2. Інкультурація, соціалізація та культурна ідентифікація людини

Соціалізація – це включення індивідів у громадське життя, засвоєння ними соціального досвіду, знань, цінностей, норм поведінки, що відповідають даному суспільству, соціальній групі, соціальній ролі. Процес соціалізації дозволяє особистості стати повноцінним членом суспільства, зайняти в ньому певну позицію і жити так, як того вимагають звичаї і традиції. Разом з тим цей процес забезпечує збереження суспільства, його структури і сформованих у ньому форм життя.

Процес соціалізації охоплює всі можливості прилучення до культури, виховання та навчання, за допомогою яких людина набуває соціокультурної природи та здатність брати участь у соціальному житті. У цьому процесі задіяне все оточення людини: сім’я, сусіди, ровесники, вихователі, вчителі, колеги, знайомі, засоби масової інформації тощо.

Культура є найважливішим чинником соціалізації, що визначає її зміст, засоби. У ході соціалізації люди опановують програми, що зберігаються в культурі та вчаться жити, мислити і діяти відповідно до них. Освоєння соціального досвіду особистістю починається з раннього дитинства. Але соціалізація не закінчується в дитинстві. Вона є беззупинним процесом, що продовжується протягом усього життя. Умовами і засобами її виступають школа, інші навчальні заклади, засоби масової інформації, трудовий колектив, неформальна група і, нарешті, самовиховання.

У суспільствах перехідного типу часто відбувається ресоціалізація – докорінна зміна соціального середовища і необхідність особистості пристосуватися до змінених соціальних обставин, норм і цінностей. Це надзвичайно болючий процес, прикладами якого можуть слугувати цілковита зміна поглядів на суспільство та переоцінка свого минулого життя, вимушений розрив із традиційними культурними цінностями і прагнення бути сучасним, граючи інколи зовсім невідповідну своїм бажанням соціальну роль.

Ідентифікація (від лат. identicus – тотожний і facio – роблю) – це процес неусвідомлюваного ототожнення себе з іншим суб’єктом, твариною, предметом, групою, взірцем, ідеалом, організацією, соціальним інститутом.

Культурна ідентифікація відбувається під час соціалізації особистості – переходу людини від індивідуального до соціального під прямим чи опосередкованим впливом таких чинників соціального середовища як:

–  сукупність ролей, соціальних статусів, що суспільство пропонує людині;

–  соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі і набути конкретного статусу;

–  система соціальних і культурних норм та цінностей, які домінують у суспільстві й наслідуються молодшими поколіннями від старших;

–  соціальні інститути, що забезпечують виробництво та відтворення культурних взірців, норм, цінностей та сприяють їх передаванню та засвоєнню;

–  загальна ситуація в країні.

Інкультурація – входження в культуру, тобто процес, у ході якого індивід засвоює традиційні й характерні для культури, до якої він належить, способи мислення і дій, а також вивчення та передача культури від одного покоління до іншого. Якщо кінцевим результатом соціалізації є особистість, то кінцевим результатом інкультурації є інтелігент. Іноді поняття «інкультурація» використовується по відношенню до іммігрантів, які змушені адаптуватися до нових культурних умов життя.