- •Системи керування та підвіска автомобіля методичні вказівки
- •3. Підвіска (пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор) 50
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски 71
- •Загальні положення
- •1. Кермове керування
- •1.1. Задачі, які розв’язують під час проектування кермового керування.
- •1.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •1.3. Основні оціночні параметри
- •1.4. Кінематичний розрахунок кермового приводу
- •1.5. Навантаження, що діють на вузли кермового керування. Встановлення необхідності використання підсилювача
- •1.6. Розрахунок на міцність та стійкість деталей та вузлів
- •1.6.1. Розрахунок кермового вала
- •1.6.2. Розрахунок черв’ячно-роликового кермового механізму
- •1.6.3. Розрахунок гвинторейкового кермового механізму
- •1.6.4. Розрахунок кермового приводу
- •1.6.4.1. Розрахунок сошки та поворотних важелів
- •1.6.4.2. Розрахунок тяг
- •1.6.4.3. Розрахунок шарнірів
- •1.7. Розрахунок основних елементів гідропідсилювача
- •1.7.1. Розрахунок силового циліндра
- •1.7.2. Розрахунок гідронасоса
- •2. Гальмове керування
- •2.1. Задачі проектування гальмівного керування
- •2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних приводів, їхня класифікація. Обгрунтування вибору типу приводу
- •Вимоги, що ставляться до гальмівних механізмів, їхня класифікація і аналіз переваг та недоліків. Обгрунтування вибору типу гальмівних механізмів
- •2.5. Вибір принципової схеми гальмівного керування
- •2.6. Регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів
- •2.7. Визначення необхідних значень гальмівних моментів на колесах атз
- •2.8. Вибір основних параметрів гальмівних механізмів
- •2.9. Розрахунок необхідних приводних сил, параметрів робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивних параметрів приводних пристроїв
- •2.9.1. Гальмівні моменти, що створюються гальмівними колодками з одним та двома ступенями вільності
- •2.9.2. Гальмівний механізм без самопідсилення (рис. 2.2, а)
- •2.9.4. Гальмівний механізм з малим самопідсиленням, колодки якого мають два ступені вільності (рис. 2.2, в)
- •2.9.5. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають один ступінь вільності (рис. 2.2, г).
- •2.9.6. Гальмівний механізм з середнім самопідсиленням, колодки якого мають дві степені вільності (рис. 2.2, д).
- •2.9.7. Дискові гальмівні механізми (рис. 2.2, е)
- •2.10. Перевірочний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання
- •2.11. Розрахунок параметрів гідравлічного гальмівного приводу
- •2.12. Розрахунок деталей гальмівного механізму на міцність
- •(Пружні елементи, напрямні пристрої, амортизатор)
- •3.1. Задачі, що виконуються під час проектування підвіски
- •3.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •3.3. Розрахунок коливних параметрів та побудова характеристики підвіски
- •3.4. Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •3.5. Розрахунок жорсткості та побудова нелінійної характеристики підвіски
- •3.6. Визначення основних конструктивних розмірів та розрахунок на міцність пружних елементів підвіски
- •3.6.1. Півеліптична листова ресора
- •Сортамент автомобільних ресорних штаб
- •Геометричні параметри листів ресори та складальні напруження в них
- •3.6.2. Циліндрична кручена пружина
- •3.6.3. Торсіон
- •Значення коефіцієнта ефективності і коефіцієнтів
- •3.6.4. Гумові пружні елементи
- •3.7. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •3.7.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •3.7.2. Розрахунок трапецієподібного напрямного пристрою незалежної підвіски
- •3.8. Розрахунок амортизатора
- •Список літератури
- •Кафедра автомобілебудування
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
Сортамент автомобільних ресорних штаб
Ширина штаби, мм |
Товщина штаби, мм |
|||||||||||
5 |
6 |
6,5 |
7 |
7,5 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
14 |
16 |
|
45 |
|
|
´ |
´ |
|
|
|
|
|
|
|
|
55 |
|
|
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
|
|
|
65 |
|
|
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
|
|
75 |
|
|
|
´ |
|
´ |
´ |
´ |
´ |
´ |
|
|
90 |
|
|
|
|
|
´ |
´ |
´ |
|
´ |
´ |
|
100 |
|
|
|
|
|
|
´ |
´ |
|
´ |
´ |
´ |
120 |
|
|
|
|
|
|
´ |
´ |
|
´ |
´ |
´ |
150 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
´ |
Спроектовану ресору перевіряють на міцність під дією максимальних вертикальних та горизонтальних навантажень.
Максимальні напруження згину виникають при максимальному динамічному прогині ресори.
.
(3.6.6)
Для кремніємарганцевих та кремнієвих сталей 55ГС, 55С2, 60С2, з яких виготовляють листи ресори, напруження згину не повинні перевищувати 900 МПа.
При дії гальмівної сили біля вушка корінного листа виникають сумарні напруження згину та розтягу
(3.6.7)
де
– розрахунковий коефіцієнт зчеплення;
– коефіцієнт зміни динамічного
навантаження на вісь під час гальмування:
– для передньої осі,
= 0,80...0,95 – для задньої осі;
– вертикальне статичне навантаження
на колесо;
– діаметр пальця кріплення вушка ресори.
Із збільшенням висоти центра мас і зменшенням бази автомобіля коефіцієнт для передньої осі збільшується, а для задньої – зменшується.
Вказані сумарні максимальні напруження не повинні перевищувати 350 МПа. У разі перевищення допустимих напружень необхідно намітити заходи з посилення корінного листа шляхом використання накладного вушка, або ще одного листа, що дорівнює за довжиною корінному.
Для
того, щоб частково розвантажити корінний
лист від вертикального навантаження,
який крім цього навантаження сприймає
горизонтальне і скручувальне навантаження,
а також для забезпечення щільного
прилягання листів один до одного, під
час виготовлення листам придають різку
кривизну. Тому після стягування листів
до їх певного прилягання під час складання
ресори в листах виникають попередні
напруження в корінних – до - 30...40
,
в підкорінних – 0...10 МПа, інших – 10...40
.
По мірі віддалення листів ресори від
корінного попередні складальні напруження
в них назначаються більшими, за винятком
найнижчого листа, в якому через наявність
місцевих стискувальних напружень
назначають менше значення. Враховуючи
назначені складальні напруження в
листах ресори, їхні радіуси у вільному
стані визначають за формулою
,
(3.6.8)
де
– радіуси відповідно листів у вільному
стані і зібраної ресори;
-
складальні напруження в листах зібраної
ресори (табл. 3.6.2).
Радіус зібраної ресори у вільному стані, коли вона при повному статичному навантаженні займає випрямлене положення
,
(3.6.9)
де
– величина залишкової деформації ресори
після усадки, орієнтовно
(0,05...0,07) (
).
Таблиця 3.6.2
