5. Графічна модель грошового ринку. Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.

Криві попиту (МД) і пропозиції (М₁) перетинаються в точці А, якій адекватні маса грошей в обороті на суму 4,0 млрд грн. та ставка очікуваного доходу (номінального процента) на рівні 8%. Це значить, що економічні суб’єкти в даній економічній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 4,0 млрд грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка процента (очікуваного доходу) стабілізується на рівні 8%.

Встановлення рівноваги (точка Е) із врахуванням впливу на попит і пропозицію грошей екзогенно заданої величини ставки відсотка. Це типово кейнсіанська модель грошового ринку. Слід звернути увагу на активну функцію норми відсотка, яка безпосередньо впливає не лише на попит, а й на пропозицію грошей монетарного ринку. Вертикальна крива пропозиції грошей (Ms2) базується на припущенні незмінності маси грошового обігу. Екзогенним параметром є Ms2, а змінною величиною - лише величина попиту на гроші, динаміка якого відображається похилою Мd1. Їх перехрещення в точці Е2 визначає не лише момент встановлення рівноваги монетарного ринку, а й показник рівноважної норми відсотка (r1*), яка в даному разі є не екзогенною заданою, а похідною величиною. Точкам ЕІ та Е2 відповідають дві величини — МІ та М2. їхній зміст зрозумілий. Вони визначають кількісні параметри маси грошей в обігу, що забезпечують стан рівноваги на монетарному ринку. Взаємна залежність Md і Ms від цінової динаміки. ms розглядається як наперед задана величина, яка не залежить від цінової динаміки і тому представлена на графіку як пряма M_SM_S, що перпендикулярна осі абсцис. Пряма OMd характеризує пропорційну залежність попиту на гроші від Р. На графіку показано, що монетарний ринок знаходитиметься у стані рівноваги за умови, коли рівень цін досягає точки Р* — рівноважної ціни.

6. Гроші як гроші і гроші як капітал. Зв*язок грошей з іншими еквівалентами.

Гроші – особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту. Г. – явище суспільне , вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що грунтуються на принципі еквівалентності. Г. виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів. Г як Г – цільове призначення грошей забезпечити покупку. Г виступають як простий посередник при обміні товарів. Ці Г забезпечують реалізацію отриманого доходу (ЗП, стипендія). Г як капітал – Г, що здатні приносити доход самі по собі. Головна мета обігу Г як капіталу є не нова споживча вартість, а додана вартість Г використовується для отримання прибутку.

7. Гроші як інструмент регулювання економіки.

Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва — засоби праці, предмети праці і робочу гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.

Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші.. По суті, в усіх випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.

У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розрізняти якісний і кількісний аспекти.

В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, грошове середовище позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляється стільки, скільки можна реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в позичковий капітал.

По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва та економного споживання — виробничого, державного, особистого.

В умовах ринкової економіки гроші стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.