- •Конспект лекцій з курсу «культурологія»
- •Тема і культурологія у системі гуманітарних наук. Співвідношення понять «культури» та «цивілізації» План
- •1. Становлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання
- •2. Предмет, мета та завдання курсу «Культурології»
- •3. Структура культурологічного знання та методи культурологічних досліджень
- •4. Суть та функції культури
- •5. Співвідношення культури та цивілізації в культурологічних концепціях м. Данілевського, о. Шпенглера, а. Тойнбі
- •Тема іі концепції культурогенезу План
- •1. Суть культурогенезу
- •2. Природа та «друга» природа
- •3. Провідні концепції культурогенезу: трудова (к. Маркс, ф. Енгельс), ігрова (й. Хейзінга), психоаналітична (з. Фрейд)
- •4. Еволюціоністська парадигма культурного розвитку (г. Спенсер, й.Г. Гердер, л. Уайт). Циклічні теорії історичного коловороту
- •Тема ііі морфологія та типологія культури План
- •1. Морфологія культури (матеріальна, духовна, соціальна, фізична культура)
- •2. Поняття типу та типології культури
- •3. Історична та регіональна типології культури
- •4. Концепції ідеальних типів культур м. Вебера та Дж. Фейблмана
- •5. Концепція локальних культур м. Данілевського
- •6. Циклічні концепції Дж. Віко, Лео Фробеніуса та п. Сорокіна
- •7. Еволюціоністські та формаційні концепції (о. Конт, к. Маркс, а. Тойнбі, к. Ясперс)
- •Тема IV Смисли культури та соціокультурна динаміка План
- •1. Артефакти культури. Основні види смислів культури
- •2. Знаки та символи
- •3. Соціокультурна динаміка
- •4. Поняття соціокультурної кризи
- •Тема V Глобальні проблеми людства та культурна універсалізація План
- •1. Поняття, класифікація глобальних проблем людства та шляхів їх вирішення
- •2. Культура як умова вирішення глобальних проблем людства
- •3. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми
- •Тема VI Особистість у світі культури План
- •1. Культура – сфера творчості та самореалізації людини
- •2. Інкультурація, соціалізація та культурна ідентифікація людини
- •3. Поняття і культурологічні концепції масової та елітарної культури
- •4. Антикультура, контркультура, субкультура
- •Тема VII тенденції розвитку сучасної української культури План
- •1. Мова – основа культури народу
- •2. Формування нової соціокультурної реальності в Україні та її риси
- •3. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності
- •Теми рефератів
- •ЛітератуРа
- •I. Культурологія у системі гуманітарних наук.
- •II. Концепції культурогенезу 10
- •III. Морфологія та типологія культури 16
Тема VI Особистість у світі культури План
1. Культура – сфера творчості та самореалізації людини.
2. Інкультурація, соціалізація та культурна ідентифікація людини.
3. Поняття і культурологічні концепції масової та елітарної культури.
4. Антикультура, контркультура, субкультура.
1. Культура – сфера творчості та самореалізації людини
Кожен індивід виступає по відношенню до культури в чотирьох іпостасях:
1) як «продукт» культури, що введений у світ її цінностей, норм, навчений технологіям діяльності та етиці взаємодії з іншими людьми у процесі соціалізації. Отримуючи повсякденну інформацію, осмислюючи художні образи та моральні колізії у творах мистецтва, людина формується як особистість, соціально та культурно адекватна суспільству. Цей процес не закінчується із досягненням вікової зрілості, а корегується протягом життя;
2) як «споживач» культури, який використовує норми та правила засвоєної ним культури у власній соціальній практиці та у взаємодії з іншими людьми з метою особистісної самоідентифікації та самореалізації у даній спільноті;
3) як «виробник» культури, що в процесі творчості породжує нові куль- турні форми, або інтерпретативно відтворює та оцінює вже існуючі форми;
4) як «транслятор» культури, адже, відтворюючи будь-які культурні зразки у практичних діях та судженнях, людина тим самим передає інформацію про них іншим людям.
В процесі осмислення проблеми «людина і культура» постає декілька порівняно автономних проблем. Перша – це проблема індивідуальної політико-соціальної свободи індивіда, масштаби та межі прав особистості на індивіду- альну інтерпретацію суспільних норм та настанов. Ці межі, за даними сучасної науки, становлять 10-15 % в тоталітарному суспільстві, що побудоване на повному придушенні особистості; 20 % – у традиційному суспільстві релігійного типу; 25-30 % – у сучасному суспільстві ліберального типу. Більший ступінь вільної інтерпретації (ненормована індивідуальна поведінка) веде до соціальної дезінтеграції суспільства. Свобода – це ступінь інформованості особистості про можливий та неможливий у даному суспільстві стиль поведінки та комплекс світоглядних суджень, а також вміння використовувати ці можливості. Це міра соціальної відповідальності людини перед суспільством. Максимум свободи – це максимум культурної компетентності людини в даному суспільстві (або адаптованість), а максимальна несвобода – повне незнання про норми буття у даному суспільстві.
Інша проблема – необхідні параметри ідентифікації особистості з даним суспільством, що пов’язується з питаннями соціальної та політичної солідарності, лояльності, залежності, економічного інтересу та релігійних обов’язків.
І ще одна проблема, дослідження якої більше цікавить психологів культури: неможливість життя у хаосі, безладі. Саме культура практично та символічно (інтелектуально, образно) впорядковує світ, надаючи йому певну умовну понятійно-змістовну структуру. Завдяки цьому людина орієнтується у світі та, перш за все, у змісті та смислах людських відносин. Здійснюючи практичні чи інтелектуальні дії, людина так чи інакше емоційно переживає їх: свою солідарність або відчуження від суспільства, нормативне або інтерпретативне судження чи дію, співпадіння або розмежування суспільних та особистих інтересів та потреб і т.д.