10

Тема 3. Процес прийняття господарських рішень на підприємстві

На даний час не існує єдиної загальноприйнятої технології розробки та прийняття рішень. Найбільш повний перелік етапів та процедур прийняття рішень представлено на рис.1. Виконання зазначених процедур дає можливість забезпечити необхідну обґрунтованість і надійність того чи іншого рішення.

1. Виявлення та аналіз проблемних ситуацій

2. Формування цілей

Підготовка рішення

3. Виявлення повного переліку альтернатив

4. Вибір допустимих альтернатив

5. Попередній вибір кращої альтернативи

6. Оцінка альтернатив зі сторони ЛПР

Прийняття рішення

7. Експериментальна перевірка альтернатив

8. Вибір єдиного рішення

9. Визначення етапів, термінів та виконавців прийнятого рішення

Реалізація рішення

10. Забезпечення виконання прийнятого рішення

11. Виконання рішення та контроль

12. Оцінка результатів реалізації та узагальнення накопиченого досвіду

Рис. 1. Етапи та процедурні дії процесу прийняття рішень

Отже, основними етапами процесу обґрунтування рішень на підприємстві є:

1. Підготовка рішення.

2. Прийняття рішення.

3. Реалізація рішення (рис. 1.).

1. Підготовка рішення.

Етап підготовки рішення складається з таких кроків:

• виявлення й аналіз проблемної ситуації;

• формування цілей;

• виявлення повного переліку альтернатив;

• вибір допустимих альтернатив;

• попередній вибір кращої альтернативи.

1. Виявлення й аналіз проблемної ситуації. Необхідність прийняття господарських рішень зумовлена існуванням проблем, тому процес розробки та прийняття господарського рішення починається з виявлення та формулювання сукупності проблем, що в даний момент стоять перед підприємством. Це можуть бути, зокрема, підвищення прибутковості, освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту, зниження ефективності підприємства чи підрозділів порівняно з минулим періодом, невідповідність результатів запланованим цілям, результати порівнянь з аналогічними підприємствами незадовільні тощо.

Проблема (у перекладі з грецького — задача, утруднення) у широкому розумінні – це складне теоретичне чи практичне питання, що вимагає вивчення, розв’язання, дослідження. Також під пробле­мою розуміють невідповідність бажаного (нормативного) і фактичного рів­нів досягнення мети. Імпульс для прийняття певного господарського рішення – це необхідність ліквідації, зменшення актуальності або повне вирішення конкретної господарської проблеми.

Виявлення проблем – це постійний та безперервний процес на будь-якому підприємстві, без якого неможливе удосконалення його діяльності. Слід також зазначити, що виявлення проблем сьогодні дозволяє усунути несподівану появу нових проблем у майбутньому і збільшити час для підготовки відповідних рішень. Якщо виявлених проблем багато – визначається їх пріоритетність. При цьому обираються найбільш та найменш важливі, для яких встановлюються різні терміни реалізації.

Для виявлення причин виникнення проблем необхідно зібрати і проаналізувати внутрішню і зовнішню інформацію. Отримана інформація є основою для подальших процедур, тому необхідно, щоб вона була максимально точною, достовірною і відповідала проблемі (*).

2. Формування цілей. Даний етап характеризується визначенням і встановленням цілей вирішення проблем. На прак­тиці використовуються різні способи постановки цілей: від простого їх переліку до побудови графа (дерева) цілей з характеристиками їх­ніх пріоритетів. Ціль (мета) повинна мати чітке формулювання і кількісні характеристики, за якими можна судити про ступінь її досягнення.

3. Виявлення повного переліку альтернатив. На цьому етапі визначається максимальна кількість варіантів (способів, засобів) досягнення цілей.

Слід зазначити, що, як правило, розглядають два-три варіанти вирішення з метою зменшення трудомісткості аналізу і витрат часу, ресурсів тощо, але за таких умов шанси прийняти краще рішення зменшуються. Крім того, серед них взагалі може не бути найкращого. При ширшому наборі варіантів рішень з’являється гарантія, що серед них є найкращий (**).

4. Вибір допустимих альтернатив. Виявлені альтернативи треба переглянути через «фільтр» різних обмежень (ресурсних, юридичних, соціальних, морально-етичних та ін.). Кінцевим ре­зультатом робіт на даному кроці є виділення тих альтернатив, що задо­вольняють прийняті обмеження.

5. Попередній вибір кращої альтернативи. Проводиться аналіз допустимих альтернатив з погляду досягнення поставле­них цілей, витрат ресурсів, відповідності конкретним умовам ре­алізації альтернатив. При вирішенні складних завдань досить часто важко виробити однозначні рекомендації про перевагу однієї альтернативи над всіма іншими. Тому можливе виділення групи кращих альтернатив. Результатом цього етапу має бути формулювання переваг тієї чи іншої аль­тернативи, що і передається ЛПР.