18.Інституційне обґрунтування проекту.

Поряд із розглядом та аналізом кількісних показників і вартісних оцінок виробництва і реалізації продукції, що ґрунтується на аналізі технічних і технологічних аспектів виробництва та маркетингових елементів реалізації продукції, існує потреба використання некількісних, або нефінансових, описів інвестиційного проекту. Ідеться про ті характеристики, які проявляються залежно від умов, у яких проект реалізується, від ступеня впливу внутрішніх і зовнішніх факторів.

Завдання визначення якісного впливу на проект його зовнішнього середовища і можливість реалізації проекту в заданих умовах має вирішувати інституційне обґрунтування.

Метою здійснення інституційного обґрунтування інвестиційного проекту є визначення впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних. правових та ін.) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого до впровадження проекту, менеджменту організації, що забезпечує впровадження проекту тощо) факторів на успішність реалізації проекту.

Інституційне обґрунтування має вирішувати такі основні завдання:

1) аналіз політичної орієнтації і макроекономічної політики уряду, держави;

2) ідентифікація цілей проекту і напрямів розвитку, що визначені урядом як пріоритетні;

3) оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його реалізації;

4) характеристика кадрового потенціалу організації щодо здатності виконати завдання проекту;

5) аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників;

6) аналіз відповідності організаційної структури управління проектом і підприємством стосовно досягнення проектної мети.

Складовими інституційного обґрунтування є:

1) характеристика сильних і слабких сторін організацій - учасниці, проекту та оцінка можливості виконання ними проектних завдань;

2) опис та аналіз правової бази, політичних факторів, у межах яких будуть реалізовувати та експлуатувати проект;

3) оцінка можливого впливу державної політики, макроекономічного регулювання і регламентації зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності на реалізацію проекту;

4) розробка заходів протидії потенційно можливому гальмівному впливу на проект нормативних актів, лобіювання інтересів учасників проекту;

5) розробка програми усунення або зменшення негативного впливу внутрішніх факторів, що впливають на успішну реалізацію проекту.

19.Екологічне обґрунтування проекту.

Метою екологічного обгрунтування інвестиційного проекту є встановлення його впливу на навколишнє середовище, оцінка всіх вигод і витрат, отриманих внаслідок цього впливу, на формування заходів для запобігання або пом'якшеним шкоди довкіллю від дії проекту.

Із позиції впливу на довкілля джерела забруднення поділяють на три основні групи:

• виробничі потужності , що супроводжуються утворенням значних обсягів забруднюючих речовин ;

• виробництва з утворенням середніх обсягів шкідливих викидів;

• виробництва, які практично не створюють або створюють мало шкідливих відходів.

Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

Залежно від ступеня впливу на навколишні середовище розрізняють чотири категорії проектів.

Категорія А - проекти, що рідко мають негативний втне на довкілля.

Категорія Б - проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосовувати заходи, спрямовані на пом'якшення цього негативного впливу.

Категорія В - проекти зі значним негативним впливом на навколишні середовище, які потребують детальної оцінки довкілля..

Категорія Г- проекти, спрямовані на навколишнє середовище.

Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводиться за схемою у такій послідовності:

1. Аналіз первинних екологічних умов.

2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище.

3. Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.

4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище.

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу.

6. Екологічний моніторинг.