
- •Витяг із програми до навчальної дисципліни «електротехніка і електроніка»
- •Тематичний план
- •Для студентів денної форми навчання
- •Модуль 2.1. Електричні кола постійного струму
- •Модуль 2.2. Електричні кола змінного струму
- •Модуль 2.3. Напівпровідникові електронні прилади та пристрої
- •Загальні положення до виконання розрахункових завдань
- •Модуль 2.1. Електричні кола постійного струму
- •Тема: Лінійні кола постійного струму.
- •1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •2. Розрахунок складних кіл електричного струму.
- •2.1. Закони Кірхгофа
- •2.2. Метод суперпозиції
- •2.3. Метод безпосереднього використання законів Кірхгофа.
- •2.5. Метод контурних струмів.
- •2.5. Метод вузлових напруг.
- •2.6. Метод еквівалентного генератора.
- •Модуль 2.2. Електричні кола змінного струму
- •Завдання № 1. Тема: Електричні кола однофазного синусоїдального струму.
- •Завдання № 2. Тема: Трифазні кола.
- •1. Особливості розрахунку кіл змінного струму
- •Модуль 2.3. Напівпровідникові електронні прилади та пристрої
- •Завдання № 1. Тема: Спрямовувачі.
- •З авдання № 2. Тема: Транзисторні підсилювачі напруг.
- •Завдання № 3. Тема: Транзисторні підсилювачі потужності.
- •1. Розрахунок схем спрямовувачів.
- •Визначення параметрів вентильної схеми
- •Визначення параметрів трансформатора Основні параметри трансформаторів живлення.
- •Електроконструктивний розрахунок малопотужного трансформатора живлення
- •Геометричні параметри магнітопроводів.
- •2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
- •Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
- •Порядок розрахунку.
- •Р озрахунок каскаду однотактного транзисторного підсилювача потужності.
- •Література основна
- •Додаток а. Зразок титульного листка у звіті до розрахункових завдань модульного контролю
- •11 Теоретичний матеріал до модуля 2.3.
- •12 Теоретичний матеріал до модуля 2.3.
Геометричні параметри магнітопроводів.
Пластинчаті магнітопроводи: а – типу Ш1; б – типу Шп; в – типу ПН і ПУ.
Стрічкові магнітопроводи: а – броньовий; б – кільцевий.
Ш-подібний магнітопровід з феритів.
2. Розрахунок схем транзисторних підсилювачів.
Підсилювачі є одними з найрозповсюджених електронних пристроїв, що застосовуються в системах автоматики і радіосистемах. Підсилювачі поділяються на підсилювачі попередні (підсилювачі напруги) і підсилювачі потужності. Попередні транзисторні підсилювачі складаються з одного або кількох каскадів підсилення. При цьому всі каскади підсилення мають однакові властивості, відміни між ними можуть бути тільки кількісними: різні струми, напруги, різні параметри резисторів, конденсаторів і т.п..
Для каскадів попереднього підсилення найбільше застосування отримали резистивні схеми (з реостатно-ємнісним зв’язком). В залежності від способу подачі вхідного сигналу і отримання вихідного підсилювальні схеми отримали такі назви:
Схема включення транзистора із спільним емітером (СЕ);
Схема включення транзистора із спільною базою (СБ);
Схема включення транзистора із спільним колектором (емітерний повторював) (СК).
Найбільш розповсюдженим є каскад СЕ. Схема з СБ в попередніх підсилювачах зустрічається рідко. Емітерний повторювач (СК) має найбільший з усіх трьох схем вхідний і найменший вихідний опір, тому його застосовують в тих випадках, коли ця особливість дозволяє узгодити ті чи інші ланки підсилювача з метою покращання якості підсилення.
Розглянемо підсилюючий каскад із схемою включення транзистора зі спільним емітером. При розрахунку каскаду підсилювача зазвичай є відомими:
Rн – опір навантаження, на яке повинен працювати каскад, що розраховується. Навантаженням може бути і аналогічний каскад;
Ін.m або Uн.m – необхідне значення амплітуди струму або напруги навантаження;
допустимі частотні викривлення;
діапазон робочих температур.
в більшості випадків є заданою напруга джерела живлення колекторного кола.
В результаті розрахунку повинні бути визначені:
тип транзистора;
режим роботи вибраного транзистора;
параметри каскаду.
типи і параметри всіх елементів схеми (резисторів, конденсаторів та ін.).
Розрахунок каскаду транзисторного підсилювача напруги низької частоти з реостатно-ємнісним зв’язком.
Послідовність розрахунку наводиться для транзистора, включеного за схемою із спільним емітером (СЕ).
Вихідні дані:
1) максимальна напруга на виході каскаду Uвих.max (максимальна напруга на навантаженні);
2) опір навантаження Rн;
3) нижня гранична частота fн;
4) допустимі значення коефіцієнта частотних викривлень каскаду в області нижніх частот Мн;
5) напруга джерела живлення Uжив.
Зауваження. Вважати, що каскад працює в стаціонарних умовах (Tmin = +15°С; Тmax = +25°С). При розрахунку впливом температури на режим транзистора нехтуємо.
Визначити:
1) тип транзистора;
2) режим роботи транзистора;
3) опір колекторного навантаження Rк;
4) опір в колі емітера Re;
5) опори дільника напруги R1 i R2, який стабілізує режим роботи транзистора;
6) ємність роздільного конденсатора Ср;
7) ємність конденсатора в колі емітера Се;
8) коефіцієнт підсилення каскаду по напрузі KU.