5. Співвідношення культури та цивілізації в культурологічних концепціях м. Данілевського, о. Шпенглера, а. Тойнбі

Особливе місце в культурологічних дослідженнях посідає проблема співвідношення понять «культура» і «цивілізація».

Сучасна наука дає такі означення поняття «цивілізація» (лат. сivilis – громадянський, державний): 1) форма існування істот, наділених розумом; 2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства; 3) ступінь розвитку матеріальної і духовної культури; 4) процес становлення громадянського суспільства; 5) відносно самостійне соціально-історичне утворення, локалізоване у просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні.

В теорії культури поняття «цивілізація» дуже зблизилося з поняттям культури. Поняття «цивілізація» було введено у науку як назва певного етапу в культурній еволюції людства, що починається з 3500 року до н.е. і триває по сьогоднішній день.

Цивілізація сформувалася лише на певному етапі розвитку людства, являючи собою якісну межу на еволюційному шляху. Виділяють різні типи, етапи, рівні цивілізації. Принциповою позицією вчених радянського періоду було виділення формаційних типів цивілізації (рабовласницький тип, феодальний тип і т.д.). Такий підхід відрізнявся від поглядів багатьох західних вчених, які в основному спираються на концепцію Арнольда Тойнбі. У 30-50-ті роки ХХ століття А. Тойнбі зробив спробу пояснити одночасно хід розвитку всіх людських культур, застосувавши поняття «цивілізація» до особливостей розвитку народів і культур різних регіонів і країн. В результаті всесвітня історія мала вигляд мозаїчного панно, складеного багатолінійним розвитком суверенних культур, які розташовані поруч і співіснують. Однак А. Тойнбі довів: при всій відмінності і несхожості культур різних народів всі вони належать до єдиної цивілізації і в своєму розвиткові рано чи пізно проходять ідентичні етапи, які характеризуються однаковими ідеями, і хоча мають свої особливості, та сутність їх єдина.

Таким чином, поняття «культура» підкреслює неповторність, а в окремих випадках і тупикове відгалуження розвитку етносів, країн. Поняття ж «цивілізація» означає безперервність, єдність, загальність культурно-історичного процесу для всіх народів.

На побутовому рівні під терміном «цивілізація» розуміється найвищий ступінь у розвитку певної спільноти. У науковому дослідженні «Занепад Європи» О. Шпенглер, заперечуючи існування загальнолюдської культури, доводить, що кожна відома нам культура – це є певний «живий організм» з тривалістю життя близько 1000 років. Потім наступає «смерть» і залишається форма – цивілізація. Такий підхід щодо попередніх соціально-культурних утворень цілком виправданий. Однак, О. Шпенглер вважав, що з початком нового тисячоліття закінчиться «фаустівський вік культури» і залишиться лише європейська цивілізація.

Інший дослідник – М. Данілевський (1822-1885) – теж принципово заперечував ідеї єдності людства, єдиного напряму його розвитку.

Данілевський трактував історію як послідовність або співіснування абсолютно незалежних, самобутніх, еквівалентних за значенням великих і малих культур – або культурно-історичних типів.

Означене теоретичне протиріччя між поняттями «культура» та «цивілізація» було в певній мірі подолане в дослідженнях А. Тойнбі. У роботі «Дослідження історії» автор структурує історію людства на локальні цивілізації. У своєму розвитку вони вписуються в концепцію коловороту, а в основі їх структуризації визначальним чинником виступає релігійна приналежність, якій підпорядковані такі сфери буття, як політика і економіка.

Погляди О. Шпенгера і А. Тойнбі на співвідношення культури і цивілізації поділяли М. Вебер, П. Сорокін, М. Бердяєв, більшість релігійних філософів-культурологів, протиставляючи культуру поняттю «цивілізація».

Дослідження останньої чверті XX ст. дещо розширили наукові уявлення про цивілізацію. Сьогодні можна сказати, що полівимірна культура європейських народів зустрілася з новим системним утворенням – це сучасна західна цивілізація. Цінності цього системного утворення є ширшими, ніж цінності окремих спільнот. Деякі із них зачіпають етнічнородові особливості народів, національні інтереси. Це викликає негативну соціальну реакцію у великих мас населення (антиглобалістський рух).

Контрольні запитання

1.  Якими є предмет та завдання культурології?

2.  Як Ви розумієте структуру культурологічного знання?

3.  Що розуміється під методологією культурологічних досліджень?

4.  Що таке культура і які її функції Ви знаєте?

5.  Як співвідносяться культура і цивілізація у культурологічних концепціях М. Данілевського, А. Тойнбі та О. Шпенгера?

6.  Проаналізуйте та наведіть приклади основних ознак сучасної західної цивілізації.

7.  Яким є, на Ваш погляд, сучасний стан культури та цивілізації в Україні?