- •Системи керування та підвіска автомобіля методичні вказівки
- •3. Підвіска (пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор) 50
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски 71
- •Загальні положення
- •1. Кермове керування
- •1.1. Задачі, які розв’язують під час проектування кермового керування.
- •1.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •1.3. Основні оціночні параметри
- •1.4. Кінематичний розрахунок кермового приводу
- •1.5. Навантаження, що діють на вузли кермового керування. Встановлення необхідності використання підсилювача
- •1.6. Розрахунок на міцність та стійкість деталей та вузлів
- •1.6.1. Розрахунок кермового вала
- •1.6.2. Розрахунок черв’ячно-роликового кермового механізму
- •1.6.3. Розрахунок гвинторейкового кермового механізму
- •1.6.4. Розрахунок кермового приводу
- •1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
- •1.6.4.2. Розрахунок тяг
- •1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
- •1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
- •1.7.1. Розрахунок силового циліндра
- •1.7.2. Розрахунок гідронасоса
- •2. Гальмове керування
- •2.1. Задачі проектування гальмівного керування
- •2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних приводів, їхня класифікація. Обгрунтування вибору типу приводу
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних механізмів, їхня класифікація і аналіз переваг та недоліків. Обгрунтування вибору типу гальмівних механізмів
- •2.5. Вибір принципової схеми гальмівного керування
- •2.6. Регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів
- •2.7. Визначення необхідних значень гальмівних моментів на колесах атз
- •2.8. Вибір основних параметрів гальмівних механізмів
- •2.9. Розрахунок необхідних приводних сил, параметрів робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивних параметрів приводних пристроїв
- •2.9.1. Гальмівні моменти, що створюються гальмівними колодками з одним та двома ступенями вільності
- •2.9.2. Гальмівний механізм без самопідсилення (рис. 2.2, а)
- •2.9.4. Гальмівний механізм з малим самопідсиленням, колодки якого мають два ступені вільності (рис. 2.2, в)
- •2.9.5. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають один ступінь вільності (рис. 2.2, г).
- •2.9.6. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають дві степені вільності (рис. 2.2, д).
- •2.9.7. Дискові гальмівні механізми (рис. 2.2, е)
- •2.10. Перевірочний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання
- •2.11. Розрахунок параметрів гідравлічного гальмівного приводу
- •2.12. Розрахунок деталей гальмівного механізму на міцність
- •(Пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор)
- •3.1. Задачі, що виконуються під час проектування підвіски
- •3.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •3.3. Розрахунок коливних параметрів та побудова характеристики підвіски
- •3.4. Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •3.5. Розрахунок жорсткості та побудова нелінійної характеристики підвіски
- •3.6. Визначення основних конструктивних розмірів та розрахунок на міцність пружних елементів підвіски
- •3.6.1. Півеліптична листова ресора
- •Сортамент автомобільних ресорних штаб
- •Геометричні параметри листів ресори та складальні напруження в них
- •3.6.2. Циліндрична кручена пружина
- •3.6.3. Торсіон
- •Значення коефіцієнта ефективності і коефіцієнтів
- •3.6.4. Гумові пружні елементи
- •3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
- •3.8. Розрахунок амортизатора
- •Список літератури
- •Кафедра автомобілебудування
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
3.6.4. Гумові пружні елементи
Гумові пружні елементи можуть працювати за такими схемами: на стиск (рис. 3.6.4, a), на плоский зсув (рис.3.6.4, б), на круговий зсув (рис.3.6.4, в), на кручення (рис.3.6.4, г).
Гумові пружні елементи розраховують за формулами:
– елемент, що працює на стиск
(3.6.27)
– елемент, що працює на плоский зсув
при
(3.6.28)
– елемент, що працює на круговий зсув
МПа
при
(3.6.29)
– елемент, що працює на кручення
(3.6.30)
а б в г
Рис. 3.6.4. Схеми гумових пружних елементів
Модулі пружності E і G в формулах (3.6.27) і (3.6.28 ) змінюються в дуже широких інтервалах залежно від твердості гуми ( із збільшенням твердості модулі зростають): E = 1…10 МПа, G = 0,3…3 МПа
Вказані в формулах (3.6.27), (3.6.28), (3.6.29), (3.6.30) допустимі напруження відповідають статичному навантаженню. При динамічному навантаженні допустимі напруження на стиск і круговий зсув менші від допустимих статичних напружень втричі, а на плоский зсув і кручення – в чотири рази.
