- •Передмова
- •Частина 1. Загальні питання фтизіатрії
- •Розділ 1. Етапи розвитку вчення про туберкульоз
- •Розділ 2. Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі
- •Захворюваність на туберкульоз у Європі*
- •Динаміка захворюваності на всі форми активного туберкульозу та смертності від туберкульозу в Україні (на 100 тисяч населення)
- •Захворюваність на всі форми активного туберкульозу в Україні за 2008 рік (на 100 тисяч населення)
- •Захворюваність на туберкульоз та віл-інфекцію в Україні (на 100 тисяч населення)
- •Література:
- •Розділ 3. Організація і система боротьби з туберкульозом в Україні
- •Структура протитуберкульозної служби в Україні
- •Облікова медична документація протитуберкульозної служби
- •Література:
- •Розділ 4. Етіологія туберкульозу
- •Література:
- •Розділ 5. Патогенез і патоморфологія туберкульозу
- •Основні етапи запального процесу при туберкульозі (за Перельман м.І., Корякіним в.А, 1996)
- •Патоморфологія туберкульозу
- •Література:
- •Розділ 6. Імунологія і генетика туберкульозу
- •Література:
- •Контрольні питання:
- •РОзділ 7. Методика та організація раннього і cвоєчасного виявлення туберкульозу у дітей, підлітків і дорослих
- •Доросле населення
- •Збір скарг і анамнезу захворювання
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Флюорографія – метод своєчасного виявлення захворювань органів дихання у дорослих
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
- •Правила обстеження харкотиння для виявлення туберкульозу.
- •Правила збору якісного зразка харкотиння
- •За результатами дослідження харкотиння в лабораторії у форму тб 05 заносяться результати:
- •Інтерпретація результатів дослідження в лікувально-профілактичному закладі загальної медичної мережі
- •Алгоритм виявлення та діагностики туберкульозу
- •Пацієнт зі скаргами або особи з групи ризику Загальна лікувальна мережа
- •3. Триразове мікроскопічне дослідження мокротиння на кислотостійкі бактерії (ксб) Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки
- •Перше відвідування пацієнта:
- •1. Провести збір скарг та анамнезу
- •2. Провести фізикальне обстеження
- •Протитуберкульозна мережа
- •4. Направити в протитуберкульозний заклад
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкулінодіагностика – метод раннього виявлення туберкульозу у дітей та підлітків
- •Техніка проведення проби Манту
- •Відмінності між післявакцинальною і інфекційною алергіями
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 8. Участь медичних працівників загальної мережі у своєчасному виявленні туберкульозу
- •Розділ 9. Діагностика туберкульозу
- •Особливості об’єктивної симптоматики хворих на туберкульоз
- •Лабораторна діагностика туберкульозу
- •Бактеріологічна діагностика туберкульозу
- •Тести ампліфікації нуклеїнових кислот
- •Методи рентгенологічної діагностики туберкульозу органів дихання
- •Основні рентгенологічні симптоми.
- •1. Симптом “патологічно зміненого легеневого малюнка”.
- •2. Симптом “патології коренів легенів”.
- •3. Симптом “вогнищевого затемнення”
- •Симптом “інфільтративного затемнення”
- •Симптом “дисемінованого затемнення”
- •Симптом “порожнинного утворення”
- •Симптом “підвищеної прозорості легеневого поля”
- •9. Симптом “патології серединної тіні”
- •Симптом “вільної рідини в плевральній порожнині”
- •Інші рентгенологічні методики
- •Туберкулінодіагностика – як метод діагностики туберкульозу
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 10. Профілактика туберкульозу
- •Неспецифічна профілактика
- •Специфічна профілактика
- •Спосіб застосування і дозування
- •Ускладнення
- •Протипоказання до вакцинації
- •Протипоказання до ревакцинації
- •Спосіб застосування і дозування вакцини бцж-м
- •Заходи у вогнищі туберкульозної інфекції
- •Протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу
- •Епідеміологічне обстеження вогнища туберкульозу та протиепідемічні заходи за місцем проживання хворого
- •Епідеміологічне обстеження вогнища та протиепідемічні заходи за місцем роботи або навчання хворого
- •Методи, засоби та режими знезараження окремих об’єктів при туберкульозі
- •Особиста гігієна осіб – бактеріовиділювачів
- •Хіміопрофілактика
- •Класифікація вогнищ туберкульозу та хіміопрофілактика контактних осіб
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Клінічна класифікація туберкульозу Затверджено наказом моз України №385 від 09.06.06 і. Тип туберкульозного процесу:
- •II. Клінічні форми туберкульозу
- •Ііі. Характеристика туберкульозного процесу
- •2. Наявність деструкції.
