О.С.Шальмін, Р.М. Шевченко, О.А.Растворов,

Н.С.Пухальська, О.М.Разнатовська, Ю.С. Солодовник

ФТИЗІАТРІЯ

Підручник для студентів

медичних ВУЗів

ЗМІСТ

Передмова		2
Частина 1.	Загальні питання фтизіатрії	3
Розділ 1.	Етапи розвитку вчення про туберкульоз	3
Розділ 2.	Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі	10
Розділ 3.	Організація і система боротьби з туберкульозом в Україні	19
Розділ 4.	Етіологія туберкульозу	23
Розділ 5.	Патогенез і патоморфологія туберкульозу	29
Розділ 6.	Імунологія і генетика туберкульозу	36
Розділ 7.	Методика та організація раннього і cвоєчасного виявлення туберкульозу у дітей, підлітків і дорослих	38
Розділ 8.	Участь медичних працівників загальної мережі у своєчасному виявленні туберкульозу	60
Розділ 9.	Діагностика туберкульозу	62
Розділ 10.	Профілактика туберкульозу	78
Частина ІІ.	Спеціальні питання фтизіатрії	100
Розділ 11.	Класифікація туберкульозу	100
Розділ 12.	Клінічні форми туберкульозу легень	109
Розділ 13.	Клінічні форми позалегеневого туберкульозу	127
Розділ 14.	Диференційна діагностика внутрішньогрудного туберкульозу	149
Розділ 15.	Ускладнення туберкульозу	160
Розділ 16.	Туберкульоз в поєднанні з іншими захворюваннями	170
Розділ 17.	Особливості туберкульозу у осіб різних вікових груп	183
Розділ 18.	Туберкульоз і вагітність, материнство	188
Частина ІІІ.	Лікування туберкульозу	190
Розділ 19.	Основні принципи та сучасні методи лікування туберкульозу	190
Розділ 20.	Основні положення DOTS-стратегії в Україні	226

Передмова

Існують переконливі підстави відносити туберкульоз до числа найбільш загрозливих і розповсюджених інфекційних захворювань людини. Зайнявши в далекому минулому цю позицію, він не втратив її й донині, незважаючи на появу і розповсюдження нових інфекційних хвороб. Мікобактерія туберкульозу (МБТ) не тільки пережила розквіт «ери антибіотиків», набувши нові якості, що допомагають її виживанню в агресивному середовищі, і находячи все нові слабкі місця в імунологічному захисті організму, але й набула нового і підступного спільника – вірус імунодефіцита людини (ВІЛ). Розповсюдження резистентного туберкульозу і ВІЛ-інфекції створює передумови для появи цілком нових, раніше не відомих форм туберкульозу з атиповим перебігом.

Щорічно у світі реєструється 9-10 млн. хворих на туберкульоз (близько 60% припадає на країни, що розвиваються) і 3-4 млн. пацієнтів (із них 1 млн. жінок) щорічно помирають унаслідок цього захворювання. З 1995 р. в Україні зареєстровано епідемію туберкульозу. Сьогодні 1,4 %від усієї чисельності населення країни хворіє на туберкульоз. Щороку натуберкульоз захворюють майже 40 тис. українців, з них на “відкриту” форму туберкульозу близько 30 %, помирає щорічно понад 10 тис. Україна по рівню смертності від туберкульозу займає перше місце в Європі. Щорічно в 25-27 тис.сільськогосподарських тварин діагностується туберкульоз.

За попередніми розрахунками, захворюваність буде зростати, особливо в тих країнах, де забувають, що туберкульоз – не тільки інфекційна, але й ще соціальна хвороба. Не менш, ніж 1/3 населення планети інфіковані МБТ, тобто знаходяться в стані латентної туберкульозної інфекції, що характеризується наявністю позитивних шкірних тестів на туберкулін при відсутності клінічних і рентгенологічних ознак активного туберкульозного процесу. Однак на протязі життя захворюють не більше 5-10% з числа інфікованих, так як природна резистентність при цій інфекції відіграє значну роль, тому соціально-економічні умови життя також важливі.

Говорючи про туберкульоз, неможливо не враховувати й той факт, що за останнє десятиріччя прояви туберкульозу у дорослого населення значно змінились. За даними багатьох авторів, більш, ніж у половини хворих спостерігається гострий початок з гектичною температурою, значними змінами в периферичній крові. Зросла кількість випадків ускладненого перебігу туберкульозу легень. Значно підвищилась масивність бактеріовиділення і лікарська стійкість мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних препаратів. Все це призводить до зниження ефективності лікування і інвалідизації хворих. Суттєво збільшився ризик рецидиву захворювання. Це знайшло відображення в значному зростанні показників інфікування мікобактеріями туберкульозу і захворюванню на туберкульоз дітей, зміщенню вікової структури захворювання в групу дітей раннього і дошкільного віку. У підлітків з’явились клінічні форми туберкульозу з торпедним перебігом інфекції, реєструються форми поза легеневого туберкульозу майже у 30% вперше діагностованих хворих. Ця несприятлива епідеміологічна ситуація може бути вирішена сумісними зусиллями лікарів протитуберкульозної служби і загальної лікувальної мережі.

Кожен лікар, незалежно від його спеціальності, зобов’язаний знати принципи виявлення, діагностики і профілактики туберкульозу. Він повинен своєчасно запідозрити у хворого туберкульоз, правильно провести діагностичний алгоритм, при показаннях-направити хворого до фтизіатра або в спеціалізований протитуберкульозний заклад.

Цей підручник підготовлений співробітниками кафедри фтизіатрії і пульмонології Запорізького державного медичного університету. В загальних частинах (І і ІІІ) викладено історічні відомості про розвиток фтизіатрії, надана характеристика збудника, ретельно рогзгянуті питання патогенезу, патомрфології, епідеміології, діагностики і диференційної діагностики, лікування, а також організаційні питання боротьби з туберкульозом в Україні. В спеціальній частині представлено основні клінічні форми туберкульозу, в тому числі позалегеневої локалізації, а також ускладнення перебігу туберкульозу при супутній патології. Матеріал скомпоновано з урахуванням сучасних досягнень фтиізатрії відповідно з Програмою з фтизіатрії для студентів вищих медичних навчальних закладів України ІІІ – ІV рівнів акредитації. Він може бути також використаний в якості додаткової навчальної літератури з фтизіатрії для педіатричних, медико-профілактичних факультетів медичних вузів, підготовки інтернів і ординаторів з фтизіатрії.