Тема 15. Розвиток уяви у дитини від народження до 7 років

Практичне заняття

Мета: проаналізувати психолого-педагогічні умови зародження і розвитку уяви дошкільника

Питання для обговорення

1. Зародження уяви в ранньому дитинстві.

2. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.

3. Уява старшого дошкільника.

4. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.

Питання для самоперевірки:

1. У яких фактах виявляється зв’язок уяви з дійсністю?

2. Назвіть етапи розвитку уявлень за Г.О. Люблинською.

3. У якому віці спостерігається перенесення уявлення про реальний предмет на його зображення? Як називається цей вид уяви?

4. Яким чином наслідування у ранньому віці сприяє розвитку уяви?

5. Назвіть три етапи розвитку уяви дошкільника за О. М. Дьяченко.

6. Назвіть основні психологічні передумови розвитку уяви у ранньому віці.

7. Які прийоми створення образів уяви використовує старший дошкільник?

8. У чому полягає провідне значення для розвитку уяви мовлення дитини?

9. Які головні функції уяви у дошкільному віці?

10. Якими рисами відзначається уява дошкільника?

11. Яка позиція дорослого є найбільш сприятливою для розвитку уяви й творчості дошкільника?

12. Назвіть прийоми формування уяви.

Психологічні задачі:

1. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу?

Дорослий: Оксанко, намалюй, що хочеш.

Оксана: А можна ялинку намалювати? (бере зелений олівець, малює зліва дві ялинки.) А я ще вовка намалюю (бере чорний олівець і малює вовка по центру аркуша). У мене ось така голова вийшла. А носик буде червоний (бере червоний олівець, малює вовку ніс). Йому зимно. А це чорний хвіст (бере коричневий олівець, розфарбовує вовку лапи. Бере оранжевий олівець, малює справа лисицю). Стільки ніг, скільки і у лисиці. Де зелений? (оглядає стіл, знаходить і бере зелений олівець.) Ялинка буде (малює праворуч від лисиці ялинку). Ялинка пухнастенька (говорить під час малювання); бере коричневий олівець, малює вовку вухо, пояснюючи під час малювання) Вовку щось Лисиця говорила. Він вухо підставив. А зайчик білий. А де білий (оглядає стіл, перебирає олівці)? А, гаразд, жовтий буде (бере жовтий олівець, малює під ялинкою зайця). Без носа. І дощик почався. Я їм намалюю нірки.

2. Визначте, для якого віку характерним є наступний спосіб побудови задуму і у чому особливості цього способу?

Дорослий: Максиме, що ти зараз малюватимеш?

Максим Р.: Замети намалюю. Це внизу. Дерево сніжне, не дуже велике. А поряд, можливо, річку намалюю (бере пензлик, опускає в банку з водою, звертається до дорослого). Дивіться, у мене вода одразу ж почорніла! Хоча я ще не фарбував. Пензлик брудний (промиває пензлик). Треба фарби розмочити (пензликом додає води у кожну фарбу, чекає декілька хвилин, починає малювати).

3. Яку функцію уяви мав на увазі данський казкар Спанг Ольсен, коли писав: «Якщо нам, дорослим, здається, що дитина – великий фантазер, то цілком можливо, що дитина просто намагається знайти чомусь розумне пояснення...»

4. Які особистісні проблеми Ганни Ж. (6 років 9 міс.) виразно виявляються у складеній нею казці? Що у складених дітьми казках повинно інколи викликати занепокоєність дорослих?

Жив-був Заєць на світі, був він самотній. Одного разу Заєць пішов гуляти, Бачить: котик плаче. Жаль стало Зайчику, він говорить:

Котику, чому ти плачеш?

У мене друзів немає.

А давай я з тобою дружитиму?

Давай.

Котик встав з пенька і сказав:

Ось подивися, там хтось сидить і плаче.

Підемо, підійдемо. А Котик сказав:

Давай.

Вони підійшли до пенька, а там Щенятко плакало. Вони сказали:

Собачко, давай з нами дружити. Собачка сказала:

Давай.

Вони стали добре дружити, поживати. Потім вони пішли в сарай. Собачка розказала про себе, і всі друзі розказали свої історії. І стали вони добре жити і нікого не кривдити. Ось і казці кінець, а хто слухав – молодець, а хто не слухав, той пряники не їв.

5. Які особливості уяви виявилися при складанні Сергієм Л. казки, для якого віку вони характерні?

Жив великий Дік. Ось Дік на всіх гарчав, на маму гарчав, на дядька гарчав, жах! А під ґаночком жили кошенята. І він на них теж гарчав. І всі боялися його. Він такий великий і чорний, і ще швидко бігає... завжди за кошенятками.

6. Який спосіб створення образів уяви використано у казці Світлани Г. (4 роки 7 міс.):

Святкувала Лисиця день народження і зателефонувала Зайцю: «Приходь, я тебе пригощу. І Білку приводь, ви ж друзі». Заєць телефонує Білці: «Білко! Пішли до Лисиці в гості! Поїмо у неї!» А Білка говорить: «Пішли! Тільки нафарбуюся, зачіску зроблю! Приходь пізніше». Ну і все. В гості пішли.

7. Який спосіб створення образів уяви використано у казці, складеній Настею С. (4 роки 8 міс.):

До лісу прикотився Колобок. Там він зустрів Зайця, Вовка, Ведмедя і Лисицю. І всі хотіли його з'їсти, а він такий розумний був і від всіх покотився. І котився лісом і пісеньку свою виспівував. А потім дощик пішов сильний. І Колобок покотився до дідуся і бабусі назад. Удома ж тепло було. А вони зраділи, стали Колобка зустрічати, нагодували, напоїли і поклали спати в піч.

8. Яка особливість створення образів уяви, характерна для молодшого дошкільника, виявилась у казці Жені Л. (4 роки 6 міс.), складеній на основі малюнків їжака, Зайця і Лисиці:

Зустрів їжак Чебурашку і говорить: «Хочу на Місяць летіти. Мені Черепашки-ніндзя ракету дали. Хочеш зі мною?» — «Хочу». Йдуть вони, йдуть. Бачать — Лисиця біжить. І говорять їй: «Лисичко! Полетиш з нами на Місяць?» — «Ні. Не хочу. Я там була. Там немає їжі і холодно. Летіть самі, а я тут залишуся, вас почекаю!» А їжак і Чебурашка полетіли і залишилися на Місяці жити.

Рекомендована література

1. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.

2. Галигузова Л. Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста //Вопросы психологии. – №2. – 1993. – С. 17 - 26.

3. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 179 – 191.

4. Дьяченко О. Особенности развития воображения умственно одаренных детей //Дошкольное воспитание. – 1993. – № 8. – С. 46 - 51.

5. Кириллова Г. Реалистические тенденции в воображении детей //Дошкольное воспитание. – 1981. – № 12. – С. 45 - 47.

6. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – С. 167 - 198.