- •3. Етіологічне підтвердження діагнозу туберкульозу.
- •IV. Ускладнення туберкульозу
- •V. Клінічна та диспансерна категорія обліку хворого
- •VI. Ефективність лікування хворих на туберкульоз
- •1. Ефективне лікування
- •VII. Наслідки туберкульозу (в90)
- •Приклади діагнозів
- •Зміна діагнозу у хворого на туберкульоз за результатами його лікування
- •Основні терміни та питання диспансерної тактики
- •Визначення випадку
- •Бактеріовиділювачі
- •Контрольні питання.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Дисемінований туберкульоз
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Вогнищевий туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Інфільтративний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Казеозна пневмонія
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульома легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Циротичний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз легень, поєднаний з професійними пиловими захворюваннями легень (коніотуберкульоз)
- •Розділ 13. Клінічні форми позалегеневого туберкульозу Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та верхніх дихальних шляхів (носа, порожнини рота, глотки).
- •Туберкульоз слизуватої оболонки рота
- •Туберкульоз язика
- •Туберкульоз твердого і м’ягкого неба
- •Туберкульоз ясен
- •5. Туберкульозний вовчак
- •Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульозний плеврит
- •Контрольні питання:
- •Література.
- •Туберкульоз центральної нервової системи і мозкових оболонок Туберкульозний менінгіт.
- •Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи у дітей
- •Туберкульома головного мозку.
- •Туберкульозна енцефалопатія
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз кісток та суглобів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз сечово-статевої системи
- •Туберкульоз чоловічих статевих органів.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів (абдомінальний туберкульоз)
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз ока
- •Туберкульоз вуха
- •Туберкульоз надниркових залоз
- •Туберкульоз інших уточнених органів і систем
- •Міліарний туберкульоз
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз без встановленої локалізації
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 14. Диференційна діагностика внутрішньогрудного туберкульозу
- •Рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 15. Ускладнення туберкульозу Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Патологічний пневмоторакс
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Дихальна недостатність
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Легеневе серце
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Амілоїдоз внутрішніх органів
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Розділ 16. Туберкульоз в поєднанні з іншими захворюваннями Туберкульоз і цукровий діабет
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і неспецифічні захворювання легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і рак легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і віл/снід
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і алкоголізм
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз у осіб, що тривало приймають гормональні препарати
- •Контрольні питання:
- •Розділ 17. Особливості туберкульозу у осіб різних вікових груп
- •Туберкульоз у підлітків
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз в осіб літнього і похилого віку.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 18. Туберкульоз і вагітність, материнство
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Частина іv. Лікування туберкульозу розділ 19. Основні принципи та сучасні методи лікування туберкульозу Протитуберкульозні препарати
- •Класифікація протитуберкульозних препаратів
- •Антибактеріальні характеристики препаратів
- •Фармакологічна характеристика антимікобактеріальних препаратів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Шляхи і методи введення антимікобактеріальних препаратів
- •Основні принципи лікування хворих на туберкульоз
- •1.Раннє або, як менш, своєчасне лікування - лікування повинно розпочинатися безпосередньо після виявлення хворого на туберкульоз.
