Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи у дітей

Туберкульозний менінгіт у дітей розвивається поступово, спостерігають продромальний період. Тривалість його – близько 2 тижнів або довше. Захворювання розвивається поволі. З'являються нездужання, загальна слабість. У дітей виявляють підвищену стомленість, вони стають млявими, неуважними, байдужими. Відзначають субфебрильну температуру, головний біль і нудоту, загальну дратівливість, нетерпимість до світла, шуму. Іноді вже в продромальний період спостерігають повторне блювання. Досить часто виражені симптоми вегетативної дисфункції, червоний стійкий дермографізм, плями Труссо, гіпергідроз, тахікардія, шлунково-кишкові дискінезії (закреп). Часто спостерігають сонливість, що надалі може змінюватися оглушенням і сопором.

Менінгеальні симптоми спочатку маловиражені, поступово наростають. Локалізація процесу в ділянці основи мозку призводить до ураження черепних нервів, парезів окорухових нервів і мімічних м'язів (косоокість, птоз, амімія). Іноді виявляють зорові розлади, пов'язані з ураженням хіазми і зорових трактів. Можуть виникати порушення чутливості, геміпарези, гіперкінези, розлади координації рухів, корінцеві симптоми. На очному дні виявляють застійні соски, атрофію зорових нервів.

Спинномозкова рідина прозора, жовтуватого кольору, тиск її значно підвищений. Внаслідок відстоювання в ній утворюється фібринова плівка, схожа на павутиння, з якої можна висіяти мікобактерії туберкульозу. Цитоз змішаний, лімфоцитарно-нейтрофільний, частіше незначний, 100-500 клітин в 1 мкл. Рідко цитоз нейтрофільний, високий. Перебіг туберкульозного менінгіту при цьому може нагадувати гнійний менінгіт. Вміст білка підвищений, іноді значно (1-3 г/л). Вміст хлоридів і цукру, як правило, знижений. Кількість цукру може знижуватися до 0,1 г/л.

За перебігом туберкульозний менінгіт розмежовують на гострий, підгострий, хронічний і рецидивуючий. Прогноз захворювання визначається своєчасністю специфічної терапії. Швидке (до 10 діб ) виявлення туберкульозного менінгіту і його своєчасне й адекватне лікування є запорукою успіху, рятує життя хворому. Навпаки, пізня діагностика (після 3-х тижнів і більше) неодмінно веде до летального результату або важкої інвалідизації з утратою зору, паралічем. У занедбаних випадках можливий летальний наслідок.

Наслідками перенесеного туберкульозного менінгіту у дітей і дорослих можуть бути гідроцефалія, гіпертензивний, епілептиформний синдроми, ендокринні та вегетативні порушення.

Туберкульома головного мозку.

Одна з форм туберкульозу центральної нервової системи, пов'язана з гематогенною диссемінацією мікобактерій туберкульозу з первинного туберкульозного вогнища. Нейчастішим джерелом інфекції є уражені туберкульозом легені та перибронхіальні лімфатичні вузли, рідше – вогнища в кістках.

Макро- і мікроскопічно туберкульома мозку аналогічна туберкульомі легені. Її величина залежить від етапу розвитку. На ранніх стадіях вона значно мала, на пізніх – велика; середній діаметр 0,5-1 см, хоча розміри туберкульоми можуть стягати й 4 см.

Частіше зустрічаються солітарні туберкульоми мозку, хоча можуть бути і множинні. Утворення солітарної туберкульоми відбувається за рахунок злиття міліарних горбиків, кількість яких у сформованій туберкульомі може становити від 3-5 до 20-40 і більше. Множинні туберкульоми становлять 35% від усіх солітарних туберкульом і частіше зустрічаються у дітей. За прогресування специфічного процесу і розташування туберкульоми поблизу поверхні мозку запальні явища можуть переходити на м’яку мозкову оболонку головного мозку і спричиняти локальний, а потім дифузний менінгіт.

Захворювання починається з продромального періоду, тривалість якого становить у середньому 1-2 місяця. Першими клінічними проявами є загальна слабкість, млявість, астенізація, розлади поведінки, загальмованість, плаксивість, дратівливість. Початок захворювання може бути гострим із бурхливим наростанням симптоматики і підгострим із тривалим безсимптомним перебігом та повільним прогресуванням окремих проявів захворювання.

При супратенторіальних туберкульомах початок захворювання проявляється вогнищевими симптомами, подразненнями у вигляді судомних нападів і галюцінацій.

За субтенторіальної локалізації з'являються ранні загально-мозкові симптоми: головний біль, головокружіння, блювання, а також можна виявити застійні соски зорових нервів. У дітей у зв'язку з блокуванням шляхів циркуляції спинномозкової рідини на ранніх стадіях захворювання можуть з'явитися симптоми гідроцефалії.

Характер вогнищевих симптомів залежить від локалізації туберкульоми.

Початок захворювання на туберкульому головного мозку двоякий. Можливий гострий початок із підвищенням температури тіла, швидкий розвиток симптомів ураження мозку з наступним хвилеподібним перебігом і тривалим субфебрилітетом. При цьому часто діагностують менінгіт, менінгоенцефаліт. Другий варіант характеризується повільним розвитком із ремісіями. Найчастіше перебіг туберкульом хронічний. Ремісії частіше спостерігаються при субтенторіальній локалізації.

Діагноз ставлять на підставі анамнезу (наявність туберкульозу, повільний перебіг, ремісії), а також даних клініки, рентгенографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії, комп'ютерної томографії.