15

Лекція

ТЕМА. Цивільна юрисдикція.

Підсудність цивільних справ

ПЛАН

1. Поняття, значення та види цивільної юрисдикції. Загальна характеристика.

2. Поняття підсудності та її види. Функціональна підсудність. Родова підсудність. Територіальна підсудність та її види.

3. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності.

1. Поняття та значення цивільної юрисдикції. Загальна характеристика

Теорія держави і права серед функцій держави визначає юрисдикційну функцію. Виконання такої функції покладено на органи, які називаються юрисдикційними.

Юрисдикційні органи:

• нотаріат,

• РАЦС,

• прокуратура,

• адвокатура,

• органи виконавчої влади,

• суд тощо.

Виходячи із повноважень, якими наділила їх держава, ці органи здійснюють розгляд певних правових питань, вирішують правові спори. Тому таку діяльність розглядають як юрисдикційну.

Підвідомчість - юрисдикція

Підвідомчість цивільних справ – цивільна юрисдикція

Цивільна юрисдикція догпомагає розмежувати предметну компетенцію між різними юрисдикційними органами, підвідомчість визначає властивість цивільної справи підпадати під цивільну юрисдикцію того чи іншого юрисдикційного органу.

Цивільна юрисдикція у штирокому і вузькому розумінні

Цивільна юрисдикція у широкому розумінні – компетенція відповідних юрисдикційних органів і посадгових осіб щодо розгляду і вирішення цивільних справ.

Виділяють цивільну юрисдикцію суду, господарського суду, третейського суду, орагну опіки і піклування тощо.

Цивільна юрисдикція – це нормативне визначення компетенції суду з вирішення справ у порядку цивільного судочинства.

Глава 2 цпк України «Цивільна юрисдикція» визначає:

• компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ,

• порядок розгляду кількох пов’язаних між собою вимог

• право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду.

Визначаючи компетенцію суду ЦПК України вказує, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з майнових і особистих немайнових відносин (якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин), урегульованих цивільним правом, зокрема: І. По спорах, пов'язаних з правом захисту честі, гідності та ділової репутації. Суб'єктивний склад справ цієї категорії не впливає на визначення їх підвідомчості суду.

II. По спорах, пов'язаних з правом власності

IV. По спорах, що виникають із зобов'язального права

V. По спорах, що виникають щодо застосування законодавства про захист прав споживачів

VIII. По спорах, що виникають щодо застосування положень законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема, про стягнення матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, якщо одна із сторін у справі фізична особа або держава.

IХ. По спорах між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, які підлягають розглядові в судах України

§ 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин Судам підвідомчі спори, що виникають з права громадян на забезпечення жилими приміщеннями і користування ними. Спори про забезпечення громадян жилими приміщеннями — це спори про надання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

якщо хоча б одна зі сторін у спорі – фізична особа, тоді вказаний спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

§ 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг

§ 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин

§ 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин

У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися питання, які за законом мають бути розглянуті за правилами іншого судочинства.

Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Отже, якщо вимоги належать до різних видів судочинства, наприклад, цивільного і господарського, то такі вимоги не можуть бути об’єднані в одне провадження. Але стаття 16 передбачає виключення із загального правила, якщо це передбачено законом. Наприклад, у порядку кримінального судочинства, разом із розглядом кримінальної справи судом може розглядатися цивільний позов.

Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Наслідки порушення правил про підвідомчість:

Стаття 122. Відкриття провадження у справі

1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;