24.Основні типи організаційних структур управління проектами, їх переваги та недоліки

В управлінні проектами важливе місце займає рішення стосовно поділу праці,зокрема, вертикального і горизонтального.Вертикальний тут ми не маємо на увазі розглядати організацію за рівнями ієрархії, а поділ праці в залежності від різноманітних управлінських функціях.Горизонтальний- структура діяльності працівник залежно від їх участі в технічних,технологічних,маркетингових інших працях виконання робіт по проектах.

Типи організаційних структур залежно від змісту проекту:

1.функціонування організаційних структур;

2.матрична;

3.проектна чи програмно-цільова;

4.дивізійна;

5.змішана.

У проектах класичний варіант більшого поділу праці є формування функціонально організаційно структурних.Переваги стимулюють ділову і професійну спеціалізацію,зменшується дублювання зусиль,збільшується ефективність використання ресурсів,покращення координації робіт в різних функціональних сферах,можливість кар’єрного росту.Недоліки збільшена кількість конфліктів між різними функціональними сферами,зменшення ефективності досягання загальної цілі,збільшена кількість взаємодій між учасниками горизонтальних процесів,не завжди може вирішитись комплексні міжфункційні проблем.

Для повноцінної горизонтальної інтеграції на вертикальну структуру накладається проектно-цільова,проектна і таким чином утворюється матрична.Можуть мати різні форми, розрізняють за повної повноваження керівника проекту.З лівого краю-розміщена слабка матриця( Проект може мати одного постійного керівника.Сильна матриця організаційних структур характерна тим,що тут вже є конкретний керівник проекту, що може мати більше прав,повноважень,здійснення діяльності на поставленній основі,формування свій стат,може керувати керівники підприємства.

Переваги проекту, зберігають всі переваги функціональності організаційної структури щодо організаційної діяльності,широке використання ресурсів для потреб проектної діяльності,зменшення ,неспокій,працівники більше впевнені в можливості кар’єрного росту,є можливість маневруваня від сильної і до слабкої матриці і навпаки.Недоліки виникають конфлікти між проектами організаційної структури,виникли проблеми щодо розподілу повноважень.

25. Проектування та моделювання організаційних структур управління проектами.

Однією з важливих проблем, від вирішення якої залежить ефективність проектного управління в цілому, є проблема оцінки діяльності функціонального виконавця в системі проектування організаційної структури управління. Функціональний виконавець підпорядкований, щонайменше, функціональному керівнику та керівнику проекту. В багатьох випадках виконавець одночасно приймає участь у декількох проектах, в зв'язку із чим підпорядковується декільком керівникам..

Можна виділити такі два підходи до формування груп:

1)функціональний – фахівці однієї спеціальності, професії об'єднуються у функціональні підрозділи;

2)цільовий – об’єднуються виконавці різних спеціальностей або функцій і працюють разом над певною частиною проекту або завданням.

Поняття “організаційної структури” включає в себе, по-перше, організаційні форми і, по-друге, організаційні структури управління проектом.

Організаційна форма ‑ це організація взаємодії та взаємовідносин між усіма учасниками проекту.

Форми організаційної структури повинні розглядатися на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

Внутрішній рівень відбиває стосунки між окремими виконавцями і групами, які виконують проект. Зовнішній рівень передбачає наявність певної структури зв’язків між окремими виконавцями і групами, залученими до виконання проекту, їхніми материнськими підрозділами, відділами, компаніями. Серед зовнішніх організаційних структур виділяють такі основні форми: форма проектної команди, матрична організація, гібридна організаційна структура, структура модульного зв’язку. Основними формами внутрішньої структури є:

1) внутрішня функціоналізація,

2) федеральна організація,

3) внутрішня матрична структура,

4) дивізіональна структура,

5) централізована або децентралізована форми організації великих проектів.