- •Історія розвитку стандартизації у світі та в Україні.
- •2.Охарактеризуйте сутність стандартизації.
- •3.Дайте визначення міжнародної, регіональної та національної стандартизації.
- •4. Чим відрізняється офіційна стандартизація від фактичної
- •5.Що таке стандарт?
- •6. Яка мета стандартизації
- •Назвіть об'єкти стандартизації.
- •8. Яка законодавча база стандартизації України?
- •10. Історичний нарис розвитку стандартизації
- •9.Які функції стандартизації?
- •11. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації.
- •15. Теоретична база сучасної стандартизації
- •16.Основні методи стандартизації.
- •17. Комплексна та випереджаюча стандартизація.
- •20. Якими математичними залежностями характеризуються ряди переважних чисел?
- •21. Дайте визначення терміна "переважні числа".
- •22. Перерахуйте основні та допоміжні ряди Ренара.
- •25. Як поділяється уніфікація за видами?
- •26.Які є види уніфікації в залежності від галузі виконання робіт.
- •27. Дайте визначення термінів "агрегатування", "типізація" і "взаємозамінність".
- •28. Які види взаємозамінності Ви знаєте?
- •29. Які основні принципи стандартизації?
- •30.Охарактеризуйте сутність комплексної та випереджаючої стандартизації.
- •32,37. Основні положення Державної системи стандартизації України.
- •33, 39. Організація робіт зі стандартизації.
- •34.Категорії та види нормативних документів.
- •36.Державний нагляд за впровадженням та додержанням стандартів.
- •38. Назвіть основні суб'єкти стандартизації.
- •40.Перерахуйте функції Держстандарту України.
- •41. Рада стандартизації. Основні завдання.
- •42. Представники яких органів залучаються до роботи в технічних комітетах
- •43. Назвіть категорії нормативних документів, що діють в Україні. Їх коротка характеристика.
- •44. Назвіть обов'язкові вимоги, що містять державні стандарти України та умови за яких рекомендовані вимоги стають обов'язковими.
- •45. Які є види стандартів? Дайте їх коротку характеристику.
- •48. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів
- •50. Державний нагляд за впровадженням і додержанням стандартів.
- •51 . Техніко – економічна ефективність стандартизації.
- •53. Основні міжнародні організації зі стандартизації та сертифікації.
- •54. 58. Регіональні організації зі стандартизації та інші міжнародні організації
- •55. Міжнародні стандарти та їx використання різними країнами
- •56. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами
- •57. Провідні міжнародні організації з стандартизації.
- •61. У роботі яких міжнародних і регіональних організаціях зі стандартизації бере участь Україна?
- •62. Розкажіть про використання міжнародних стандартів.
- •63. Основні поняття та визначення щодо сертифікації товарів.
- •64. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
- •65. Мета, об'єкти та схеми сертифікації.
- •67. Законодавчо-нормативна база сертифікації. Відповідальність за порушення процедури сертифікації та використання її результатів.
- •68. Функції Національного органу із сертифікації системи УкрСепро.
- •69. Міжнародні угоди та організації щодо сертифікації.
- •70. Функції науково-технічних, сертифікаційних та випробувальних структур системи УкрСепро.
- •71. Досвід сертифікації товарів у різних країнах світу.
- •72. Функції інформаційних, методичних та регіональних структур системи УкрСепро.
- •73. Впровадження міжнародних стандартів як складова прогресивного розвитку сертифікаційних заходів.
- •74. Функції інших установ, які причетні до здійснення сертифікаційних заходів в Україні.
- •75. Загальний порядок сертифікації товарів.
- •76.Мета та об'єкти сертифікації систем якості.
- •77. Подання заявки та прийняття рішення про вибір схем сертифікації.
- •78.Загальний порядок сертифікації систем якості.
- •80.Відповідальність за порушення процедури сертифікації та використання її результатів.
- •81.Види сертифікації.
68. Функції Національного органу із сертифікації системи УкрСепро.
Розробка стратегії розвитку системи сертифікації на Україні.
Організація і координація робіт в системі УкрСЕПРО.
Взаємодія з національними і міжнародними організаціями по сертифікації.
