
- •1. Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Суб*єкти грошового обороту.
- •2. Визначити сутність та основні риси грошового обороту.
- •3. Внесок д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •5. Графічна модель грошового ринку. Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.
- •6. Гроші як гроші і гроші як капітал. Зв*язок грошей з іншими еквівалентами.
- •7. Гроші як інструмент регулювання економіки.
- •8. Гроші як об*єктивний наслідок розвиток товарного виробництва та обміну.
- •9. Гроші як особливий товар. Мінова й споживча вартість грошей як товару.
- •10. Грошово-кредитний мультиплікатор. Резерви банку.
- •11. Грошово-кредитна політика України в перехідний період.
- •12. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи. Методи регулювання.
- •13. Економічна структура грошового ринку. Ринок цінних паперів та валютний ринок як скалодові грошового ринку.
- •14. Економічні межі кредиту. Кредитні відносини та інфляція.
- •15. Закон кількості грошей необхідних для обігу. Формула к.Маркса та формула “рівняння обміну” і. Фішера.
- •16. Інфляція: суть, причини та наслідки. Вплив інфляції на виробництво, зайнятісь та життєвий рівень.
- •Соціальні наслідки інфляції:
- •Економічні наслідки інфляції:
- •17. Класична кількісна теорія грошей .
- •18. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг. Грошові агрегати.
- •19. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?
- •20. Назвіть грошові агрегати України.
- •21. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту.
8. Гроші як об*єктивний наслідок розвиток товарного виробництва та обміну.
У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).
Виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.
По-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;
по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;
по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.
9. Гроші як особливий товар. Мінова й споживча вартість грошей як товару.
Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Проте механізм формування цієї вартості грошей істотно розрізняється при функціонуванні повноцінних і неповноцінних грошей.
Мінова вартість повноцінних грошей, з якою вони беруть участь в обігу, під впливом цілого ряду об’єктивних чинників набуває відносної самостійності і певний час може відхилятися від реальної їх вартості. При цьому мінова вартість є більш інертною порівняно з реальною. Тому ціни на товарних ринках і купівельна спроможність таких грошей певний час залишалися незмінними після зміни вартості золота як товару, що мало позитивний вплив на розвиток ринкових відносин.
Разом з тим мінова вартість золотих грошей, що перебували в обігу, не могла повністю відірватися від реальної вартості золота як товару. Цьому заважала дія закону вартості у сфері виробництва й обміну золота. Якщо мінова вартість (купівельна спроможність) монети знижувалася порівняно з реальною, то зменшувалась рентабельність виробництва золота, підприємства з гіршими умовами видобутку закривалися, і реальна вартість золота знижувалася до рівня мінової.
10. Грошово-кредитний мультиплікатор. Резерви банку.
Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
Крім вільного, існує заг банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину заг резерву банки повинні зберігати в грош формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина наз обов’язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов’язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між заг і обов’язковим резервами становить вільний резерв банку.
За ек змістом формування вільного резерву (Рв) можна подати так:
Рв = К + ЗК МБК – ВСФ – Ао – Ор,
де К — капітал банку;ЗК — залучені банком кошти в депозити;
МБК — сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредиту, включаючи і кредити НБУ;ВСФ — відрахування до централізованого страхового фонду;Ао — вкладення банку в активні операції, не повернуті на даний момент;Ор — обов’язковий резерв.