Контрольні питання:

1. Форми та методи організації профілактичних обстежень на туберкульоз дорослих.

2. Основні положення Інструкції по проведенню рентгенологічного обстеження населення.

3. Розподіл населення по групам відповідно до способу проведення профілактичного

флюорографічного обстеження.

4. Обов’язкові контингенти, що підлягають флюорографічному о бстеженню, вимоги до

їх обстеження.

5. Група “підвищеного ризику”, що підлягають флюорографічному обстеженню, вимоги до їх

обстеження.

6. Організація роботи загальної лікувальної мережі по підготовці, проведенню та інтерпретації

результатів профілактичних флюорографічних обстежень.

Література:

1. Общие проблемы фтизиатрии, онкологии и пульмонологии в выявлении бронхолегочной

патологии. / Жук Н.А. и др. // Пульмонология. – 2000. - № 4. – С.6-10.

2. Власов П.В., Абрикосова С.М. Рентгендиагностика туберкулёза органов дыхания //

Пульмонология. – 2001. - № 4. – С.103-111.

3. Борисов С.Е. Диагностика туберкулёза: возможности и пределы // Проблемы туберкулёза. –

2001. - № 3. – С.5-10.

4. Соколов В.А. Лучевые методы исследования в диагностике туберкулёза лёгких // Проблемы

туберкулёза. – 2002. - № 9. – С.47-56.

Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу

Туберкульоз не є висококонтагіозним захворюванням – при тривалому контакті із бактеріовиділювачем інфікується до 50% людей, а з них занедужують 10-15%, інші набувають імунітет і залишаються здоровими. Туберкульозними мікобактеріями (МБТ) інфіковано біля третини населення земної кулі, в Україні інфікованість осіб віком 40 років і більше складає близько 80 %. Основним резервуаром туберкульозної інфекції є хвора людина і рідше – сільськогосподарські тварини, що виділяють МБТ у великій кількості. Вони являють собою велику епідеміологічну небезпеку. Хворий з деструктивною формою туберкульозу протягом доби виділяє з мокротинням від 15 млн до 7 млрд мікобактерій. Кожен бактеріовиділювач інфікує 10-20 осіб на рік.

Згідно вимогам ВООЗ основним методом виявлення туберкульозу в умовах епідемії є бактеріологічний. Мікроскопія харкотиння по Цилю-Нільсену – це відносно швидкий, простий і малокоштовний метод виявлення хворих на туберкульоз, що застосовується в лікувальних закладах загальної медичної мережі.

Мазки патологічного матеріалу обробляють карболовим фуксином, а потім знебарвлюють 5% розчином сірчаної кислоти або 3% розчином солянокислого спирту. Дофарбовують мазки 0,25% розчином метиленового синього. Профарбовані препарати переглядають у світловому мікроскопі з імерсійною системою. КУП профарбовуються в червоний, а навколишній фон- в синій. При мікроскопічному дослідженні по Цилю-Нільсену слід переглядувать не менш, ніж 100 полів зору, що зазвичай достатньо для обнаруження в препараті одиничних КУП. В тому випадку, коли результат дослідження виявляється негативним, для підтвердження необхідно додатково переглянути 200 полів зору.

КУП при мікроскопії мазка харкотиння по методу Циля-Нільсена

Всім хворим з підозрою на туберкульоз необхідно провести дослідження харкотиння методом мікроскопії 3-х різних зразків харкотиння на наявність кіслотостійких бактерій (КУБ). Якщо в лікувальному закладі не має можливості зібрати зразки харкотиння і транспортувати їх в лабораторія, пацієнта потрібно направити до лікувального закладу, що має ці можливості. Після проведення дослідження зразків харкотиння результати відправляються в лікувальний заклад, що направив для проведення аналізу. Методом бактеріоскопії в закладах загальної практики можливо виявити до 70% бактеріовиділювачів серед усіх вперше захворівших на туберкульоз, які є найбільш небезпечними в епідеміологічному відношенні. Дуже важливо при бактеріоскопічному дослідженні мокротиння дотримувати кратність.

Зі збільшенням кратності дослідження мокротиння пропорційно збільшується і його діагностична цінність – за даними протитуберкульозної служби у першому аналізі мікобактерії виявляються у 50-60 %, при другому – у 60-75 %, у третьому – у 75-85 %. По Україні показник виявлення МБТ методом бактеріоскопічного дослідження мокротиння у закладах загальної лікувальної мережі мікобактерій туберкульозу по регіонах варіює від 2,5 до 6,5 на 1000 обстежених.

Проведення якісного бактеріоскопічного дослідження харкотиння в лікувальних закладах загальної медичної мережі дає можливість вже через 7-10 днів після первинного виявлення в мокротинні мікобактерій туберкульозу ізолювати хворого і призначити антимікобактеріальну терапію у протитуберкульозному диспансері.

Потрібно підкреслити, що збір мокротиння є обов'язком клініцистів, і вони повинні забезпечити правильний збір, збереження і доставку зразків мокротиння до найближчої лабораторії. Обов'язок лаборантів – ретельно досліджувати отримані зразки і вчасно дати відповідь. У цьому зв'язку виникає необхідність у додатковому навчанні лікарів і іншого медичного персоналу порядкові збору мокротиння і її якнайшвидшої доставки в найближчу клініко-діагностичну лабораторію, що досліджує мокротиння за Цилем-Нільсеном.