
- •Історія розвитку стандартизації у світі та в Україні.
- •2.Охарактеризуйте сутність стандартизації.
- •3.Дайте визначення міжнародної, регіональної та національної стандартизації.
- •4. Чим відрізняється офіційна стандартизація від фактичної
- •5.Що таке стандарт?
- •6. Яка мета стандартизації
- •Назвіть об'єкти стандартизації.
- •8. Яка законодавча база стандартизації України?
- •9.Які функції стандартизації?
- •10. Історичний нарис розвитку стандартизації
- •11. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації.
- •15. Теоретична база сучасної стандартизації
- •16.Основні методи стандартизації.
- •17. Комплексна та випереджаюча стандартизація.
- •20. Якими математичними залежностями характеризуються ряди переважних чисел?
- •21. Дайте визначення терміна "переважні числа".
- •22. Перерахуйте основні та допоміжні ряди Ренара.
- •25. Як поділяється уніфікація за видами?
- •26.Які є види уніфікації в залежності від галузі виконання робіт.
- •27. Дайте визначення термінів "агрегатування", "типізація" і "взаємозамінність".
- •28. Які види взаємозамінності Ви знаєте?
- •29. Які основні принципи стандартизації?
- •30.Охарактеризуйте сутність комплексної та випереджаючої стандартизації.
- •32,37. Основні положення Державної системи стандартизації України.
- •33, 39. Організація робіт зі стандартизації.
- •34.Категорії та види нормативних документів.
- •36.Державний нагляд за впровадженням та додержанням стандартів.
- •38. Назвіть основні суб'єкти стандартизації.
- •40.Перерахуйте функції Держстандарту України.
- •41. Рада стандартизації. Основні завдання.
- •42. Представники яких органів залучаються до роботи в технічних комітетах
- •43. Назвіть категорії нормативних документів, що діють в Україні. Їх коротка характеристика.
- •44. Назвіть обов'язкові вимоги, що містять державні стандарти України та умови за яких рекомендовані вимоги стають обов'язковими.
- •45. Які є види стандартів? Дайте їх коротку характеристику.
- •48. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів
- •50. Державний нагляд за впровадженням і додержанням стандартів.
- •51 . Техніко – економічна ефективність стандартизації.
- •53. Основні міжнародні організації зі стандартизації та сертифікації.
- •54. 58. Регіональні організації зі стандартизації та інші міжнародні організації
- •55. Міжнародні стандарти та їx використання різними країнами
- •56. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами
- •57. Провідні міжнародні організації з стандартизації.
- •61. У роботі яких міжнародних і регіональних організаціях зі стандартизації бере участь Україна?
- •62. Розкажіть про використання міжнародних стандартів.
- •63. Основні поняття та визначення щодо сертифікації товарів.
- •64. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
- •65. Мета, об'єкти та схеми сертифікації.
- •67. Законодавчо-нормативна база сертифікації. Відповідальність за порушення процедури сертифікації та використання її результатів.
- •68. Функції Національного органу із сертифікації системи УкрСепро.
- •69. Міжнародні угоди та організації щодо сертифікації.
- •70. Функції науково-технічних, сертифікаційних та випробувальних структур системи УкрСепро.
- •71. Досвід сертифікації товарів у різних країнах світу.
- •72. Функції інформаційних, методичних та регіональних структур системи УкрСепро.
- •73. Впровадження міжнародних стандартів як складова прогресивного розвитку сертифікаційних заходів.
- •74. Функції інших установ, які причетні до здійснення сертифікаційних заходів в Україні.
- •75. Загальний порядок сертифікації товарів.
- •76.Мета та об'єкти сертифікації систем якості.
- •77. Подання заявки та прийняття рішення про вибір схем сертифікації.
- •78.Загальний порядок сертифікації систем якості.
- •80.Відповідальність за порушення процедури сертифікації та використання її результатів.
- •81.Види сертифікації.
70. Функції науково-технічних, сертифікаційних та випробувальних структур системи УкрСепро.
Функції науково-технічної комісії в системі УкрСЕПРО.
Розробка і внесення пропозицій щодо взаємодії з національними і міжнародними організаціями по стандартизації.
Функції органів по сертифікації систем якості в системі УкрСЕПРО.
Розробка організаційно-методичної документації по сертифікації систем якості.
Сертифікація систем якості.
Атестація виробництв (за дорученням Держстандарту).
Технічний нагляд за сертифікованими системами якості.
Видача сертифікатів на системи якості
Функції випробовувальних лабораторій у системі УкрСЕПРО.
Проведення сертифікаційних випробувань.
