(1.7.2)
де – кут між осями силового циліндра та поперечною тягою; dш – діаметр штока силового циліндра.
У
разі встановлення
силового
циліндра в кермовий механізм хід його
поршня знаходять як довжину дуги
початкового кола сектора, що відповідає
максимальному куту повороту вала сошки
від одного крайнього положення до
другого:
(1.7.3)
Рис. 1.7.1. Схема установка силового гідроциліндра в кермовому приводі на поперечній тязі
Максимальний кут повороту вала сошки зв’язаний з максимальними кутами повороту керованих коліс тригонометричною залежністю:
. (1.7.4)
У разі встановлення силового циліндра в приводі хід поршня визначається графічно за ескізним компонуванням приводу.
Товщину
стінки
корпусу розраховують із умов міцності
корпусу при розтягу в поперечному
і
осьовому
напрямках і приймають більше значення,
отриманих із рівнянь:
, (1.7.5)
де
– межа текучості матеріалу корпусу;
– запас міцності,
=
3,5...5.
Корпус силового циліндра виготовляється із чавунного або сталевого литва.
Діаметр штока визначається із умови забезпечення його поздовжньої стійкості за формулою (1.6.16), в яку підставляються відповідні значення величин.
1.7.2. Розрахунок гідронасоса
Під час розрахунку визначають необхідну продуктивність гідронасоса, який живить гідропідсилювач. Продуктивність повинна бути такою, щоби силовий циліндр забезпечував поворот керованих коліс з більшою швидкістю, ніж може це зробити водій. В протилежному випадку у разі швидкого повороту керма підсилювач створюватиме додатковий опір.
Враховуючи цю умову, необхідну продуктивність гідронасоса визначають за формулою
(1.7.6)
де
– об’ємний ККД насоса,
= 0,75...0,85;
– об’ємний ККД силового циліндра з
розподільником,
=
0,9...0,95; Vп
– швидкість переміщення поршня робочого
циліндра; Dц
– діаметр робочого циліндра.
Для підсилювача, вмонтованого в кермовий механізм, швидкість переміщення поршня визначається як:
(1.7.7)
де dг
– діаметр гвинта;
– максимально можлива частота обертання
керма,
=
1,5...1,7 – для легкових автомобілів,
=
0,5...1,2 – для вантажних автомобілів.
Тоді, враховуючи (1.7.6 і 1.7.7), продуктивність насоса для живлення підсилювача становить
. (1.7.8)
Необхідно зазначити, що для приводу насоса гідропідсилювача витрачається від 2 до 4 % потужності основного двигуна.
