3.7. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел - це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні пояснювальної записки), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням необхідних даних.
Наприклад:
ГАЛАБУРДА В.Г. Единая транспортная система. М.: «Транспорт», 2000 р. – 303 с.
СОБОЛЄВ Ю. В. Єдина транспортна система. Навчальний посібник - Х.: ТОВ „Атлант”, 2002 р. – 288 с.
О.О. СОЛОВЙОВА, Л.А. ЯЩЕНКО «Загальний курс транспорту». Конспект лекцій. 2007. – 36с.
Кількість використаних джерел не лімітується, це залежить від теми і завдань роботи.
Не слід включати до списку ті роботи, на які не має посилань у тексті курсової роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використання таких видань за текстом можна навести їх у підрядкових посиланнях.
Вважається, що на одну сторінку тексту курсової роботи має бути як правило одне джерело. Тобто кількість джерел має відповідати обсягу роботи плюс/мінус 25%.
3.8. Додатки
Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках пояснювальної записки, то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що його позначає.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо.
Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумеруються в межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А, В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д), формула (А.1) - перша формула додатка А.
3.9. Графічний матеріал
Графічний матеріал - це схеми, рисунки, таблиці та ін., що мають місце у дипломній роботі та повністю можуть висвітлити зміст роботи. Графічний матеріал оформлюється на аркушах формату А4 зі штампом. Рекомендується на одному аркуші розміщувати не більш 2 рисунків. Матеріал на листі рекомендується розміщувати рівномірно. Друк графічних матеріалів – чорно-білий, у разі необхідності кольоровий. Назви рисунків, схем, таблиць друкуються прописними літерами 14 або 16 шрифтом зверху рисунка або таблиці з вирівнюванням по центру. Слова “рисунок”, “таблиця” не пишуться.
Графічний матеріал допомагає курсанту проводити аналіз результатів та робить його роботу більш обґрунтованою, систематичною та наочною, показує його вміння опрацьовувати такий матеріал, аналізувати його та робити правильні висновки.
Наприклад:
Рис.1. Залежність вартості доставки з урахуванням/без урахування вартості вантажу від його маси при прямому автомобільному сполученні.
Побудова графіків залежностей виконується за допомогою програми Excel або MathCad.