
- •Передмова
- •Частина 1. Загальні питання фтизіатрії
- •Розділ 1. Етапи розвитку вчення про туберкульоз
- •Розділ 2. Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі
- •Захворюваність на туберкульоз у Європі*
- •Динаміка захворюваності на всі форми активного туберкульозу та смертності від туберкульозу в Україні (на 100 тисяч населення)
- •Захворюваність на всі форми активного туберкульозу в Україні за 2008 рік (на 100 тисяч населення)
- •Захворюваність на туберкульоз та віл-інфекцію в Україні (на 100 тисяч населення)
- •Література:
- •Розділ 3. Організація і система боротьби з туберкульозом в Україні
- •Структура протитуберкульозної служби в Україні
- •Облікова медична документація протитуберкульозної служби
- •Література:
- •Розділ 4. Етіологія туберкульозу
- •Література:
- •Розділ 5. Патогенез і патоморфологія туберкульозу
- •Основні етапи запального процесу при туберкульозі (за Перельман м.І., Корякіним в.А, 1996)
- •Патоморфологія туберкульозу
- •Література:
- •Розділ 6. Імунологія і генетика туберкульозу
- •Література:
- •Контрольні питання:
- •РОзділ 7. Методика та організація раннього і cвоєчасного виявлення туберкульозу у дітей, підлітків і дорослих
- •Доросле населення
- •Збір скарг і анамнезу захворювання
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Флюорографія – метод своєчасного виявлення захворювань органів дихання у дорослих
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
- •Правила обстеження харкотиння для виявлення туберкульозу.
- •Правила збору якісного зразка харкотиння
- •За результатами дослідження харкотиння в лабораторії у форму тб 05 заносяться результати:
- •Інтерпретація результатів дослідження в лікувально-профілактичному закладі загальної медичної мережі
- •Алгоритм виявлення та діагностики туберкульозу
- •Пацієнт зі скаргами або особи з групи ризику Загальна лікувальна мережа
- •3. Триразове мікроскопічне дослідження мокротиння на кислотостійкі бактерії (ксб) Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки
- •Перше відвідування пацієнта:
- •1. Провести збір скарг та анамнезу
- •2. Провести фізикальне обстеження
- •Протитуберкульозна мережа
- •4. Направити в протитуберкульозний заклад
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкулінодіагностика – метод раннього виявлення туберкульозу у дітей та підлітків
- •Техніка проведення проби Манту
- •Відмінності між післявакцинальною і інфекційною алергіями
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 8. Участь медичних працівників загальної мережі у своєчасному виявленні туберкульозу
- •Розділ 9. Діагностика туберкульозу
- •Особливості об’єктивної симптоматики хворих на туберкульоз
- •Лабораторна діагностика туберкульозу
- •Бактеріологічна діагностика туберкульозу
- •Тести ампліфікації нуклеїнових кислот
- •Методи рентгенологічної діагностики туберкульозу органів дихання
- •Основні рентгенологічні симптоми.
- •1. Симптом “патологічно зміненого легеневого малюнка”.
- •2. Симптом “патології коренів легенів”.
- •3. Симптом “вогнищевого затемнення”
- •Симптом “інфільтративного затемнення”
- •Симптом “дисемінованого затемнення”
- •Симптом “порожнинного утворення”
- •Симптом “підвищеної прозорості легеневого поля”
- •9. Симптом “патології серединної тіні”
- •Симптом “вільної рідини в плевральній порожнині”
- •Інші рентгенологічні методики
- •Туберкулінодіагностика – як метод діагностики туберкульозу
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 10. Профілактика туберкульозу
- •Неспецифічна профілактика
- •Специфічна профілактика
- •Спосіб застосування і дозування
- •Ускладнення
- •Протипоказання до вакцинації
- •Протипоказання до ревакцинації
- •Спосіб застосування і дозування вакцини бцж-м
- •Заходи у вогнищі туберкульозної інфекції
- •Протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу
- •Епідеміологічне обстеження вогнища туберкульозу та протиепідемічні заходи за місцем проживання хворого
- •Епідеміологічне обстеження вогнища та протиепідемічні заходи за місцем роботи або навчання хворого
- •Методи, засоби та режими знезараження окремих об’єктів при туберкульозі
- •Особиста гігієна осіб – бактеріовиділювачів
- •Хіміопрофілактика
- •Класифікація вогнищ туберкульозу та хіміопрофілактика контактних осіб
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Клінічна класифікація туберкульозу Затверджено наказом моз України №385 від 09.06.06 і. Тип туберкульозного процесу:
- •II. Клінічні форми туберкульозу
- •Ііі. Характеристика туберкульозного процесу
- •2. Наявність деструкції.
