Тема V Глобальні проблеми людства та культурна універсалізація План

1.  Поняття, класифікація глобальних проблем людства та шляхів їх вирішення.

2.  Культура як умова вирішення глобальних проблем людства.

3.  Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.

1. Поняття, класифікація глобальних проблем людства та шляхів їх вирішення

Кінець XX – початок XXI ст. у порівнянні з попередніми періодами характеризується небаченим прискоренням розвитку усіх сфер суспільного життя. Зокрема, чисельність населення зросла більш як у тричі з 1,4 млрд. до понад 7 млрд. У XX ст. світове промислове виробництво зросло майже у 20 разів. За цей період людство оволоділо електричною та атомною енергією, принципово іншими стали предмети праці і умови виробництва, набагато зросли можливості передачі інформації.

Специфіка глобальних проблем полягає в тому, що вони, маючи всезагальний характер, проявляються спочатку на якомусь локальному і навіть індивідуальному рівні.

Отже, основні причини виникнення глобальних проблем можна сформулювати наступним чином:

–  Цілісність сучасного світу, яка забезпечується глибинними політичними та економічними зв’язками (транснаціональні корпорації, світові війни і т.ін.).

–  Проблеми світової цивілізації пов’язані зі зростанням економічної могутності людини (за останні 100 років промислове виробництво зросло у 50 раз, при чому 4/5 цього приросту отримано за останні 50 років, а у найближчі 50 років очікується зростання суми валового продукту ще у 5-10 раз).

–  Нерівність розвитку країн та культур.

Сукупність означених вище причин призвела до виникнення невідомих досі проблем, що зачіпають життєві інтереси всього людства. Вони отримали назву глобальних. Термін «глобальні проблеми» був уведений у наукову літературу і отримав широке розповсюдження завдяки діяльності Римського клубу. Римський клуб (РК) – це міжнародна неурядова суспільна організація, створена з метою поглиблення розуміння особливостей розвитку людства в епоху науково-технічної революції. РК заснований у 1968 р. з ініціативи італійського громадського діяча, економіста Ауреліо Печчеї і включає біля ста вчених, суспільних діячів, бізнесменів з більш ніж 30 країн, переважно розвинених капіталістичних держав. Основні напрямки діяльності РК: обговорення і стимулювання досліджень глобальних проблем, сприяння формуванню світової суспільної думки у відношенні до цих проблем, діалог з керівниками держав. Основні форми роботи: заохочення спеціальних дослідницьких проектів, збори, на яких обговорюються проекти відповідних наукових досліджень, приймаються рішення про публікації їх результатів тощо.

Дослідження РК привернули увагу до гострих проблем сучасності, у них поставлені назрілі питання глобального економічного й екологічного характеру. Представники РК виступають проти гонки озброєнь, за розрядку міжнародної напруженості, за подолання хижацьких рис неоколоніалізму, посилення допомоги країнам, що розвиваються тощо.

Сьогодні існують декілька варіантів класифікації глобальних проблем. Одна з них ґрунтується на зв’язку суспільства з іншими феноменами. З цієї точки зору виділяють:

–  Проблеми інтерсоціальні: створення та збереження мирних відносин між державами, новий міжнародний економічний порядок, подолання нерівномірності економічного розвитку, подолання міжнародної дестабілізації.

–  Проблеми взаємодії суспільства та природи: природні ресурси (паливо, енергія, сировина, вода), вивчення та використання Світового океану та космосу.

–  Проблеми взаємодії суспільства та людини: демографічні, охорони здоров’я, освіти.

Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати i навколо трьох фундаментальних напрямків: «людина – техніка», «людина – культура», «людина – природа».

В кожній із цих систем по-своєму проявляється загроза людству. Зокрема, в системі «людина – техніка» загроза виникає з боку використання таких видів енергії, як атомна, термоядерна тощо. Зовсім невідомі для людини наслідки роботи машин, що працюють на принципах самовдосконалення і самонавчання.

Система «людина – культура» зачіпає сутнісні риси людського буття. Як зазначають культурологи, скорочення культурного поля людини загрожує всім. Зокрема, Річард Пек, американський письменник, вважає, що існує тенденція втрати національних культур. Гвінейський поет Елдор Проенс стверджує, що припинилось наслідування культур.

Система «людина – природа» складалась тисячоліттями. На початку людської історії в ній діяли табу, ритуали, культи, що адекватно часу забезпечували єдність природного і штучно створеного. Людина мислила синкретично, не виділяючи себе із природного середовища. Матеріалістичний погляд на світ не тільки сприяв появі нових машин і механізмів, а й відділив людину від першо- основ буття. Екологічна проблема віддзеркалює обмеженість сучасної стадії прогресу людства і реалізується в процесах, що загрожують глибинним засадам людського буття.

В останні двадцять років різко погіршилась екологічна ситуація, біосфера почала втрачати життєпридатність для людини, впливи зовнішнього світу почали накопичуватись в спадковості людей. Є дані про те, що «відплата» природи за порушення її законів на 30 відсотків вплинула на здоров’я людини. Сьогодні природні катаклізми забирають із життя десятки тисяч людей. Зростає частота їх проявів. Техногенні катастрофи стають нормою життя людської спільноти.

На сьогодні немає дефіциту у футурологічних моделях розвитку людства, їх систематизація дозволяє звести останні до чотирьох найбільш розроблених і теоретично обґрунтованих прогнозів: реалістично-пошукового, аналітичного, нормативного, прогнозу-застереження.

«Новий гуманізм» оновленої людини характеризується почуттям глобальності, любов’ю до справедливості, непримиренністю до насильства. А в центрі його – людська особистість та її здібності.