Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСОБИЕ 2007 вар.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.66 Mб
Скачать

Контрольні питання:

1. Ендокринні та функціональні зміни при вагітності.

2. Особливості патогенезу і перебігу туберкульозу у вагітних. Фактори ризику.

3. Особливості клінічних проявів туберкульозу у вагітних. Відмінності інтоксикаціонного

синдрому при туберкульозі від токсикозу вагітних.

4. Обстеження вагітних, хворих на туберкульоз. Особливості проведення рентгенологічного

обстеження.

5. Визначення показань до збереження або переривання вагітності при туберкульозі.

6. Принципи диференційної діагностики туберкульозу у вагітних.

7. Особливості лікування вагітних, хворих на туберкульоз.

8. Особливості ведення вагітних, що вилікувані від туберкульозу.

9. Особливості ведення пологів у хворих на туберкульоз.

10. Ендокринні та функціональні зміни після пологів.

11. Особливості патогенезу і перебігу туберкульозу в післяпологовому періоді. Фактори ризику.

12. Особливості клінічних проявів туберкульозу у жінок в післяпологовий період.

13. Особливості обстеження жінок, хворих на туберкульоз, в післяпологовий період.

14. Принципи диференційної діагностики туберкульозу у жінок в післяпологовий період.

15. Лікування жінок, хворих на туберкульоз, в післяпологовий період.

16. Шляхи виникнення туберкульозу у дітей, народжених від хворих на туберкульоз матерей.

17. Профілактика зараження на туберкульоз дитини, народженої від хворої на туберкульоз матері,

особливості її вакцинації.

Література:

1. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з активним

туберкульозом легень / Голяновський О.В. та ін. // Вісник асоціації акушерів-гінекологів

України. – 1999. - № 5-6. – С.60-64.

2. Сенчук А.Я. та ін. Ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у хворих на

туберкульоз легень. Методичні рекомендації. – К., 2001.

3. Ковганенко П.А. К проблеме туберкулёза и материнства // Проблемы туберкулёза и болезней

лёгких. – 2003. - № 4. – С.46-48.

4. Беременность и туберкулёз – современное состояние проблемы / Каюкова С.И. и др. //

Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. – 2003. - № 4. – С.31-35

5. Шупик В.І. Вагітність при активному туберкульозі легень // Українські медичні вісті. – 2003. –

Т.5. - № 1(63). – С.50.

6. Савула М.М. Туберкульоз і вагітність // Мистецтво лікування. – 2004. - № 4. – С.54-57.

7. Комплексный метод обследования и ведения больных туберкулёзом органов дыхания во время

беременности, родов и в послеродовом периоде / Стаханов В.А. и др. // Проблемы туберкулёза

и болезней лёгких.–2004.- № 11. – С.51-57.

Частина іv. Лікування туберкульозу розділ 19. Основні принципи та сучасні методи лікування туберкульозу Протитуберкульозні препарати

На даний час в Україні дозволено до застосування більш двох десятків протитуберкульозних препаратів. Вони класифікуються в залежності від дії на МБТ. Найбільш поширена клінічна класифікація протитуберкульозних препаратів, що рекомендується Міжнародним союзом по боротьбі з туберкульозом і хворобами легень. Відповідно до цієї класифікації виділяють 3 групи препаратів. До першої групи відносяться найбільш ефективні з них: ізоніазид, рифампіцин, рифабутин. Друга група включає препарати середньої активності: стрептоміцин, амікацин, канаміцин, піразинамід, етамбутол, етіонамід, протіонамід, флориміцин, фтивазід, флуренізид, циклосерин. В останні роки до цієї групи віднесені деякі антибіотики широкого спектру дії, що мають протитуберкульозні властивості: офлоксацин, пефлоксацин, ципрофлоксацин, амоксиклав, капреоміцин, клатритроміцин. У третю групу входять менш активні препарати: тіоацетазон, натрієва сіль парааміносаліцилової кислоти (ПАСК).

Призначаючи протитуберкульозні препарати, обов'язково враховують їх антимікобактеріальну активність і здатність дифундувати в різні органи людини. Ізоніазид, рифампіцин, рифабутін, стрептоміцин діють на МБТ бактерицидно, інші препарати – бактеріостатично. Рифампіцин, рифабутин, ізоніазид, піразинамід, протіонамід, етамбутол добре дифундують у тканину легень, туберкульозні вогнища, каверни, туберкульоми, казеозні лімфатичні вузли; стрептоміцин, канаміцин, флориміцин, ПАСК, тіоацетазон – слабко.

Популяція МБТ в організмі хворого існує у декільких станах (Mitchison D.A. ,1985) :

1) позаклітинно розташовані мікобактерії, на які діють всі протитуберкульозні препарати;

2) внутрішньоклітинно розташовані мікобактерії, які поділяються на:

  • активно розможуючиєся МБТ (на них діють ізоніазід, рифампіцин, етамбутол, етіонамід, протіонамід, фторхінолони);

  • персистуючі (на них бактеріцидно діють піразинамід, етіонамід, протіонамід, фторхінолони);

  • персистуючі, що периоджично посилюють свій метаболізм (їх ріст активно пригнічють рифампіцин, етамбутол, етіонамід, протіонамід, фторхінолони);

  • повністю неактивні (хіміопрепарати на них не діють).