- •3. Етіологічне підтвердження діагнозу туберкульозу.
- •IV. Ускладнення туберкульозу
- •V. Клінічна та диспансерна категорія обліку хворого
- •VI. Ефективність лікування хворих на туберкульоз
- •1. Ефективне лікування
- •VII. Наслідки туберкульозу (в90)
- •Приклади діагнозів
- •Зміна діагнозу у хворого на туберкульоз за результатами його лікування
- •Основні терміни та питання диспансерної тактики
- •Визначення випадку
- •Бактеріовиділювачі
- •Контрольні питання.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Дисемінований туберкульоз
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Вогнищевий туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Інфільтративний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Казеозна пневмонія
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульома легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Циротичний туберкульоз легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз легень, поєднаний з професійними пиловими захворюваннями легень (коніотуберкульоз)
- •Розділ 13. Клінічні форми позалегеневого туберкульозу Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та верхніх дихальних шляхів (носа, порожнини рота, глотки).
- •Туберкульоз слизуватої оболонки рота
- •Туберкульоз язика
- •Туберкульоз твердого і м’ягкого неба
- •Туберкульоз ясен
- •5. Туберкульозний вовчак
- •Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульозний плеврит
- •Контрольні питання:
- •Література.
- •Туберкульоз центральної нервової системи і мозкових оболонок Туберкульозний менінгіт.
- •Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи у дітей
- •Туберкульома головного мозку.
- •Туберкульозна енцефалопатія
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз кісток та суглобів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз сечово-статевої системи
- •Туберкульоз чоловічих статевих органів.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів (абдомінальний туберкульоз)
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз ока
- •Туберкульоз вуха
- •Туберкульоз надниркових залоз
- •Туберкульоз інших уточнених органів і систем
- •Міліарний туберкульоз
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз без встановленої локалізації
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 14. Диференційна діагностика внутрішньогрудного туберкульозу
- •Рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 15. Ускладнення туберкульозу Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Патологічний пневмоторакс
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Дихальна недостатність
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Легеневе серце
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Амілоїдоз внутрішніх органів
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Розділ 16. Туберкульоз в поєднанні з іншими захворюваннями Туберкульоз і цукровий діабет
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і неспецифічні захворювання легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і рак легень
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і віл/снід
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз і алкоголізм
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз у осіб, що тривало приймають гормональні препарати
- •Контрольні питання:
- •Розділ 17. Особливості туберкульозу у осіб різних вікових груп
- •Туберкульоз у підлітків
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Туберкульоз в осіб літнього і похилого віку.
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Розділ 18. Туберкульоз і вагітність, материнство
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Частина іv. Лікування туберкульозу розділ 19. Основні принципи та сучасні методи лікування туберкульозу Протитуберкульозні препарати
- •Класифікація протитуберкульозних препаратів
- •Антибактеріальні характеристики препаратів
- •Фармакологічна характеристика антимікобактеріальних препаратів
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Шляхи і методи введення антимікобактеріальних препаратів
- •Основні принципи лікування хворих на туберкульоз
- •1.Раннє або, як менш, своєчасне лікування - лікування повинно розпочинатися безпосередньо після виявлення хворого на туберкульоз.
- •Основні етапи протитуберкульозної терапії
- •Клінічна та диспансерна категорія обліку хворого
- •Режими антибактеріальної терапії
- •Категорії та схеми лікування
- •1. Основні стратегії лікування хворих на мр тб:
- •2. Стандартизоване лікування застосовують:
- •3. Емпіричне лікування застосовують:
- •Основні принципи лікування хворих на мр тб та побудови режиму хіміотерапії (хт):
- •Режими хіміотерапії, які застосовують для лікування хворих на мр тб
- •1. Стандартні режими хіміотерапії
- •2. Індивідуальні режими хіміотерапії
- •3. Емпіричні режими хіміотерапії
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Непереносимість протитуберкульозних препаратів і її усунення
- •Контрольні питання.
