Соціологічне дослідження з теми *Якість освіти у КНЕУ*

Строчека Валентина 1 група ФЕФ 3 курс

Проблема : “Низька якість економічної освіти у найкращому економічному ВУЗі України ”.

В житті сучасного суспільства особливо гостро постала проблема пов’язана з якістю освти. Основними проблемами сучасної якості освіти в Україні є застарілі методи викладання інформації студентам, низька мотивація як з боку студентів так і з боку викладачів, щодо продуктивності навчального процесу, мала кількість викладачів що дійсно задіяні у сфері свого викладання (тобто окремо від викладання – працюють у своїй спеціальності), мала кількість практичних навиків, що отримують студенти, велика корумпованість, неприймання до уваги досвід у сфері навчання високорозвинених країн. З появою великої кількості вищих закладів, проблема якості все ж не вирішується, статистичні данні говорять про достатньо великий відсоток студентів, що їдуть за кордон у пошуках якіснішої освіти

Мене турбує проблема того, що через рік я отримую степінь бакалавра і я маю малу кількість практичних навичок, котрі можливо буде використовувати у своїй діяльності як фінансит. Хоча, якби не самоосвіта, то і тих навичок, що в мене є - не було б. Мене бентежить те, що освіта в університеті заключається в сухому вивченні теорії, котра в сучасному світі не є тим підґрунтям, для прийняття рішень на роботі. Теорія завжди була теорією, а де практика? Тому я вирішив провести дане соціологічне дослідження, щоб наочно побачити чи є така проблема взагалі, чи це моє особисте враження, а також відношення студентів до даної проблеми.

“Головне, аби отримати диплом”. Цей лозунг став надзвичайно поширеним серед студентів, таким собі оправданням поганої успішності. І справді, щоб отримати диплом достатньо лише “витягувати” предмети на трійки. Але чи буде такий фахівець конкурентним на ринку праці, чи зможе належним чином виконувати свої функції? Скоріш за все ні. Відсутність мотивації до отримання хороших оцінок - це проблема нашого покоління, і вона є надзвичайно актуальною. Більше того, вона потребує негайного вирішення, адже набагато легше вирішувати проблему на початковому етапі.

Закон України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI визначає основні

засади розвитку бібліотек в Україні і передбачає впровадження механізмів фінансування

закладів культури, орієнтованих на результат. Органи влади виступають замовниками

культурних послуг для населення (ст. 24 ч. І), і подальше функціонування бібліотечного

закладу згідно нових вимог залежатиме від професійної компетенції бібліотекаря. Адже

бібліотекарі будуть самостійно оцінювати свої послуги і визначати докази своєї

ефективної діяльності. Тому стратегічний розвиток кожної бібліотеки повинен базуватися

на глибоко науковому підході. А розробка і реалізація нових форм інформаційно-

бібліотечного обслуговування населення неможливі без проведення наукових,

соціологічних та моніторингових досліджень. І бібліотекарю, який сьогодні за суттю уже

і вихователь, і психолог, щоб бути конкурентноспроможним у своїй громаді, потрібно

оволодівати основами ще однієї суміжної професії — соціолога та інтегрувати її в свою

професійну діяльність. На жаль, освоювати навички соціолога бібліотекарям доводиться

самотужки. Тому Національна парламентська бібліотека України на своєму веб-сайті

відкрила «Школу соціолога», а Національна бібліотека України для дітей у 2011 р.

спільно з Інститутом післядипломної освіти НАКККіМ провела проблемно-цільове

навчання «Розвиток бібліотечної соціології в системі загальної соціологічної науки».

Для прискорення процесу засвоєння бібліотекарями основ бібліотечної соціології ми

пропонуємо на прикладі соціологічних досліджень бібліотеки розкрити основні аспекти

проведення конкретних соціологічних досліджень (КСД). Але перш, ніж приступити до

практичних дій проведення КСД, необхідно зрозуміти мінімум теоретичних наукових

термінів:

Мета дослідження: “Виявити проблемні аспекти якості освіти в університеті, та знайти шляхи вирішення даної проблеми ”

Завдання

Завданням мого соціологічного дослідження є за допомогою соціологічного опитування (анкетування) зібрати якомога більше якісної інформації щодо проблеми та шляхів її подолання, а саме інформацію про:

1. Загальні причини низької якості освіти в університеті .

2. Зміну якості освіти за різними курсами (в позитивну чи негативну сторону).

3. Причини низької якості освіти освіти за рівнями – студент,викладач, кафедра.

4. Шляхи виправлення проблеми.

1. Дослідити, чи впливає зацікавленість у вивченні предмета на успішність студента.

2. Визначити, чи справді нестача часу є причиною неуспішності.