- •Основні етапи протитуберкульозної терапії
- •Клінічна та диспансерна категорія обліку хворого
- •Режими антибактеріальної терапії
- •Категорії та схеми лікування
- •1. Основні стратегії лікування хворих на мр тб:
- •2. Стандартизоване лікування застосовують:
- •3. Емпіричне лікування застосовують:
- •Основні принципи лікування хворих на мр тб та побудови режиму хіміотерапії (хт):
- •Режими хіміотерапії, які застосовують для лікування хворих на мр тб
- •1. Стандартні режими хіміотерапії
- •2. Індивідуальні режими хіміотерапії
- •3. Емпіричні режими хіміотерапії
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Непереносимість протитуберкульозних препаратів і її усунення
- •Контрольні питання.
- •Література:
- •Патогенетична і симптоматична терапія
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Колапсотерапевтичні методи лікування
- •Штучний пневмоторакс
- •Пневмоперитонеум
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легень
- •Окремі хірургічні втручання Пневмонектомія
- •Лобектомія
- •Сегментектомія
- •Кавернотомія і кавернопластика
- •Торакопластика
- •Екстраплевральний пневмоторакс
- •Плевректомія і декортикація легень
- •Інші методи хірургічного лікування
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз
- •Експертиза працездатності хворих на туберкульоз
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Реабілітація хворих на туберкульоз
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Розділ 20. Основні положення dots-стратегії в Україні
- •Концепція адаптованої dots-стратегії в Україні
- •Ііі. Діагностику туберкульозу здійснювати шляхом:
- •Іv. Лікування хворих на туберкульоз забезпечувати шляхом:
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Участь загальної лікувальної мережі у проведенні dots-стратегії
- •Виявлення та діагностика туберкульозу
- •Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на тб
- •Категорії дітей, які підлягають туберклінодіагностиці
- •Діагностика туберкульозу та встановлення випадку захворювання
- •Лікування хворих на туберкульоз по dots-програмі
- •Режими лікування хворих
- •Графік моніторингу лікування хворих і, іі ііі категорії
- •Амбулаторне лікування
- •Медична карта лікування хворого на туберкульоз
- •1.Піб: _________________________________________________________________________ 7. Дата виникнення перших симптомів: __________
- •2. Адреса (повна):___________________________________________________________________ 8. Дата першого звернення: _________________
- •3. Ім’я і адреса близької пацієнту особи: _________________________________________________________ 9. Дата реєстрації: ________________________
- •1.6. Підтримуюча фаза тб 01
- •1.10. Примітки:
- •Прихильність хворих до лікування
- •Лікування за dots-плюс програмою
- •Забезпечення протитуберкульозних закладів антимікобактеріальними препаратами
- •Профілактика туберкульозу
- •Первинна профілактика
- •Вторинна профілактика
- •Рекомендована література
Хіміопрофілактика
Хіміопрофілактика – застосування протитуберкульозних препаратів для попередження інфікування МБТ чи розвитку захворювання туберкульоз.
Хіміопрофілактика призначається та контролюється лікарями протитуберкульозних закладів (кабінетів). Хіміопрофілактика проводиться медичними працівниками загальної лікувальної мережі та спеціалізованих протитуберкульозних закладів (кабінетів). Дані про хіміопрофілактику (добова доза, дати початку та закінчення хіміопрофілактики, загальна кількість вжитого препарату, побічна дія та її прояви) фіксують у контрольній карті диспансерного нагляду за хворим на туберкульоз згідно з чинними нормативно-правовими актами.
У разі призначенні хіміопрофілактики дітям необхідно інформувати батьків дітей про мету та значення хіміопрофілактики, важливість регулярного застосування препарату.
В Україні хіміопрофілактику поділяють на два види: первинна – неінфікованим особам, що знаходяться в контакті з хворими на заразну форму туберкульозу, (для попередження інфікування) і вторинна – з метою запобігання розвитку захворювання на туберкульоз вже інфікованих осіб. Вторинну хіміопрофілактику в осіб, які в минулому перенесли туберкульоз, називають ще протирецидивним лікуванням (для попередження рецидиву туберкульозу).
