
- •Системи керування та підвіска автомобіля методичні вказівки
- •3. Підвіска (пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор) 50
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски 71
- •Загальні положення
- •1. Кермове керування
- •1.1. Задачі, які розв’язують під час проектування кермового керування.
- •1.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •1.3. Основні оціночні параметри
- •1.4. Кінематичний розрахунок кермового приводу
- •1.5. Навантаження, що діють на вузли кермового керування. Встановлення необхідності використання підсилювача
- •1.6. Розрахунок на міцність та стійкість деталей та вузлів
- •1.6.1. Розрахунок кермового вала
- •1.6.2. Розрахунок черв’ячно-роликового кермового механізму
- •1.6.3. Розрахунок гвинторейкового кермового механізму
- •1.6.4. Розрахунок кермового приводу
- •1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
- •1.6.4.2. Розрахунок тяг
- •1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
- •1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
- •1.7.1. Розрахунок силового циліндра
- •1.7.2. Розрахунок гідронасоса
- •2. Гальмове керування
- •2.1. Задачі проектування гальмівного керування
- •2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних приводів, їхня класифікація. Обгрунтування вибору типу приводу
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних механізмів, їхня класифікація і аналіз переваг та недоліків. Обгрунтування вибору типу гальмівних механізмів
- •2.5. Вибір принципової схеми гальмівного керування
- •2.6. Регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів
- •2.7. Визначення необхідних значень гальмівних моментів на колесах атз
- •2.8. Вибір основних параметрів гальмівних механізмів
- •2.9. Розрахунок необхідних приводних сил, параметрів робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивних параметрів приводних пристроїв
- •2.9.1. Гальмівні моменти, що створюються гальмівними колодками з одним та двома ступенями вільності
- •2.9.2. Гальмівний механізм без самопідсилення (рис. 2.2, а)
- •2.9.4. Гальмівний механізм з малим самопідсиленням, колодки якого мають два ступені вільності (рис. 2.2, в)
- •2.9.5. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають один ступінь вільності (рис. 2.2, г).
- •2.9.6. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають дві степені вільності (рис. 2.2, д).
- •2.9.7. Дискові гальмівні механізми (рис. 2.2, е)
- •2.10. Перевірочний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання
- •2.11. Розрахунок параметрів гідравлічного гальмівного приводу
- •2.12. Розрахунок деталей гальмівного механізму на міцність
- •(Пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор)
- •3.1. Задачі, що виконуються під час проектування підвіски
- •3.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •3.3. Розрахунок коливних параметрів та побудова характеристики підвіски
- •3.4. Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •3.5. Розрахунок жорсткості та побудова нелінійної характеристики підвіски
- •3.6. Визначення основних конструктивних розмірів та розрахунок на міцність пружних елементів підвіски
- •3.6.1. Півеліптична листова ресора
- •Сортамент автомобільних ресорних штаб
- •Геометричні параметри листів ресори та складальні напруження в них
- •3.6.2. Циліндрична кручена пружина
- •3.6.3. Торсіон
- •Значення коефіцієнта ефективності і коефіцієнтів
- •3.6.4. Гумові пружні елементи
- •3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
- •3.8. Розрахунок амортизатора
- •Список літератури
- •Кафедра автомобілебудування
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
1.3. Основні оціночні параметри
Основними
оцінними параметрами кермового керування
є його кінематичне
та силове
передатні числа і ККД, аналогічні
параметри складових кермового керування
– кермового механізму і кермового
приводу, величина зазору в зачепленні
рульового механізму, пружна характеристика.
Два останніх параметри оцінки на
проектній стадії розробки кермового
керування не визначаються.
При
визначенні
,
яке характеризується відношенням кута
повороту керма до середнього кута
повороту керованих коліс, враховують
те, щоби при кількості обертів керма в
кожний бік від нейтрального положення
не більше 1,8 – для легкових автомобілів
і 3,0 – для вантажних автомобілів керовані
колеса повинні із нейтрального положення
повернутись на максимальний кут
.
