3.Податок:поняття,функції,принципи,елементи та класифікація

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в певному розмірі, у чітко визначені строки і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Податкам характерні такі риси:

а) примусовість і обов'язковість, тобто відсутність у платника вибору щодо сплати податку (платити чи не платити) і встановлення юридичної відповідальності за ухилення від його сплати;

б) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави за відсутності зустрічних зобов'язань із боку держави;

в) безумовність, тобто сплата податку без виконання будь-яких дій із боку держави;

г) нецільовий характер, а саме відсутність чітких вказівок щодо напрямів використання надходжень від певного податку;

ґ) розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;

д) безповоротність, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників;

е) регулярність стягнення, що полягає в безперервності бюджетного процесу та необхідності наповнення фондів коштів.

Функції податків:

а) фіскальна (лат. fiscus - державна казна) - наповнення доходної частини бюджетів усіх рівнів для задоволення потреб суспільства;

б) регулююча — як через регулювання галузей суспільного виробництва, так і через регулювання споживання;

в) контрольна - шляхом регламентування державою фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва, отримання доходів громадянами, використання ними належного їм майна та дотримання фінансової дисципліни;

г)розподільча - є продовженням фіскальної: наповнення доходної частини бюджету, з наступним розподілом отриманих коштів для фінансування функцій та завдань держави та органів місцевого самоврядування;

ґ) стимулююча — шляхом запровадження окремим платникам податків пільг щодо їх сплати, що стимулює розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу або здійснює підтримку незахищених верств населення країни.

Принципи податку реалізуються крізь конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму:

1) одноразовість обкладання означає, що один і то же об’єкт може оподатковуватися одним видом податку тільки один раз за певний період (податковий період);

2) найбільш важливі податки, які здійснюють основні надходження коштів у бюджет, і перелік всіх інших визначаються вищим органом законодавчої влади. Механізм оподаткування регулює уряд;

3) універсалізація податку припускає незалежність податкового тягаря від форм власності платника, рівний підхід до умов оподаткування будь-яких суб’єктів. Цей принцип формує також умови рівного відрахування будь-якої частини об’єкту, незалежно від джерел його одержання. Таким чином, всі платники зобов’язані відраховувати рівну частку прибутку, залежно від своєї діяльності;

4) науковий підхід в формуванні елементів податкового механізму.

Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:

*  суб`єкт податку або платник - особа, на яку законом покладено обов`язок сплачувати податок; *  об`єкт податку - доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери і т.п.); *  джерело податку - дохід, за рахунок якого сплачується податок; *  ставка податку - розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.). У практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні ставки податків.

Тверді ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю обкладання незалежно від розміру доходу (наприклад, за тонну нафти, за 1 куб. м газу).

Пропорційні - діють в однаковому відсотковому відношенні до об`єкта податку без врахування диференціації його величини.

Прогресивні ставки - середня ставка прогресивного податку підвищується у міру зростання доходу.

Регресивні ставки - середня ставка регресивного податку знижується у міру зростання доходу.

Обов'язкові платежі податкового характеру класифікуються за різними підставами.

1) залежно від органу влади, який встановлює і скасовує податки та території дії податку:

- загальнодержавні — встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України;

- місцеві—встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України;

2) за видом фонду, до якого надходять податки:

- закріплені—надходять до конкретного бюджету або спеціального цільового фонду:

- регулюючі (різнорівневі)— надходять одночасно до бюджетів різних рівнів у пропорціях відповідно до бюджетного законодавства;

3) за видом платника:

- податки з фізичних осіб—сплачують лише фізичні особи;

- податки з юридичних осіб — сплачують лише юридичні особи;

- змішані—сплачують як юридичні, так і фізичні особи;

4) за формою оподаткування:

- прямі — встановлюються безпосередньо щодо платників податків і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування;

- непрямі — встановлюються в цінах товарів і послуг та сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів;

5) за економічним змістом:

- податки на доходи—стягуються безпосередньо з доходів фізичних і юридичних осіб;

- податки на споживання—сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні і справляються у формі непрямих податків:

- податки на майно—встановлюються стосовно рухомого або нерухомого майна:

6) за характером використання:

- загального призначення—використовуються на загальні цілі без конкретизації заходів або витрат, на які вони витрачаються (це власне податки у вузькому розумінні).

- цільові податки—встановлюються з метою фінансування конкретного напряму публічних видатків;

7) за періодичністю стягнення:

- разові—сплачуються один раз протягом певного часу при здійсненні певних дій (більшою мірою такий різновид податків має характер зборів);

- систематичні (регулярні)- сплачуються регулярно через певні проміжки часу й протягом усього періоду володіння або діяльності платника (щомісячно, поквартально, щорічно):

8) за обліком податкового платежу:

- податки, фінансовані споживачем (акциз, податок на додану вартість):

- податки, що включаються у собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок);

- податки, фінансовані за рахунок балансового прибутку (податок на майно, податок з реклами):

- податки, фінансовані за рахунок чистого прибутку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки);

9) за способом стягнення:

- розкладні — спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави й місцевого самоврядування в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні - між платниками (історично це перша форма стягнення податків);

- окладні— передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо, а загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників;

10) за методом оподаткування:

- прогресивні— податки, ставки яких зростають зі збільшенням величини об'єкта оподаткування;

- пропорційні — податки, ставки яких не залежать від розміру об'єкта оподаткування;

- регресивні—податки, ставки яких зменшуються зі зростанням величини об'єкта оподаткування;

11) за формою стягнення:

- грошові—стягуються в грошовій формі;

- натуральні податки—стягуються у вигляді певних товарів, наприклад, продуктами сільськогосподарського виробництва.