- •Системи керування та підвіска автомобіля методичні вказівки
- •3. Підвіска (пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор) 50
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски 71
- •Загальні положення
- •1. Кермове керування
- •1.1. Задачі, які розв’язують під час проектування кермового керування.
- •1.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •1.3. Основні оціночні параметри
- •1.4. Кінематичний розрахунок кермового приводу
- •1.5. Навантаження, що діють на вузли кермового керування. Встановлення необхідності використання підсилювача
- •1.6. Розрахунок на міцність та стійкість деталей та вузлів
- •1.6.1. Розрахунок кермового вала
- •1.6.2. Розрахунок черв’ячно-роликового кермового механізму
- •1.6.3. Розрахунок гвинторейкового кермового механізму
- •1.6.4. Розрахунок кермового приводу
- •1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
- •1.6.4.2. Розрахунок тяг
- •1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
- •1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
- •1.7.1. Розрахунок силового циліндра
- •1.7.2. Розрахунок гідронасоса
- •2. Гальмове керування
- •2.1. Задачі проектування гальмівного керування
- •2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних приводів, їхня класифікація. Обгрунтування вибору типу приводу
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних механізмів, їхня класифікація і аналіз переваг та недоліків. Обгрунтування вибору типу гальмівних механізмів
- •2.5. Вибір принципової схеми гальмівного керування
- •2.6. Регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів
- •2.7. Визначення необхідних значень гальмівних моментів на колесах атз
- •2.8. Вибір основних параметрів гальмівних механізмів
- •2.9. Розрахунок необхідних приводних сил, параметрів робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивних параметрів приводних пристроїв
- •2.9.1. Гальмівні моменти, що створюються гальмівними колодками з одним та двома ступенями вільності
- •2.9.2. Гальмівний механізм без самопідсилення (рис. 2.2, а)
- •2.9.4. Гальмівний механізм з малим самопідсиленням, колодки якого мають два ступені вільності (рис. 2.2, в)
- •2.9.5. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають один ступінь вільності (рис. 2.2, г).
- •2.9.6. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають дві степені вільності (рис. 2.2, д).
- •2.9.7. Дискові гальмівні механізми (рис. 2.2, е)
- •2.10. Перевірочний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання
- •2.11. Розрахунок параметрів гідравлічного гальмівного приводу
- •2.12. Розрахунок деталей гальмівного механізму на міцність
- •(Пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор)
- •3.1. Задачі, що виконуються під час проектування підвіски
- •3.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •3.3. Розрахунок коливних параметрів та побудова характеристики підвіски
- •3.4. Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •3.5. Розрахунок жорсткості та побудова нелінійної характеристики підвіски
- •3.6. Визначення основних конструктивних розмірів та розрахунок на міцність пружних елементів підвіски
- •3.6.1. Півеліптична листова ресора
- •Сортамент автомобільних ресорних штаб
- •Геометричні параметри листів ресори та складальні напруження в них
- •3.6.2. Циліндрична кручена пружина
- •3.6.3. Торсіон
- •Значення коефіцієнта ефективності і коефіцієнтів
- •3.6.4. Гумові пружні елементи
- •3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
- •3.8. Розрахунок амортизатора
- •Список літератури
- •Кафедра автомобілебудування
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
1.6.4. Розрахунок кермового приводу
Під час розрахунку кермового приводу перевіряють на міцність та жорсткість сошку, поворотні важелі, поздовжню та поперечну тяги, кульові шарніри.
1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
Сошку і важелі розраховують на сумісний згин і кручення. Небезпечним перерізом є переріз А-А біля основи сошки чи важеля (рис. 1.6.3).
Для найбільш напруженої точки а розрахункового перерізу згідно третій теорії міцності розраховують еквівалентні напруження
. (1.6.13)
У точці розрахункового перерізу б для прямокутного перерізу виникають найбільші дотичні напруження
. (1.6.14)
У формулах (1.6.13) і (1.6.14) моменти опору відповідно згину і крученню:
– для
прямокутного перерізу сошки
– для
еліпсоїдного перерізу сошки
,
де h і b – більша і менша сторони прямокутника.
К
оефіцієнти
залежать
від співвідношення сторін перерізу
,
їх значення визначають із таблиць
довідкової літератури. При
.
Сила, прикладена до кульового пальця сошки, визначається за формулою (1.5.3) або за формулою:
(1.6.15)
Осьова сила розраховується за формулою (1.6.6) або (1.6.7) залежно від наявності та розміщення підсилювача.
Рис. 1.6.3. Розрахункові схеми сошки, кульового пальця і епюри навантажень у перетині А-А
Сила, прикладена до кульового пальця поворотного важеля, дорівнює . Сила, прикладена до кульового пальця бокового важеля трапеції, дорівнює
,
де
– довжина поворотного важеля;
– плече важеля трапеції.
У разі розміщення в кермовому приводі силового циліндра гідропідсилювача, сили, що діють на кульові пальці важелів, розраховуються з врахуванням дії цього циліндра.
Виготовляються сошка і важелі кованими із сталей 40, 35Х, 40Х, 40ХН і піддаються закалюванню із відпуском.
1.6.4.2. Розрахунок тяг
Прямі тяги кермового приводу розраховують на поздовжню стійкість шляхом визначення коефіцієнта запасу стійкості
(1.6.16)
де І
– осьовий момент інерції поперечного
перерізу трубчастої тяги
– довжина тяги (відстань між центрами
шарнірів);
– осьове зусилля, що діє на тягу.
Осьове
зусилля
– для поздовжньої тяги,
– для поперечної тяги.
Непрямі тяги розраховують на міцність від дії сумарних напружень стиску, викликаних силою і згину, спричинених моментом сили на плече згину.
Тяги виконують із сталевих труб (сталь 20, 30, 35), внаслідок чого необхідна жорсткість досягається при малій масі.
1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
Кульові пальці шарнірів виходять із ладу внаслідок зносу сферичної головки або поломки хвостовика. Їх розраховують за умовами
(1.6.17),
(1.6.18)
де
– сила, що діє на кульовий палець; с
– плече дії сили (див. рис. 1.6.3);
– діаметр кульки пальця шарніру.
Для виготовлення кульових пальців використовують сталі 18ГТ, 20ХН, 12ХНЗА з цементацією на глибину 1,5...3,0 мм з наступним закалюванням, або сталь 40Х із закалюванням (НRC 56...64).
З метою недопущення зазорів у шарнірах кермових тяг їх виконують підпружиненими. Використовуються дві схеми підпружинення: вздовж осі тяги і вздовж осі кульового пальця. За першою схемою зусилля пружини повинно в 1,5...2,0 рази перевищувати максимальне зусилля на тягу. Через велике значення цього зусилля тиски на робочих поверхнях кульового шарніра будуть значними, що знижує його довговічність. Це є істотним недоліком такої конструкції.
Шарніри з пружиною, дія якої напрямлена вздовж осі кульового пальця, не мають вказаного недоліку. У цій конструкції сила попереднього натягу пружини повинна перевищувати силу інерції тяги, зумовлену її вертикальним прискоренням (до 10 g) у разі переїзду через дорожні нерівності. Розраховують пружини кульових шарнірів за відомою методикою (див. розділ "Зчеплення" методичних вказівок до дипломного та курсового проектування).
