Тема 3. Особливості розвитку спілкування дорослого і дитини у дошкільному віці

Практичне заняття

Мета: ознайомити студентів з формами і засобами спілкування дорослого і дитини у дошкільному віці

Питання для обговорення

1. Онтогенез спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника.

2. Форми спілкування в дошкільному віці.

3. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.

4. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.

Питання для самоперевірки:

1. Якими причинами можна пояснити труднощі психічного розвитку дошкільника?

2. Як виявляється характер психологічних проблем у дошкільному віці?

3. Назвіть форми спілкування дошкільників з дорослим за М.І. Лісіною.

4. Назвіть фактори, що мають найважливіше значення у виникненні і розвитку у дітей спілкування.

5. Назвіть загальну умову оптимізації спілкування дорослого з дошкільником.

6. Проаналізуйте три програми взаємодії дорослого з дитиною С.В. Корницької.

7. Який емоційний фон спілкування найбільш сприятливий для розвитку особистості дітей середнього та старшого дошкільного віку?

8. Оберіть повну відповідь: Основними ознаками форм спілкування дитини з дорослими є:

а) зміст комунікативної потреби, провідні мотиви, провідні засоби спілкування, соціальна ситуація розвитку;

б) ставлення дитини до дорослого;

в) час виникнення, зміст комунікативної потреби, провідні засоби спілкування, провідні мотиви, місце спілкування у життєдіяльності дитини.

9. Виберіть відповідь, в якій правильно розкрито послідовність розвитку форм спілкування дитини з дорослим:

а) ситуативно-ділова, ситуативно-особистісна, позаситуативно-особистісна, позаситуативно-пізнавальна;

б) ситуативно-особистісна, позаситуативно-особистісна, ситуативно-ділова, позаситуативно-пізнавальна;

в) позаситуативно-пізнавальна, ситуативно-ділова, ситуативно-особистісна, позаситуативно-особистісна;

г) ситуативно-особистісна, ситуативно-ділова, позаситуативно-пізнавальна, позаситуативно-особистісна.

Рекомендована література:

1. Авдеева Н. Н., Мещерякова С. Ю. Вы и младенец: у истоков общения. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.

2. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 38 – 44.

3. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. – М.: Педагогика, 1986. – 144 с.

4. Островская Л.Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. – М.: Просвещение, 1990. – 160 с.

5. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: Изд. центр «Академия», 1997. – С. 98 – 107.

Тема 4. Спілкування і спільна діяльність дошкільника з ровесниками

Практичне заняття

Мета: визначити фактори впливу на спілкування дошкільника з однолітками, розглянути форми спілкування дошкільників

Питання для обговорення

1. Специфіка спілкування і спільної діяльності дошкільника з ровесниками та їх роль у його психічному розвитку:

1.1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником.

1.2. Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника.

2. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці:

2.1. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.

2.2. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.

2.3. Позаситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.

3. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.

Питання для самоперевірки:

1. У чому полягає специфічна роль у загальному психічному розвиткові дитини її спілкування з однолітками порівняно із спілкуванням із дорослими?

2. Яким чином впливає спілкування і спільна діяльність з ровесником на етичну сферу дошкільника? На розвиток пізнавальної діяльності? На розвиток творчості, самостійності, ініціативності?

3. Який характер має спільність з ровесниками у немовляти?

4. Як називається перша форма спілкування з ровесниками? У якому віці вона виникає?

5. Яка форма спілкування з ровесниками є найбільш типовою для дошкільників і коли вона виникає?

6. Які засоби спілкування використовують діти у ситуативно-діловій формі спілкування?

7. Коли виникає позаситуативно-ділова форма спілкування? Охарактеризуйте її прояви.

8. За яких умов група дитячого закладу забезпечує сприятливий розвиток дошкільника?

Психологічні задачі:

1. Для якої форми спілкування дошкільників характерний такий приклад. Який приблизний вік дітей?

У середовищі ровесників малюк демонструє свої здібності й уміння.

Наприклад, діти малюють людину.

Ганна: Ти неправильно зробив, Максиме (смикає його за рукав).

Володя Л.: Тетяно Сергіївно, я правильно роблю?

Вихователь (підходить і дивиться на малюнок Максима): Правильно.