3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
Розрахункова схема такого напрямного пристрою зображена на рис. 3.7.1.
Розрахунок
зусиль, що діють на напрямні штанги,
виконують за максимальною силою зчеплення
ведучих коліс з дорогою
при
= 0,8.
Зусилля, що діє на верхню штангу
.
(3.7.1)
Зусилля, що діє на нижні штанги (ліву і праву)
,
(3.7.2)
де e – зміщення верхньої реактивної штанги від середньої поздовжньої площини автомобіля; b – відстань між нижніми штангами.
Рис. 3.7.1. Схема напрямного пристрою балансирної підвіски
Оскільки кожний міст має три штанги (дві нижні і одну верхню), то нижні знаки у формулі (3.7.2) належать до навантаженішої нижньої штанги, що розміщена з боку верхньої. Зусилля в лівій та правій нижніх штангах рівні між собою за відсутності зміщення верхньої штанги, тобто при е = 0.
Для
забезпечення рівномірного зношення
шарнірів усіх штанг необхідно, щоби
що можливо при е = 0 і
.
Напрямні штанги розраховуються на стиск і поздовжній згин, а шарніри на зминання.
3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
Трапецієподібний напрямний пристрій розраховують за трьома навантажувальними режимами автомобіля: гальмуванні, боковому заносі, переїзді через перешкоду.
Розрахункові схеми напрямного пристрою при першому та другому навантажувальних режимах зображені на рис. 3.7.2.
Під час гальмування верхній важіль працює на стиск і поздовжній згин від зусилля
(3.7.3)
і поперечний згин від зусилля
(3.7.4)
а б
Рис.
3.7.2. Розрахункові схеми трапецієподібного
напрямного пристрою:
Rz
– вертикальна реакція на колесо;
– вертикальні реакції на внутрішнє і
зовнішнє колеса при боковому заносі;
– гальмівна сила, що діє на колесо;
– реакція на напрямку стійку, S – відстань
від поперечної
кермової тяги до осі
передніх коліс
За такого ж режиму нижній важіль працює на розтяг від зусилля
(3.7.5)
і поперечний згин від зусилля Pп і зусилля
.
(3.7.6)
У формулах
(3.7.3), (3.7.4), (3.7.5) і (3.7.6) величина Rz
= 0,5
,
де
– коефіцієнт зміни динамічного
навантаження під час гальмування.
Величина
повинна відповідати значенню реакції
Rн.
Під час бокового заноса верхні важелі працюють на стиск і поздовжній згин від зусиль:
– по внутрішньому колесі
(3.7.7)
– по зовнішньому колесі
.
(3.7.8)
За цього ж режиму нижні важелі працюють на поперечний згин від зусилля , а також:
– на внутрішньому колесі на стиск і поздовжній згин від зусилля
(3.7.9)
– по зовнішньому колесі на розтяг від зусилля
(3.7.10)
У формулах (3.7.7), (3.7.8), (3.7.9) і (3.7.10) вертикальні реакції на внутрішнє і зовнішнє колеса по відношенню до напряму заносу відповідно дорівнюють.
Величина зусиль пружних елементів по внутрішньому та зовнішньому колесах повинна відповідати реакціям.
У разі переїзду через перешкоду верхній важіль працює на поперечний згин від максимального зусилля буфера віддачі, на стиск і поздовжній згин від зусилля.
(3.7.11)
За цього
ж режиму нижній важіль працює на розтяг
від такого самого зусилля
і поперечний згин від максимальних
зусиль пружного елементу Pn
і буфера стиску Рбmax.