Вибір препаратів, строків, та схем лікування проводиться відповідно до чинних нормативних документів). Для хіміопрофілактики в основному застосовується ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла на добу для дорослих (0,3-0,45 г на добу). Добову дозу призначають на один прийом (через 15-20 хв. після їжі) щоденно або тричі на тиждень (інтермітуючий метод) упродовж 3-х місяців 2 рази на рік на весь період існування вогнища. При застосуванні ізоніазиду можливі побічні реакції: головний біль, подразливість, ейфорія, парестезії, неврити, еозинофілія в периферійній крові, алергічні дерматити, диспепсичні розлади, подразнення нирок, медикаментозний гепатит. Для запобігання побічної дії ізоніазиду одночасно з ним призначають вітаміни групи В, А, глюконат кальцію (0,5 г двічі на день впродовж 2-х тижнів). При виявленні побічних реакцій на ізоніазид, які не усуваються медикаментозними засобами, виникає потреба заміни ізоніазиду на флуренізид - 10 мг/кг маси тіла (0,45-0,6 г на добу). При появі побічних реакцій на флуренізид хіміопрофілактику проводять іншими препаратами І-го ряду.
Абсолютним протипоказом до хіміопрофілактики є гостре захворювання печінки, відносним – хронічний гепатит. Курс хіміопрофілактики проводиться з застосуванням інтермітуючого методу (тричі на тиждень). Для виявлення гепатиту необхідно 1 раз на місяць проводити дослідження крові на трансамінази та сечі – на наявність жовчних пігментів. При вірусному гепатиті хіміопрофілактику призначають не раніше як через 6 місяців після зникнення всіх клінічних проявів.
Найбільш виправдане застосування хіміопрофілактики для осіб, що контактують з хворими на туберкульоз (первинна хіміопрофілактика) сезонними курсами (в осінньо-весняний період року) по 3 місяці 2 рази на рік. Фактор сезонності не береться в розрахунок при проведенні першого курсу хіміопрофілактики особам з контакту при посиленні реакції на туберкулін, гострих захворюваннях, при загостренні процесу у джерела інфекції. Загальна тривалість хіміопрофілактики для осіб з контактів – весь період контакту з хворим на активний туберкульоз (для дітей і підлітків) або з бактеріовиділювачем (для дорослих) і ще 1 рік після припинення контакту або зняття з обліку бактеріовиділювачей.
До числа осіб, яким показана хіміопрофілактика відносяться:
діти та підлітки, які перебувають у постійному контакті з хворими на активні форми туберкульозу (з бактеріовиділенням або без нього), особливо в несприятливих санітарно-епідеміологічних умовах;
клінічно здорові діти й підлітки з “віражем” туберкулінових реакцій (перехід раніш негативних туберкулінових проб в позитивні або посилення чутливості до туберкуліну, якщо інфікування відбулося на тлі післявакцинальної алергії);
давно інфіковані діти з посиленням туберкулінової чутливості за пробою Манту з 2 ТО на 6 і більше міліметрів;
діти і підлітки з гіперергічними реакціями на туберкулін (діаметр інфільтрату 17 і більше міліметрів або наявність лімфангоїту чи везикулонекротичної реакції незалежно від розміру інфільтрату).
Крім вищезазначених груп ризику, проведенню хіміопрофілактики підлягають також давно інфіковані МБТ діти та підлітки під час травм і оперативних втручань (тонзилектомія, аденотомія, тощо), при лікуванні кортикостероїдними гормонами з приводу неспецифічних захворювань (ревматизм, хвороби шкіри, колагеноз тощо), у період загострення тяжких захворювань (цукровий діабет, ВІЛ-інфекція та ін.), а також при дитячих інфекційних і паразитарних хворобах (кашлюк, дифтерія, кір, та ін.)