3. Встановити, чи є студенти, які не зацікавлені в отриманні знань та хороших оцінок.

4. Встановити, як впливають здібності студентів на їх успішність.

Дослідити, що саме у навчальній системі університету не до вподоби студентам.

2. Дослідити ставлення студентів до навчання та майбутнього працевлаштування; мотиви, що керують ними.

3. Вивчити причини вибору студентами майбутньої професії; динаміку ставлення до обраної спеціальності протягом навчання.

Спосіб дослідження : анкетування (через інтернет та шляхом надання анкет студентам).

Генеральною сукупністю мого соціологічного опитування являються студенти ІІ, ІІІ та IV курсів КНЕУ , стаціонарної форми навчання, у віці від 18 до 22 років. Вибіркова сукупність дорівнює 60 осіб: 10 чоловічої статі та 10 жіночої статі з різних курсів. Я провів вибіркове дослідження за допомогою анкетування і не претендую на високу репрезентативність отриманих даних.

2. Генеральна та вибіркова сукупності:

2.1. Генеральна сукупність

17 000 чоловік (студентська спільнота)

2.2. Вибіркова сукупність:

1 800 чоловік

Вибіркова сукупність формується за такими ознаками:

1. студенти КНЕУ імені В.Гетьмана

2. студенти стаціонарної форми навчання

3. студенти-українці

4. приблизно однаковий розподіл респондентів за статтю

5. приблизно однаковий розподіл респондентів за місцем проживання (квартира, гуртожиток)

Оскільки завдання носить навчальний характер, то ми обмежуємось вибірковою сукупністю 30 чоловік.

Джерела інформації : інтернет, корпуси університету (студенти).

1. Інтерпретація та операціоналізація.

Навчання – це діяльність, в якій наперед і свідомо ставлять мету, заздалегідь визначені принципи, зміст, форми і методи навчальної роботи що мають найкраще забезпечити формування здібностей, засвоєння вмінь, навичок, звичок тими хто вчиться.

Праця – діяльність людини що спрямовується на освоєння на освоєння і перетворення соціальних сил з метою задоволення потреб, у результаті якої створюється матеріальні та духовні цінності, формується сама людина.

Мотив – це внутрішня спонукальна причина дій і вчинків людини, переживання чогось особистого значущого для індивіда, шлях вибору варіанту досягнення мети.

Засоби суб‘єкта – це його підготовленість до діяльності, до дій, що визначаються особистим досвідом, засвоєними знаннями, нормами поведінки, морально-етичними цінностями.

Уміння – це здатність людини результативно, з належною якістю і у відповідний час ефективно виконувати роботу у нових умовах.

Навички – це здатність особистості виконувати цілеспрямовані дії автоматизовано, без спеціально спрямованої на предмет дій уваги.

Звичка – це дія, виконання якої стало потребою для людини.

Анкета – соціологічний інструментарій, що являє собою певним образом

структуровану систему питань, логічно пов’язаних між собою, а також із задачами та

цілями дослідження.

Анкетування – метод збору соціологічної інформації, характеризується письмовою

формою відповідей респондентів на поставлені і жорстко фіксовані в опитувальному

листі питання при безпосередньому, прямому або опосередкованому, заочному способі

взаємодії соціолога і респондента.

Валідність – показник якості метода, його здатність давати результати, адекватно

відображаючи явища, що вивчаються, тобто ті результати, для отримання яких він

призначений.

Вибірка випадкова – це вибіркова сукупність з використанням ймовірних

(випадкових, статистичних) методів відбору з генеральної сукупності.

Вибіркова сукупність – це певна кількість елементів генеральної сукупності,

відібраних за певними правилами.

Відкрите запитання – запитання, в якому автор не пропонує респондентові набір

підготовлених відповідей, а залишає місце для відповіді у довільній формі.

Генеральна сукупність – уся множина соціальних об’єктів, які є предметом вивчення

в межах, окреслених програмою конкретно-соціологічного дослідження.

Гіпотеза – це наукове припущення, що висувають для можливого пояснення певних

соціальних фактів, явищ і процесів, котрі треба підтвердити або спростувати.

Емпіричне соціологічне дослідження – розвідка, що ґрунтується на фактах і

здійснюється в будь-якій сфері соціологічного дослідження.

Закрите запитання – запитання, на яке в анкеті наведено певний набір варіантів відповідей,

а респонденту залишається тільки позначити той варіант, що відповідає його думці.

4

Запитання-фільтр – це запитання, що відсіює тих респондентів, яких не стосується

наступне запитання.

Звіт – підсумковий документ дослідження, призначений для замовника емпіричного

дослідження, який зацікавлений мати докладну інформацію і практичні рекомендації, що

дають змогу відповідно коригувати свої дії; включає усю змістовну інформацію,

одержану в результаті дослідження.

