Хід роботи.

1. Ознайомитись з правилами техніки безпеки.

2. Ознайомитись з конструкцією лабораторної установки.

3. Записати технічні дані дифманометра КСД - 2.

4. Вивчити побудову і принцип дії:

а). Звужую чого пристрою.

б). Дифманометра.

в). Вторинного приладу КСД - 2.

5. Накреслити схему встановлення для вимірювання витрат.

6. Провірити правильність збірки схеми.

7. Включити установку в роботу.

8. Провірити роботу установки.

9. Зробити звіт по лабораторній роботі.

10. Виточити модуль звужую чого пристрою.

ДАТИ ВІДПОВІДІ НА КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

а). Від чого залежить перепад тиску.

б). Чому пропорційний сигнал дифманометра.

в). Чому стрілка вторинного приладу, в деяких випадках, не може встано­витись на нульові відмітці шкали при відкритому зрівнюючому вимпелі.

ТЕМА: Обробка стрічкових дискових діаграм.

МЕТА: Вивчити побудову і принцип дії планіметрів навчитись вести обробку діаграм.

ПРИЛАДИ ТА ОБЛАДНАННЯ

1. Радіальний планіметр.

2. Полярний планіметр.

1. Контрольна лінійка.

3. Стіл для кріплення діаграм.

4. Пристрої для кріплення діаграм.

5. Вимірювальна лінійка.

ЛІТЕРАТУРА,

НЕОБХІДНА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЛАБОЛАТОРНОЇ РОБОТИ

1. Старостін в. А. „Технологические измерения и контрольно -измерительные приборы в промышленности строительных материалов" м., Стройиздат 1980.

2. Кулаков м.В. „Технологические измерения и приборы для химических производств" м., Машиностроение 1983.

1. Техническое описание и инструкция по эксплуатации 1973.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Для обробки діаграм служать планіметри. Планіметри можуть бути радіальні і полярні. Радіальні планіметри призначенні для обробки запису на круглих (дискових) діаграмах, а полярні для обробки запису стрічкових діаграм.

Радіальні планіметри бувають пропорційні і кореневі. Пропорційні планіметри служать для обробки дискових діаграм з рівномірною шкалою, кореневі планіметри служать для роботи дискових діаграм з нерівномірною квадратичною шкалою.

Для обробки дискову діаграму закріплюють на дошці або на круглому поворотному столі. У центрі столу наколюють направляючу кнопку і вдягають на неї прорізом планіметр. Перед тим, як почати планіметрування діаграми, необхідно впевнитись, що планіметр відповідає діаграмі (пропорційний, а не кореневий і навпаки) і що обвідний шток достає до нульового і максимального радіусу діаграми. Після цього переміщають обвідний шток за допомогою повідка вздовж лінії запису. Якщо записна діаграмі вівся на протязі доби, то починають відлік з 0 (24) годин, де ставлять відмітку і закінчують обвід на тій же відмітці. Якщо запис не повний (менше 24 години) то після закінчення обвідки по контуру, запису шток необхідно провести по дузі часу до величини радіуса початкової відмітки. Після закінчення обводу запис відліку проводять трьохзначними числами, кома ставиться після перших двох чисел, тобто ціна поділки на барабані 0,1. Підрахунок витрат за визначений відрізок часу по результатах планіметрування можна вести такими способами:

Qсум._.-сумарні витрати за розрахунковий період часу,(м³);

Qmax. - максимальний розрахунковий розхід приладу,(м³);

П_л - відлік по розрахунковому механічному планіметру.

П ри неповній добі (менше 24 години) по формулі:

д е Т - час запису.

П ри обробці дискових діаграм кореневим планіметром кількість речовини визначається по формулі:

де К - коефіцієнт планіметра.

Полярний планіметр складається з обвідного штаку, інтегратора, упорного коромисла і упорних кульок.

Для обробки стрічкову діаграму наколюють вертикально на дошку. Вагар (груз) вколюють своєю голкою за межами обвідного контуру діаграми так, щоб обвідний шток планіметра при обводі коромислом вільно доставав крайніх точок відрізку діаграми. Після повірки крайніх положень обвідного коромисла шток встановлюють в точку початку діаграми в верхньому правому куті на перехресті ліній часу і витрат. Обвідка починається по годинниковій стрільці і закінчується в місці її початку. Після закінчення обвідки ведеться відлік показів. На круглому горизонтальному дискові інтегратора відраховують сотні, по ролику десятки і одиниці, а по ноніусу десяті долі сантиметрів квадратних. В результаті планіметрування отримують трьохзначне ціле число. Для визначення кількості речовини по результатах планіметрування це число ділять на довжину обведеної частини, одержана частка дає довжину ділянки від нульової лінії діаграми до цифри, яка дає середнього динні витрати. Цю частку відкладають лінійкою від нульової лінії діаграми даного приладу, і навпроти цифри на лінійці читають значення середньогодинних витрат.

Для одержання повних витрат оброблюваний відрізок часу середнього динні витрати множать на число годин по довжині відрізку на діаграмі.