При контакті здорових осіб з хворими, які належать до І категорії та виділяють резистентні до антимікобактеріальних препаратів штами мікобактерій, хіміопрофілактика контактним проводиться 2-ма препаратами, до яких збережена чутливість:
при мультирезистентності штамів курс хіміопрофілактики проводять етамбутолом – 15-20 мг/кг маси тіла для дорослих (0,8-1,2 г на добу) та піразинамідом – 20-25 мг/кг маси тіла (1-1,5 г на добу);
при полірезистентності штамів хіміопрофілактика проводиться ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла (0,3-0,45 г на добу ) та рифампіцином – 10 мг/кг маси тіла (0,45-0,6 г на добу). При наявності побічних реакцій до ізоніазиду застосовують флуренізид;
при монорезистентності штамів хіміопрофілактика проводиться одним препаратом: ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла на добу (0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій застосовується флуренізид.
У випадку стійкості до вищезазначених препаратів, хіміопрофілактика проводиться препаратами, до яких збережена чутливість, а також препаратами групи фторхінолонів.
Дітям, з вогнищ з масивним, помірним бактеріовиділенням (зі збереженою чутливістю штамів до антимікобактеріальних препаратів) та без бактеріовиділення, хіміопрофілактика проводиться протягом всього часу контакту 3-місячним курсом двічі на рік ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла на добу. При наявності побічних реакцій до ізоніазиду застосовується флуренізид – 10 мг/кг маси тіла на добу з ехінацеєю (кількість крапель залежить від віку дитини – 2 рази на добу).
Контактним дітям з вогнищ з мультирезистентністю штамів мікобактерій хіміопрофілактика проводиться 2-ма препаратами, до яких збережена чутливість: етамбутолом – 20-25 мг/кг маси тіла на добу. Дітям до 3-х років етамбутол призначати недоцільно через можливі побічні реакції, пов`язані з кольоросприйняттям. А хіміопрофілактика проводиться рифампіцином – 10 мг/кг маси тіла на добу. Другим препаратом для хіміопрофілактики є піразинамід – 20-25 мг/кг маси тіла на добу.
Контактним дітям з полірезистентністю штамів хіміопрофілактика проводиться 2-ма препаратами: ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла та рифампіцином – 10 мг/кг маси тіла на добу. При наявності побічних реакцій до ізоніазиду використовується флуренізид – 10 мг/кг маси тіла на добу. У випадку стійкості до вищеперелічених препаратів хіміопрофілактика проводиться препаратами, до яких збережена чутливість, а також препаратами групи фторхінолонів (дітям з 12-ти років).
Контактним дітям із вогнищ з монорезистентністю штамів хіміопрофілактика проводиться ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла на добу. При наявності побічних реакцій – флуренізид – 10 мг/кг маси тіла на добу на добу.
У випадку, коли дитина народжується від здорової матері, але з вогнища туберкульозної інфекції, її ізолюють на період формування імунітету, після вакцинації БЦЖ в пологовому будинку, на 6-8 тижнів. У випадку дотримання ізоляції дитини або госпіталізації хворого хіміопрофілактика проводиться через 8 місяців після щеплення впродовж 3-х місяців двічі на рік.
У випадку, коли дитина народжена від матері хворої на туберкульоз, хіміопрофілактика проводиться впродовж 3-х місяців ізоніазидом. Надалі, після негативної туберкулінової проби проводять вакцинацію БЦЖ, при обов`язковій ізоляції дитини від хворої матері. Повторний 3-х місячний курс хіміопрофілактики проводиться через 9 місяців після щеплення.
Якщо дитина народжується від матері, яка хворіла на туберкульоз в минулому або знаходиться на диспансерному обліку з приводу неактивної форми туберкульозу, щеплення БЦЖ дитині проводять на 3-й–5-й день життя в пологовому будинку, а матері в період вагітності та годування проводять хіміопрофілактику ізоніазидом.