Інтерв’ю – найгнучкіший спосіб збору соціологічної інформації, що передбачає

проведення бесіди (за зазначеним планом) з респондентом, заснований на

безпосередньому, особистому контакті соціолога та респондента.

Інтерв’юер – член робочої групи польового дослідження, що безпосередньо

спілкується з респондентами у процесі збору соціальної інформації.

Квотна вибірка – різновид цілеспрямованого відбору одиниць аналізу із

дотриманням квоти (напр. статі, віку, освіти тощо) та її параметрів (напри. чоловіки –

жінки, молоді, середні, старші вікові групи тощо).

Метод у соціології – це різноманітні методи вивчення, що використовуються для

нагромадження емпіричного (фактичного) матеріалу:

- опитування – це метод соціологічного дослідження, що передбачає анкетування

населення як об’єкта дослідження;

- спостереження – метод цілеспрямованого, планомірного, певним способом

фіксованого сприйняття об’єкта, який досліджується;

- контент-аналіз – спеціальний, досить точний метод якісного аналізу змісту

документів з метою виявлення або виміру соціальних фактів та тенденцій, відображених

цими документами.

Моніторингове дослідження – систематичне відслідковування, вивчення стану

соціальних явищ і процесів, співставлення результатів постійних спостережень для

одержання обґрунтованих уявлень про їх дійсне становище, тенденції розвитку.

Напівзакрите запитання – це запитання, в якому респондент може не тільки

вибирати відповіді з представлених варіантів, але й запропонувати свою, якщо його не

влаштовують відповіді з підготовленого набору.

Об’єкт конкретно-соціологічного дослідження – це сукупність людей з певними

властивостями та якостями, що цікавлять замовника та дослідника.

Обробка даних – комплекс процедур, спрямованих на переоформлення та

узагальнення даних соціологічного дослідження (процедура перевірки і кодування

заповненого інструментарію).

Опитування експертне – особливий різновид соціологічного опитування, що полягає

в тому, що питання усно чи письмово ставляться перед експертами як спеціалістами, які

володіють глибокими соціальними знаннями в галузі предмета дослідження.

Помилка репрезентативності – відхилення вибіркової сукупності за певними

характеристиками від генеральної сукупності.

Предмет конкретно-соціологічного дослідження – найсуттєвіші властивості і

стосунки об’єкта який вивчається, пізнання яких є важливим для виконання завдань,

закладених у програму.

Прогнозування – у широкому розумінні – розробка прогнозів; у вузькому – спеціальне

наукове дослідження, предметом якого виступають перспективи розвитку явища.

Програма соціологічного дослідження – обов’язковий початковий документ,

розробка якого дає змогу чітко визначити стратегію і тактику соціального аналізу,

5

виявляти проблеми, забезпечити всеохопність проблемної ситуації і достовірність

отриманої інформації.

Репрезентативність вибірки – якість вибірки, що полягає у її здатності адекватно

представляти стан справ у генеральній сукупності.

Респондент – особа, яка є джерелом, комунікатором соціальної інформації під час

опитування; 2) учасник конкретно-соціологічного дослідження, який являється джерелом

усної або письмової інформації.__

Виділення власних гіпотез та їх превірка :

1. Якість освіти буде вищою, якщо університет почне вводити методи викладання розвинутих країн. (США, Німеччина, Швейцарія і т.д.)

2. Велика кількість теорії призводить до низької якості освіти.

3. Якість освіти покращиться, якщо дисциплінами будуть керувати викладачі, що працюють у своїй сфері викладання та мають міжнародний або національний досвід.

4. Підвищення прикладного використання теорії підвищить якість освіти.

5. Якість освіти залежить більше від викладача ніж від студента.

6. Вища якість освіти в Україні призведе до меншої міграції студентів за кордон у пошуках кращої освіти.

7. Незацікавленість студента у отриманні знань.

8. Низький інтелектуальний рівень студентів.

9. Більшість студентів не впевнені, що самостійно зможуть влаштуватися на роботу після закінчення університету.

10. Студенти із задоволенням поїхали б на навчання за кордон.

11. Після отримання бакалавра більшість студентів не бачать суті у навчанні в Україні на магістратурі.

12. Більшість студентів вважають, що матеріал, що вивчається в університеті не сильно допоможе у їх майбутній роботі.

Логічний аналіз.

Методологічний аналіз.

Інструментарій : анкета з трьома розділами.

Питання для перевірки гіпотез:

1. Назвіть основні причини низької якості освіти в КНЕУ.

2. Назвіть шляхи подолання проблеми.