Лекція 6. Керування даними Файлова система

Файл – сукупність даних, що має своє ім’я. Звичайно розміщується на пристрої зовнішньої пам’яті, наприклад на магнітному диску чи стрічці. З файлом можна виконувати маніпуляції як з одним цілим компонентом за допомогою таких операторів:

відкрити (open) – підготовляє файл до звертання;

закрити (close) – забороняє подальше звертання до файлу, доки він не буде знову відкритий;

створити (create) – забезпечує формування нового файлу;

знищити (destroy, kill) – руйнує файл;

копіювати (copy) – створює ще один екземпляр існуючого файлу з новим іменем;

перейменувати (rename) – змінити ім’я файла;

вивести (list) – забезпечує друк лістингу або відтворення вмісту файла на екрані.

Маніпуляції з індивідуальними елементами даних в рамках файлу можна виконувати за допомогою таких операторів:

прочитати (read) – забезпечує ввід елемента даних з файла в процес;

записати (write) – забезпечує вивід елементу даних з процесу в файл;

обновити (update) – забезпечує модифікацію існуючого елементу даних;

вставити (insert) – забезпечує додавання нового елемента даних;

виключити (delete) – виключає елемент даних з файла.

Файлова система – це частина загальної системи керування пам’яттю, що відповідає переважно за керування файлами, які зберігаються на зовнішній пам’яті. Вона відповідає також за забезпечення можливості зберігати особисту (приватну) інформацію та за контрольоване розділення інформації між багатьма користувачами.

Функції файлової системи

Розглянемо деякі функції, які, як звичайно вважається, повинні реалізувати файлові системи.

1. Користувачу повинна надаватись можливість створювати, модифікувати та знищувати файли.

2. Користувачам повинна надаватись можливість розділяти, тобто колективно користуватись, файли один від одного під ретельним контролем, з тим, щоб вони могли ефективно взаємодіяти при виконанні спільної роботи.

3. Механізм для розділення (колективного користування) файлів повинен передбачати різні варіанти контрольованого доступу: доступ для читання; доступ для запису; доступ для виконання; або різних комбінацій зазначених видів доступу.

4. Користувачам надається можливість створювати зручні для прикладних програм структури файлів.

5. Надається можливість керування передачами інформації між файлами.

6. В системі повинні бути передбачені засоби збереження та відновлення, які виключають або випадкову втрату, або навмисне руйнування інформації.

7. Користувач може звертатись до своїх файлів за допомогою символічних імен, а не через імена фізичних пристроїв (тобто файли повинні бути незалежними від пристроїв).

8. У системах, пов’язаних з обробкою персональної, конфіденційної та таємної інформації, яку необхідно захищати від несанкціонованого доступу (системи передачі грошових засобів; системах міліції; медичних системах, де зберігаються історії хвороб і т.п.) файлова система може також передбачати шифрування та дешифрування даних. Для доступу потрібно мати ключі дешифрування.

9. І найважливіше. Файлова система повинна мати „дружній” інтерфейс з користувачем. Вона повинна дозволяти користувачам працювати тільки з логічним представленням своїх даних і тих операцій, які повинні з ними виконуватись, а не з фізичним представленням.

Необхідно, щоб користувачу не треба було думати про конкретні фізичні пристрої, на яких зберігаються його дані, про формати даних чи про фізичні засоби обміну даними з цими пристроями.