Дітям, з вогнища туберкульозної інфекції, у яких була негативна туберкулінова проба, проводять 3-х місячний курс хіміопрофілактики ізоніазидом. Якщо впродовж останніх 2-х місяців дитина не хворіла, після негативної туберкулінової проби повторюють ревакцинацію БЦЖ незалежно від віку.
Дітям, з позитивною туберкуліновою пробою (віраж, з наростаючою пробою Манту, супутні захворювання) хіміопрофілактика проводиться двічі на рік 3-х місячним курсом ізоніазидом – 5-10 мг/кг маси тіла.
Дітям, з обтяжливими чинниками при гіперергічній реакції на туберкулін, хіміопрофілактика проводиться 3-х місячним курсом двічі на рік двома препаратами: ізоніазидом та етамбутолом.
Дітям, які мали контакт з бактеріовиділювачем у дошкільних та шкільних закладах, хіміопрофілактика проводиться 3-х місячним курсом двічі на рік ізоніазидом. Нагляд за дітьми проводиться протягом року після зняття вогнища з обліку.
Контактним дітям, хворим на цукровий діабет, а також дітям, які захворіли на пневмонію, дитячі інфекційні хвороби хіміопрофілактика проводиться 3-х місячним курсом ізоніазидом.
Дітям, з родин тваринників, що працюють на несприятливих щодо туберкульозу фермах, а також з родин, що мають хворих на туберкульоз тварин призначають 3-х місячний курс хіміопрофілактики. Ревакцинацію проводять в індивідуальні терміни – через 3 роки після попереднього щеплення. Після ревакцинації дитину ізолюють. Надалі хіміопрофілактику проводять незалежно від небезпеки вогнища.
Особам, що проживають в невідповідних побутових умовах (гуртожиток, багатосімейна комунальна квартира і т.д.) та особам, які не дотримуються санітарно-гігієнічних правил, алкоголікам та іншим асоціальним елементам призначають дворазовий тримісячний курс на весь період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу).
Особам, які належать до ІІ категорії (вогнища зі значною епідемічною небезпекою), ІІІ категорії (вогнища з мінімальною епідемічною небезпекою), IV категорії (вогнища з потенціальною епідемічною небезпекою) та V категорії (вогнища зоонозного походження) призначають дворазовий тримісячний курс на період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). Нагляд проводять 1 рік після ліквідації вогнища.
Відповідно до категорії епідемічної небезпеки вогнища впроваджується схема клопотання перед територіальними державними адміністраціями щодо виділення хворому за необхідністю ізольованого житла, клопотання направляється за двома підписами адміністрацій територіальної санітарно-епідеміологічної служби та протитуберкульозного диспансеру. Дітям і підліткам з “віражем” туберкулінових проб проводиться первинна хіміопрофілактика ізоніазідом і рифампіцином (у дозі 10 мг/кг) одноразово протягом 3 місяців відразу після встановлення віражу.
В період прийому протитуберкульозних препаратів інші профілактичні щеплення протипоказані на 6 міс, окрім щеплення проти дифтерії.
Протирецидивне лікування показано особам, які в минулому перенесли туберкульоз і мають підвищену небезпеку повторного захворювання на туберкульоз.
Хіміопрофілактика проводиться у разі наявності або виникнення факторів, що знижують опірність організму, проводять протирецидивні курси протитуберкульозними препаратами на протязі 2-3 місяців. Хіміопрофілактика не тільки не порушує природний і сформований імунітет до туберкульозу, але і стимулює останній, зменшує розвиток ендогенного туберкульозу.
Для хіміопрофілактики застосовують ізоніазид у добовій дозі 0,3 гр для дорослих і підлітків при щоденному прийомі або інтермітуючим методом. Для дітей доза ізоніазиду складає 10 мг/кг. Добову дозу приймають за один прийом – вранці перед їдою. Через 20-30 хв. після прийому препарату приймають комплекс вітамінів з обов’язковим включенням вітаміну В6 і аскорбінової кислоти.