Максим (звертаючись до Ганни): От так! Зрозуміла?

2. Для якої форми спілкування дошкільників характерний такий приклад. Який приблизний вік дітей?

«Гаразд, ти будеш капітан, а я твій помічник», – погоджується Роман М.

«Ти бери ведмедика, а я, так і бути, візьму зайця», – заявляє Таня Д.

«Сашко, давай спочатку ти мене підкотиш, а потім я тебе», – пропонує Дмитро.

3. Для якої форми спілкування дошкільників характерний такий приклад. Який приблизний вік дітей?

Гра на однаковий сюжет об'єднує різноспрямовані, погано узгоджені дії. Наприклад, у розігруванні сюжету «Сім'я» «мама» йде на роботу, а «батько» готує «дитину» до сну. «Мама» вдома погодувала «дитину», а «вихователь» – знову дає їй сніданок.

4. Про яку ознаку відносин між дітьми свідчать їх бажання або небажання гратися разом?

Саша Д. (5 р. 4 міс.) і Вітя А. (6 р.) граються в «моряків». Олеся (5 р.): Я хочу з вами.

Саша: Ні, ми тебе не беремо!

Вихователь: Чому ви не берете Олесю гратися?

Вітя: Тому що вона б'ється.

Саша: Це військовий корабель, і ми пасажирів не беремо.

Вітя: Так, не беремо.

Роман (4 р. 5 міс.) пояснює: Я люблю грати з Оленою. Тому що Олена хороша, мене не кривдить. А інші кривдять. І ще вона не ламає ляльки. І у неї красивий одяг для Барбі.

5. Для якого віку характерні такі теми розмов між дітьми, яку роль вони відіграють?

Ганна: А я сьогодні в дитячий садок санчата принесла!

Оксана: Дай мені, будь ласка!

Ганна: Не дам!

Оксана: Дай, будь ласка!

Ганна: А ти мені печиво дала?!

Оксана: На, візьми (дістає з кишені і протягує печиво).

Ганна бере печиво і їсть його: Дам тобі санчата. Ще дам Насті, Каті.

6. Як називається описане ставлення дитини до ровесника та коли воно виникає?

Малюк торкається його обличчя, смикає одяг, волосся, «куштує на смак» його пальчики – ставиться як до фізичного об'єкта.

7. Вставте пропущені слова та аргументуйте своє рішення.

Перша форма спілкування з ровесниками – ... – виникає до... років.

8. Визначте правильну послідовність потреб дитини раннього віку: у спілкуванні з дорослими; потреба у спілкуванні з ровесником; у нових враженнях; в активному функціонуванні.

9. Поясніть наступний приклад та вставте пропущене слово. Хлопчик... років на пропозицію бабусі погратись з нею відповів: «Мені потрібно дітей» (Є.А. Аркін).

10. Визначте, про яку форму спілкування дитини з ровесником йдеться у кожному окремому прикладі.

а) Ця форма спілкування з ровесниками сприяє розвитку основ особистості та самосвідомості, а також – допитливості, сміливості, оптимізму, активності, творчого й самобутнього ядра особистості.

б) Внесок цієї форми спілкування з ровесником у розвиток полягає у засвоєнні дитиною способів і мотивів пізнавальної діяльності, у сприянні виявленню ініціативи, у розширенні спектра емоцій.

в) Внесок цієї форми спілкування у розвиток полягає у формуванні здатності дитини розуміти іншого як самоцінну особистість, у пробудженні інтересу до його внутрішнього світу, мотиву розширити уявлення про себе.

Рекомендована література:

1. Галигузова Л. Н., Смирнова Е. О. Ступени общения: от года до семи лет. – М., 2006. – 157 с.

2. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 45 – 54.

3. Приходько Ю.О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. – К.: Рад школа, 1987. – 126 с.

4. Развитие общения дошкольников со сверстниками /Под ред. А.Г. Рузской. – М.: Педагогика, 1989. – 216 с.

5. Репина Т. А. Социально-психологическая характеристика группы детского сада. – М.: Педагогика, 1988. – 232 с.

6. Смирнова Е. О. Психология ребенка от рождения до 7 лет. – М.: Школа-Пресс 1997. – 383 с. – С. 211 - 223, 297 - 315.

7. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М. : «Академия»,1997. – С. 107 - 115.