Оформлення протоколів випробувань.
Участь в атестації виробництв і технічного контролю за сертифікованою продукцією (за дорученням Держстандарту).
71. Досвід сертифікації товарів у різних країнах світу.
Сертифікація у Франції. Система сертифікації у Франції діє в рамках системи управління знаком відповідності ОТ (позначення французьких національних стандартів), прийнятої у 1939 році.
У 1985 р. Адміністративна рада AFNOR затвердила новий статут знака NF. Статут відкрив широкий доступ до управління знаком NF, увівши статус "уповноваженого" органу. Уповноважені органи вирішують питання управління знаком NF, користуються широкою автономією в цій діяльності в рамках угоди, що укладається з AFNOR.
Закон про сертифікацію, чинний у Франції, наголошує, що продукція повинна маркуватися з посиланням на національну організацію, що видала сертифікат.
Організаційно сертифікація побудована за галузевим принципом і постійно взаємодіє із системою стандартизації.
Крім AFNOR сертифікацією керують органи державного і галузевого рівня: Французький центр зовнішньої торгівлі (CNCE), Центр інформації про норми та технічні регламенти (CINR), Союз електротехніків (UTE).
AFNOR визначає повноваження випробувальних центрів і лабораторій, відповідає за їх акредитацію, присвоєння і відміну знака ОТ, координує співробітництво національних органів із сертифікації з міжнародними організаціями.
CNCE відповідає за сертифікацію товарів, що імпортуються і експортуються.
CINR здійснює інформаційне забезпечення національної системи сертифікації та галузей економіки.
Сертифікація в США. У США немає організації із сертифікації, офіційно визнаної урядом як національний орган, але деякі кроки щодо створення національної системи сертифікації зроблені. По-перше, відповідно до встановленої практики сертифікація в лабораторіях низки авторитетних організацій давно розглядається як гарантія якості на національному рівні, а то й на міжнародному. Серед таких лабораторій, насамперед, можна назвати Корпорацію науково-дослідних лабораторій страхових компаній (UL), лабораторії Американської асоціації підприємств газової промисловості (AGA), Випробувальний центр сільгосптехніки в штаті Небраска.
Крім того, сотні комерційних лабораторій пропонують свої послуги з випробувань і сертифікації відповідності стандартам широкого спектра виробів. Ці лабораторії не можуть конкурувати з такими визнаними на національному рівні лабораторіями, як UL і AGA, але їхня компетентність не викликає сумнівів.
За програмами сертифікації продукції, процесів і послуг США посідають провідне місце серед промислово розвинених країн. Програми обов'язкової сертифікації перебувають під контролем державних органів. Керують ними галузеві міністерства і відомства або органи, відповідальні за політику уряду в тій чи іншій галузі.
Правовою основою сертифікації відповідності є закони про безпеку різних видів продукції. Основоположним є Закон про безпеку споживчих товарів (1972 p., з доповненнями 1976 p.). Відповідно до цього закону обов'язковій сертифікації підлягає продукція, на яку розповсюджується дія державних стандартів, що регламентують вимоги безпеки.
Сертифікація в Німеччині. У Німеччині діють системи сертифікації для різноманітної продукції та складових виробів. Правовою основою сертифікації в Німеччині є закони в галузі охорони здоров'я і життя населення, захисту навколишнього середовища, безпеки праці, економії ресурсів, захисту прав споживачів. Із 1990 р. в країні діє закон про відповідальність за виготовлення неякісної продукції, гармонізований із законодавством країн — членів ЄС, який і є законодавчою базою для сертифікації в рамках спільного ринку. Закон охоплює широке коло товарів та послуг — від іграшок до складного устаткування.
За даними Німецького інформаційного центру ГАТТ/СОТ, до загальнонаціональної системи сертифікації в країні входять декілька систем сертифікації. Потреби німецької економіки на 80—90% задовольняють такі системи, які складають загальнонаціональну.
Сертифікація в Японії. У Японії діють три форми сертифікації:
— обов'язкова сертифікація, що підтверджує відповідність законодавчим вимогам;
— добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам JIS, що проводять органи, уповноважені урядом;
— добровільна сертифікація, яку проводять приватні органи із сертифікації.
Обов'язкова сертифікація регламентується чинними законами (їх на сьогоднішній день понад 30), у яких встановлюються перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, і вимоги до неї; схеми сертифікації; знаки відповідності; органи управління, відповідальні за організацію сертифікації та інспекційний контроль. Уповноважені органи розробляють технічні регламенти, на відповідність яким проводяться сертифікаційні випробування, а затверджує їх кабінет міністрів країни.