
- •1. Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Суб*єкти грошового обороту.
- •2. Визначити сутність та основні риси грошового обороту.
- •3. Внесок д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •5. Графічна модель грошового ринку. Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.
- •6. Гроші як гроші і гроші як капітал. Зв*язок грошей з іншими еквівалентами.
- •7. Гроші як інструмент регулювання економіки.
- •8. Гроші як об*єктивний наслідок розвиток товарного виробництва та обміну.
- •9. Гроші як особливий товар. Мінова й споживча вартість грошей як товару.
- •10. Грошово-кредитний мультиплікатор. Резерви банку.
- •11. Грошово-кредитна політика України в перехідний період.
- •12. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи. Методи регулювання.
- •13. Економічна структура грошового ринку. Ринок цінних паперів та валютний ринок як скалодові грошового ринку.
- •14. Економічні межі кредиту. Кредитні відносини та інфляція.
- •15. Закон кількості грошей необхідних для обігу. Формула к.Маркса та формула “рівняння обміну” і. Фішера.
- •16. Інфляція: суть, причини та наслідки. Вплив інфляції на виробництво, зайнятісь та життєвий рівень.
- •Соціальні наслідки інфляції:
- •Економічні наслідки інфляції:
- •17. Класична кількісна теорія грошей .
- •18. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг. Грошові агрегати.
- •19. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?
- •20. Назвіть грошові агрегати України.
- •21. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту.
18. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг. Грошові агрегати.
Грошова маса в обороті- це це заг. запас грош. коштів в будь-яких формах, що є в економ. суб’єктів. ГМ- це поняття запасу , в т.ч., як Г обіг- поняття руху. РМ зростає, коли ЦБ прокредитував комерц. банк і вони йому гр. не повертали, якщо повертали, то ГМ зменшується. Для визн. обсягу та стр-ри ГМ застос. відповідний набір грош. агрегатів.Грош. агрег.-це показник ГМ, який визначає певну її частину залежно від рівня її ліквідності. У структурному віднош. ГМ можна розділити за кількома критеріями:1) за ступенем "готовності" окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності.2) за формо. грош. засобів ( готівкові, депозитні).3) за розміщенням у суб’єктів грош. обороту.4)за територіальним розміщенням.
Грошовий агрегат---це показник ГМ, який визначає певну її частину залежно від рівня її ліквідності. МО- готівка поза банками у населення і в касах фірми. Якщо МО зростає- не негативне явище, бо бо гроші накопичуються і будуть викинуті на товарні і валютні ринки і порушать там рівновагу. М1= М0+ вклади до запитання, якщо збільшується, то в майбутньому на товарний ринок надійде багато грошей. М2= М1+строкові депозити ( гарна ознака),М3=М2+ кошти за трастовими операціями. Грошова база- ше інший показник Він хар-зує масу грошей. Як вона відображається на балансі ЦБ ці гроші створює ЦБ. За змістом ГБ- це показник резервних грошей банк. сист., на основі якого через ефект. грош. мультиплікатора форм. заг. маса грошей, що є в обігу. ГБ= Г випущені+ Г резервні., Г рез.- сума гро. коштів ( резервів), які є на кореспонд. рах-х банків у ЦБ. Г рез.-сума готівки , випущекна ЦБ і на поверн. в її фонди.
19. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?
Відмінності в характері економічних відносин між суб’єктами грошового обороту дають підстави структуризувати його на окремі сектори. Першим, за логікою відтворювального процесу, видом економічних відносин, що реалізуються в грошовому обороті, є відносини обміну.
Такий характер руху грошей, що обслуговує сферу обміну, дає підстави виділити його в окремий сектор, що називається грошовим обігом.
Значна частина грошового обороту пов’язана з процесами розподілу вартості валового національного продукту. Рух грошей тут має одну суттєву відмінність від грошового обігу — він здійснюється нееквівалентно, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг. Цей сектор грошового обороту називається фінансово-кредитним.
Крім спільної риси — нееквівалентності, відносинам між суб’єктами цього сектора грошового обороту властиві також істотні відмінності. Частина цих відносин має характер відчуження, коли визначена законами частина доходів економічних суб’єктів вилучається у вигляді податків та інших обов’язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх при виконанні своїх функцій. У результаті виникає не тільки безеквівалентний, а й безповоротний рух грошей, тобто одні суб’єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Ця частина фінансово-кредитного обороту називається фіскально-бюджетною.