Прийняття міжнародних угод по сертифікації.
Акредитація органів по сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів).
Атестація експертів-аудиторів.
Нагляд за діяльністю органів по сертифікації, випробувальних лабораторій (центрів) і експертів-аудиторів.
Проведення робіт із сертифікації продукції при відсутності органів по сертифікації даного виду продукції.
Твердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.
Розгляд апеляцій.
69. Міжнародні угоди та організації щодо сертифікації.
Важливою сферою діяльності міжнародних організацій є сертифікація продукції, яка надходить у міжнародний товарооборот. Сертифікація - це підтвердження відповідності продукції заданим вимогам, що здійснюється за певними правилами. Забезпечення відповідності - це заява, яка свідчить про те, що продукція (процес, послуга) відповідає визначеним вимогам.
Сертифікація може бути обов'язковою та добровільною. Обов'язкова сертифікація здійснюється на основі національного законодавства і забезпечує доказ відповідності товару (процесу, послуги) вимогам технічних регламентів, обов'язковим вимогам стандартів. Основними критеріями обов'язкової сертифікації є безпека, еколо-гічність, охорона здоров'я людей. Добровільна сертифікація проводиться за ініціативою юридичних або фізичних осіб на договірних умовах між заявником і органом із сертифікації в системах добровільної сертифікації. Рішення про добровільну сертифікацію зазвичай приймаються у зв'язку з проблемами конкурентноздатності товару, просуванням товару на ринок, особливо зарубіжний, зі зростанням попиту на сертифіковані товари. Сертифікація повинна сприяти розвитку міжнародної торгівлі, оскільки для сертифікованого товару скорочуються терміни одержання дозволу на ввезення в іншу країну, не вимагається проведення повторних випробувань в приймаючій країні, якщо визнано сертифікат постачальника.
Проте сертифікація в сучасних умовах стає засобом протекціонізму для захисту внутрішнього ринку від товарів іноземного виробництва і застосовується як технічний бар'єр у торгівлі. Для цього використовуються:
- ускладнення адміністративної процедури випробувань товарів, що імпортуються;
- жорсткий контроль якості;
- запровадження стандартів (національних і регіональних), які стосуються процедури випробувань, що відображається на порядку визнання зарубіжних сертифікатів;
- встановлення обов'язкових національних стандартів або технічних регламентів під впливом ТНК, які беруть активну участь у стандартизації на національному рівні.
У міжнародній практиці склалися жорсткі правила щодо визнання зарубіжного сертифіката на імпортну продукцію. Тому експортеру продукції необхідно отримати сертифікат відповідності авторитетної, визнаної у всіх країнах організації. Для цього потрібні тривалий період часу і значні фінансові витрати.
Усуненню технічних бар'єрів у торгівлі сприяють угоди про взаємне визнання, які ґрунтуються на тому, що одна сторона приймає результати системи сертифікації, надані іншою стороною. Односторонні угоди полягають у прийнятті однією стороною результатів роботи іншої сторони. Двостороння угода включає прийняття кожною стороною результатів роботи іншої сторони. Багатостороння угода - це угода про взаємне визнання результатів роботи понад двох сторін. Проблеми, пов'язані з технічними бар'єрами і шляхами їх усунення, відображені в Угоді з технічних бар'єрів у торгівлі, укладеній у межах ГАТТ/СОТ. У сфері сертифікатних бар'єрів Угода стосується аспектів процедури і визнання оцінки відповідності, міжнародних і регіональних систем оцінки відповідності, інформації про технічні регламенти, стандарти і процедури. Загальний принцип Угоди полягає в тому, що для імпортної продукції необхідно створювати не менш сприятливий режим, ніж для товарів внутрішнього виробництва.
Стандартизація і сертифікація тісно пов'язані з метрологією, що визначає національні системи виміру. Для реалізації на практиці міжнародних угод необхідно застосовувати нормативні документи, що встановлюють правила забезпечення ідентичності вимірів. Такі нормативні документи розробляються відповідно до потреб міжнародних організацій - Міжнародної організації міри і ваги, Міжнародної організації законодавчої метрології.