- •Література:
- •Патогенетична і симптоматична терапія
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Колапсотерапевтичні методи лікування
- •Штучний пневмоторакс
- •Пневмоперитонеум
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легень
- •Окремі хірургічні втручання Пневмонектомія
- •Лобектомія
- •Сегментектомія
- •Кавернотомія і кавернопластика
- •Торакопластика
- •Екстраплевральний пневмоторакс
- •Плевректомія і декортикація легень
- •Інші методи хірургічного лікування
- •Контрольні питання:
- •Література:
- •Санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз
- •Експертиза працездатності хворих на туберкульоз
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Реабілітація хворих на туберкульоз
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Розділ 20. Основні положення dots-стратегії в Україні
- •Концепція адаптованої dots-стратегії в Україні
- •Ііі. Діагностику туберкульозу здійснювати шляхом:
- •Іv. Лікування хворих на туберкульоз забезпечувати шляхом:
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Участь загальної лікувальної мережі у проведенні dots-стратегії
- •Виявлення та діагностика туберкульозу
- •Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на тб
- •Категорії дітей, які підлягають туберклінодіагностиці
- •Діагностика туберкульозу та встановлення випадку захворювання
- •Лікування хворих на туберкульоз по dots-програмі
- •Режими лікування хворих
- •Графік моніторингу лікування хворих і, іі ііі категорії
- •Амбулаторне лікування
- •Медична карта лікування хворого на туберкульоз
- •1.Піб: _________________________________________________________________________ 7. Дата виникнення перших симптомів: __________
- •2. Адреса (повна):___________________________________________________________________ 8. Дата першого звернення: _________________
- •3. Ім’я і адреса близької пацієнту особи: _________________________________________________________ 9. Дата реєстрації: ________________________
- •1.6. Підтримуюча фаза тб 01
- •1.10. Примітки:
- •Прихильність хворих до лікування
- •Лікування за dots-плюс програмою
- •Забезпечення протитуберкульозних закладів антимікобактеріальними препаратами
- •Профілактика туберкульозу
- •Первинна профілактика
- •Вторинна профілактика
- •Рекомендована література
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот дозволяють знайти дуже невелику кількість мікроорганізмів. Метод дозволяє виявляти збудника туберкульозу навіть при вмісті десятків чи сотень мікроорганізмів у 1 мл досліджуваного матеріалу. Ампліфікується генетичний локус мікобактерії туберкульозу. У порівнянні з культуральними методами виявлення МБТ, які є повільні, дорогі і вимагають спеціальних навичок та умов їх проведення, пов’язаних з їх біологічною небезпекою, тести ампліфікації ідеальні для виявлення збудника туберкульозу. Вони швидкі, відносно дешеві й безпечні, не вимагають спеціального навчання, тому що широко використовуються для ідентифікації інших мікроорганізмів. Першим тестом, що знайшов клінічне застосування, була полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
Хоча ці тести високо специфічні, у даний час вони не досягли такої чутливості, яка б дозволила їм замінити культуральні методи виявлення МБТ. Висока чутливість у ряді випадків може призводити до хибнопозитивних результатів, що обмежує вірогідність дослідження. Крім того, культуральні методи необхідні для визначення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів, їх ідентифікації та одержання мікроорганізмів для наукових досліджень.
Мають високу діагностичну цінність при підтвердженні туберкульозної етіології менінгоенцефаліту, плевриту, перикардиту, туберкульозу жіночих статевих органів та ін. При виявленні ДНК МБТ у лікворі, ексудаті, сіновіальній рідині, виділеннях та менструальній крові.
Методи рентгенологічної діагностики туберкульозу органів дихання
Серед методів, що використовуються в діагностиці туберкульозу органів дихання, провідна роль належить рентгенологічному методу. Цей метод доступний, інформативний, об'єктивний. Однак він залишається тільки складовою частиною загальклінічного обстеження хворого, хоча і використовується для діагностики, диференційної діагностики, динамічного спостереження за процесом і результатами лікування. Варто пам'ятати, що верифікувати процес цей метод не здатний.
