2. Гальмове керування
2.1. Задачі проектування гальмівного керування
Під час проектування гальмівного керування необхідно:
вибрати структуру гальмівного керування, сформулювати призначення його систем і вимоги до них;
перерахувати вимоги до гальмівних приводів, дати їх класифікацію, проаналізувати переваги і недоліки та обґрунтувати вибір типу приводу;
сформулювати вимоги до гальмівних механізмів, дати їх класифікацію і аналіз переваг і недоліків та обґрунтувати вибір типу гальмівних механізмів;
вибрати принципову схему робочої гальмівної системи і описати роботу запасної та стоянкової гальмівних систем;
описати вибрані методи регулювання зазору у фрикційних парах гальмівних механізмів;
визначити необхідні значення гальмівних моментів на колесах автотранспортного засобу (АТЗ) ;
вибрати основні параметри гальмівних механізмів;
розрахувати необхідні приводні сили, параметри робочих процесів гальмівних механізмів та конструктивні параметри приводних пристроїв;
виконати перевірний розрахунок гальмівних механізмів на зношування та нагрівання;
розрахувати параметри гідравлічного гальмівного приводу;
розрахувати деталі гальмівного механізму на міцність;
виконати складальне креслення гальмівного механізму або гальмівного приводу на аркуші формату А2 і робочі креслення розрахованих та основних деталей із складального креслення (на аркушах формату А3-А4).
2.2. Структура гальмівного керування сучасного автотранспортного засобу. Призначення його гальмівних систем і вимоги, що ставляться до них
Гальмове керування являє собою сукупність систем, призначених для гальмування автотранспортного засобу (АТЗ). Під гальмуванням розуміють процес створення і зміни штучного опору рухові АТЗ з метою зменшення швидкості його руху, зупинення, утримання у нерухомому стані відносно опорної поверхні або підтримки постійної швидкості при русі під уклін.
Структура гальмівного керування АТЗ, технічні вимоги і нормативи ефективності його окремих гальмівних систем визначені в [13]. Згідно з [13] до складу гальмівного керування сучасного АТЗ повинні входити робоча, запасна, стоянкова і допоміжна гальмівні системи (останньою обладнуються автобуси з повною масою, більшою, ніж 5 т, які призначені для експлуатації в гірській місцевості, а також вантажні автомобілі з дизельним двигуном і повною масою, більшою, ніж 12 т).
Робоча
гальмівна система призначена для
зменшення швидкості АТЗ або його зупинки.
Її дія повинна бути регульованою і
розповсюджуватися на всі колеса АТЗ з
раціональним розподілом гальмівних
сил між ними. Нормативні значення
усталеного сповільнення становлять:
7,0
– для легкових автомобілів, їх модифікацій
і автобусів з повною масою до 5 т; 6,0
– для автобусів з повною масою, більшою,
ніж 5 т; 5,5
– для вантажних автомобілів.
Запасна гальмівна система призначена для гальмування АТЗ при виході із ладу робочої гальмівної системи. Її дія повинна бути регульована. Допускається не передбачати на АТЗ автономну запасну гальмову систему, коли її функції виконують стоянкова гальмівна система або кожен окремо контур робочої гальмівної системи. Усталене сповільнення при гальмуванні запасною гальмовою системою повинне становити не менше: 2,9 – для легкових автомобілів і автобусів з повною масою до 5 т; 2,5 – для автобусів з масою більшою ніж 5 т; 2,2 – для вантажних автомобілів.
Стоянкова гальмівна система призначена для утримування АТЗ в нерухомому стані на схилі. Її орган керування і привод повинні бути незалежними від робочої гальмівної системи. В приводі стоянкової гальмівної системи може використовуватися енергія різного виду, але гальмівні механізми в загальному стані потрібно утримувати лише механічним способом. Сумарна гальмівна сила, що розвивається стоянковою гальмовою системою, повинна утримувати повністю завантажений АТЗ на схилі, не меншому, ніж 20 % для вантажних і 25 % для легкових автомобілів і автобусів.
Допоміжну
гальмову систему використовують для
довготривалої підтримки постійної
швидкості руху на ухилі або для її
регулювання. АТЗ, на яких застосування
вказаної гальмівної системи є обов’язковим,
обладнуються спеціальним гальмівним
пристроєм, що називається сповільнювачем.
Для інших АТЗ значення допоміжної
гальмівної системи успішно виконує
двигун, який працює в гальмівному режимі.
Допоміжна гальмівна система повинна
забезпечувати рух АТЗ зі швидкістю
км/год на схилі величиною 7 % і довжиною
6 км.
Докладніше викладення вимог, що ставляться до гальмівних систем АТЗ, наведене в [12, 14].
Кожна з відзначених гальмівних систем складається з джерела енергії, гальмівного приводу і одного або декількох гальмівних механізмів (рис. 2.1).
Джерело енергії забезпечує гальмівну систему енергією, необхідною для гальмування. Як джерело енергії в гальмівних системах використовують мускульну енергію водія або енергію двигуна, який приводить в дію компресор, гідронасос, електричний генератор чи створює розрідження у впускному трубопроводі.
Гальмівний привод призначений для передачі енергії від її джерела до гальмівних механізмів і керування цією енергією з метою гальмування.
Гальмівний механізм призначений для безпосереднього створення і зміни штучного опору рухові АТЗ.
Рис. 2.1. Структурно-класифікаційна схема гальмівного керування АТЗ