6.1 Поняття і функції політичних партій

Слово «партія» походить від лат. “partis”- частина.

В розумінні сутності партії виокремлюють 3 підходи:

1. Партія – це ідеологічна спільність людей, їх добровільне об»єднання навколо якоїсь ідеології(ліберальне розуміння)

2. Партія – це організація певного класу, групи (марксиське розуміння)

3. Партія – це громадська організація, інститут політичної системи який має за метою здобуття і використання державної влади

Ознаки політичної партії:

1. Добровільність об»єднання.

2. Певна тривалість у часі

3. Наявність організаційної структури

4. Пошук народної підтримки

Причини виникнення політичних партій:

1. Захист соціально-класових інтересів

2. Захист національних інтересів

3. Племінних релігійних інтересів

4. Причина ппов»язана з виборчими перегонами

М.Вебер виділяє 3 етапи створення політ партій:

1. Аристократичні угрупування

2. Політичні клуби

3. Масові партії

Політичні партії утворюються:

1. Внаслідок об»єднання гуртків і груп що поділяють певну ідеологію

2. У надрах масових рухів

3. Внаслідок розколу однієї партії або об»єднання партій

4. Під впливом міжнародної партійної системи

5. Своєрідне відродження партій, що існували раніше

6. З ініціативи профспілок

Кожна партія повинна мати:

1. Ідеологію

2. Політичну платформу

3. Організаційну структуру

4. Певні методи і засоби боротьби

5. Соціальну базу

6. Електорати(виборці)

Основна мета діяльності політичних партій – це здобуття влади.

Структура партії:

1. Ядро(керівні органи, керівники)

2. Рядові члени партії

3. Прибічники

Функції політичних партій:

1. Соціальна – обґрунтування інтересів певних верств суспільства, активізація і об»єднання їх.

2. Ідеологічна – формування ідеологій та політичних доктрин.

3. Політична – участь у формуванні політичної системи в боротьбі за владу.

4. Управлінська

5. Електоральна

6. Виховна – виховання верств, груп на певних цінностях.

7. Кадрова

8. Боротьба за владу

Політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об»єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення, шляхом здобуття і використання державної влади.

6.2 Типологія політичних партій:

- за представництвом у парламенті

- парламентські

- непарламентські

- за ставленням до влади

- урядові

- опозиційні

- за характером представництва електорату

- індивідуальне

- соціальна інтеграція

- ідеологізм, прагматизм

- за рівнем і характером прогресивності

- ліві

- центральні

- праві

- за організаційною будовою

- масові

- кадрові

- за ідеологічними доктринами

- консервативні

- ліберальні

- соціалістичні

- комуністичні

- фашистські

- конфесійні

- нетрадиційні

- за інтересами класів, які вони виражають

- селянські

- робітничі

- етнічні

- регіональної еліти

- правлячої еліти

6.3. Політичні партії України.

Витоки сучасної багатопартійності в Україні належать підписанню СРСР у 1975 році заключного акту з питань безпеки та співробітництва у Європі.Це привело до легалізації правозахисного руху у вигляді Української гельсинської спілки.

Процес посилюєтся з початком перебудови. Зявляются альтернативні офіційній політиці формальні рухи.

У 1988 році зявляєтся відверто антикомуністичного характеру Українська гельсинська та Укр демократична спілка.

У 1989 році виникає народний рух України за перебудову.

У 1990 році була офіційно зареєстрована Українська республіканська партія, головою якої став Левко Лукяненко.

Сьогодні в Україні понад 200 партій.

Спільні ознаки політ партій України:

1. відсутній власний електорат.

2. втрата інтересу громадян до всіх партій

3. вкрай слабка ідеологія

4. розколи , скорочення лав, втрата впливу та авторитету

5. Відрив програмних гасел партій від повсякденних інтересів

6. зрощення партій з бізнесом

7. відсутність у політ партій співробітництва у головному : побудова незалежної Української держави.

7.1. Сучасні типи виборчих систем 1) Поняття та сутність виборів

Вибори – це висунення спільнотою одного ча групи повноважених представників для делегованого виконання громадських загальних ф-цій, це визнання за виборами вищої авторитетності.

Вибори мають багато ф-ціональний характер:

• «піддані» обирають своїх «правителів».

• Офіційно встановлюється спаввідношення політичних сил

• Надаються чи відбираються у суспільної влади їх владні повноваження. Установлюється зворотній зв’язок між громадянами та виборними органами

• Являється індикатором популярності політ. Лідерів.

• Прияють розвитку демократіїї.

Завдяки виборам відбувається:

• Легітимізація політичної системи

• Здійснюється представництво суспільних груп\верстр\соц.позицій

• Конкурентна боротьба розвивається визначеним шляхом

• Підчас виборів громадяни вирішують яка політ сила керуватиме сус-твом у визначений законом термін

• Внаслідок виборів утворюється парламентська більшість

• Визначається опозиція, як сила, що покликана контролювати правлячу більшість

• Стає можливим контроль громадян за діяльністю чиновників різного рівня.

Проце ухилення від виборів відомий під назвою абсентеїзму

Причини цього явища:

1)можуть бути пов’язані з особливостями конкретної виборчої компанії (відсутність нормальних кандидатів, відсутність справжньої змагальності).

2)обумовлені економічною, політичною, соціальною обстановкою в країні

Розрізняють активне виборче право – право громадян обирати; та пасивне виборче право – право громадян бути обраними.

Політичні вибори вважаються такими , що відповідають цінностям демократії та справедливості, якщо вони відбувалися відповідно принципів загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

До принципів виборчого права також відносять:

• Вільне проведення виборів

• Добровільна участь громадян

• Змагальність і конкуренція

• Наявність альтернативних кандидатів

• Рівні можливості кандидатів

• Наявність громадського контролю

Загальне виборче право може бути обмежене рядом цензів, що являють собою вимоги, яким повинні відповідати громадяни, аби отримати право участі у виборах.

Розрізняють загальні цензові вимоги та додаткові, що пред’являються до осіб, що балатуються в органи влади.

1. Віковий ценз

2. Ценз осілості

*майнові, статеві, освітні цензи відсутні

Політичні вибори не зводяться лише до самого голосування – це масова кампанія, що включає в себе цілий ряд процедур:

• Призначення виборів

• Визначення виборчих округів та виборчих дільниць

• Утворення виборчих комісій

• Складання списків виборців

• Висування та реєстрація кандидатів

• Проведення передвиборчої агітації

• Власне голосування

• Підрахунок голосів

• Оприлюднення результатів голосування

• Проведення в разі необхідності повторних виборів

З огляду на причини проведення вибори можуть бути

1. Черговими

2. Позачерговими

3. Додатковими