Методи рентгенологічної (Х-променевої) діагностики туберкульозу основані на тому, що проходження Х-променів через органи і тканини тіла обумовлюють їх тіньове зображення на світлочутливому екрані або фіксуються на фотоплівку. Отже рентгенограма - це площинна сумація тінеутворень органів і тканин. Чим більша ущільненість тканин, тим більша інтенсивність тінеутворення на плівці, внаслідок чого патологічні зміни виявляють в порівнянні з нормою. Але х-променева діагностика не завжди дає можливість повністю визначити анатомічний субстрат патологічних вражень. Тому графічне зображення променевого дослідження проводять в прямій і боковій проекціях, а при необхідності доповнюють їх скопічними, томографічними матодами, комп'ютерною томографією та обстеженням в різних проекціях, що дозволяє виявляти патологічні зміни в плевральних щілинах, межистінні, коренях легень, за тінню серця і великих судин, а також визначити локалізацію змін в частках і сегментах легень. Можна уточнити наявність, форму, величину, щільність вогнищевих тінеутворень, каверн, особливо на фоні масивних плевральних нашарувань з допомогою збільшення експозиції або жорсткості Х-променів (суперекспоновані зображення). Удосконалювання сучасної рентгенівської апаратури істотно розширило можливості методу і підвищило його інформативність. З’явилися принципово нові і більш інформативні методи променевої діагностики (комп'ютерна томографія – КТ, магнітно-резонансна комп’ютерна томографія – МРТ, радіонуклідна, ультразвукова й інші).
Рентгенологічна картина грудної клітини складається із тінеутворень органів грудної порожнини, які зливаються в площині екрана або плівки і складаються із кісткового остову, легеневих полів і серединної тіні (межистіння). При цьому обов'язково враховують режим проведеного дослідження: нормальний, жорсткий суперекспонований), м'який. Як критерій жорсткості променевого зображення на плівці використовують порівняння щільності патологічних тінеутворень з щільністю поперечного зрізу судин кореня легень. Це вимагає досвіду. Тому частіше користуються порівнянням вираженності структур хребта: при нормальному режимі обстеження тінь грудного відділу хребта зливається з тінню межистіння і міжхребцева щілина контрастована тільки між ключицями; якщо режим жорсткий (суперекспонований) - міжхребцеві щілини контрастовані і в грудному відділі, при цьому патогічні тіні в м'яких тканинах легень можуть не виявлятись; при м'якому режимі - весь хребет зливається і міжхребцеві щілини не контрастуються, всі нормальні структурні елементи м'яких тканин виглядають надмірними.
|
Співставлення променевих картин виконаних в різних режимах може приводити до суттєвих діагностичних помилок. Тінь межистіння займає асиметричне положення і розташована більше зліва, справа вона має обмеження у вигляді двох дуг, а зліва - чотирьох. Верхню праву дугу утворює висхідна частина аорти, нижню - праве передсердя. Зліва верхню дугу утворює на рівні 5-6 поперечних відростків хребців низхідна дуга аорти, другу дугу - край легеневої артерії, третю - вушко лівого передсердя і четверту (нижню) - лівий шлуночок. З обох сторін межистіння розташовані корені легень, утворені артеріальними і венозними судинами, бронхами, лімфатичними вузлами і сполучними тканинами. Початок коренів розташований зліва на рівні |
другої дуги межистіння, справа чуть нижче, тягнуться вниз на протязі трьох хребців.
Тінь правого кореня відокремлена від межистіння прозорою полоскою, яку утворює основний нижньочастковий бронх. Ширина коренів легень в нормі не перевищує 1,5 см.
Легеневі поля в нормі: праве - ширше і коротше, ліве - вужче і довше. Легеневий малюнок формують судини у вигляді розгалуження від коренів легень до периферії і на відстані 1,5-2 см від краю легеневого поля в нормі судин не видно.
Основні патологічні тінеутворення в легенях при туберкульозі: вогнищеві, інфільтративні, кільцеподібні та параспецифічна фіброзна лінійна тяжистість.
В нормі при рентгенологічному дослідженні визначається характерний легеневий малюнок, який зумовлений розгалуженням судин легеневої артерії і вен, тому цей малюнок називається ще судинним. При різних патологічних процесах в легенях судинний малюнок може бути посиленим або розмитим. Основними рентгенологічними тінями при туберкульозі легень є вогнищеві, інфільтративні, кільцеподібні, фокусні та лінійні тіні. За розмірами розрізняють дрібні, середні та великі вогнищеві тіні, а за щільністю - слабкої, середньої та великої інтенсивності.