Передатне число
залежить від кінематичних передатних
чисел кермового механізму
і
кермового приводу
:
Передатне
число
,
яке характеризується відношенням кутів
повороту керма і сошки, визначається
за формулами:
для черв’ячно-роликового механізму
,
для гвинторейкового механізму
,
де
– радіус початкового кола кривошипа з
роликом або сектору; t
– крок гвинтової нарізки черв’яка або
гвинта;
– кількість заходів черв’яка.
Для
черв’ячно-роликового механізму приймають
,
незважаючи на зменшення цього параметра
на
при максимальних кутах повороту керма.
У сучасних кермових механізмах = 13...22 – для легкових автомобілів і 20...25 – для вантажних автомобілів (у великовантажних автомобілів досягає 40).
Передатне
число
,
яке характеризується відношенням кута
повороту сошки до середнього кута
повороту керованих коліс, визначається
за формулою
де
– плечі відповідно сошки (поз. 1 рис.
1.2.1, а), важеля поворотного кулака (поз.
3 рис. 1.2.1, а) і правого та лівого важелів
кермової трапеції (поз. 5 рис. 1.2.1, а).
У сучасних кермових приводах при нейтральному положенні коліс = 0,85...1,1.
Для кермового керування з шестеренчасто-рейковим механізмом (рис. 1.2.1, в) доцільно визначати кутове передатне число, не поділяючи його на кутові передатні числа механізму та приводу, за формулою
де
– радіус початкового кола шестерні;
– кут між поздовжньою віссю автомобіля
та важелем кермової трапеції при
нейтральному положенні коліс;
– кут повороту керованих коліс.
Силове передатне число – це відношення моменту опору повороту керованих коліс до моменту на валу керма, необхідного для здійснення повороту. Силове передатне число зв’язане із кінематичним передатним числом залежністю
,
де
– коефіцієнт корисної дії кермового
керування.
Величина визначається за формулою
,
де
– ККД кермового механізму;
– ККД кермового приводу.
ККД кермових механізмів черв’яково-роликового та гвинторейкового типу з врахуванням тертя, в зачепленні (тертям в підшипниках і ущільненнях нехтують) визначаються за формулами
в прямому напрямі (при передачі крутного моменту від керма до керованих коліс)
в зворотному напрямі (при передачі збурень від керованих коліс на кермо)
де
– кут підйому гвинтової лінії черв’яка
або гвинта (
у черв’яка,
в гвинті);
– кут тертя в зачепленні (
),
менші значення кута тертя, властиві
гвинторейковим кермовим механізмам.
ККД
вищезгаданих кермових механізмів лежить
в межах: прямий – 0,75...0,85, зворотний –
0,65...0,80. Здебільшого
гвинторейкові механізми мають
дещо більше значення ККД, порівняно із
черв’ячно-роликовими, причому різниця
між їх прямим та зворотним ККД мінімальна.
Шестерневі кермові механізми мають
найвище значення ККД, причому майже
рівне в прямому та зворотному напрямах
:
=
0,9...0,95.
ККД кермового приводу оцінює втрати на тертя в шарнірних з’єднаннях тяг та важелів, а також в шворневих вузлах керованих коліс. Його значення лежить у межах 0,9...0,95.
Зазори у всіх кінематичних ланках кермового керування (від шворневих вузлів до кермового колеса) повинні бути відповідними конструктивними рішеннями зведені до можливого мінімуму, щоб виключити коливання керованих коліс.
Найбільшому зносу піддаються елементи робочих поверхонь при нейтральному положенні керованих коліс. Тому в цьому положенні зазор повинний бути мінімальним (близьким до нуля). Від середнього положення до периферії зазор у зачепленні поступово збільшується й у крайніх положеннях складає 25...35°. Це дозволяє при чергових регулюваннях зазору компенсувати зношення в середньому положенні без небезпеки заклинювання кермового механізму при поворотах кермового колеса в ту чи іншу сторону.