34. Розрахунковий баланс:

а) дає можливість визначити масштаби зовнішньоекономічної діяльності, особливо у сфері міжна­родного кредиту;

б) він недостатньо повно віддзер­калює стан справ, оскільки і серед іноземних боргів, і серед зобов'я­зань країни можуть бути як прострочені позиції, так і платежі, строк погашення яких ще не настав;

в) не враховує поточної заборгова­ності, а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами країни з одного боку і зобо­в'язаннями перед іноземними вкладниками з другого.

35. Платіжний баланс це:

а) балансовий рахунок міжнародних опе­рацій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв'язків країни у формі співвідношення надходжень і платежів;

б) матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на вста­новлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

в) розрахунки, що здій­снюються з допомогою інкасованих доручень, акредитивів, теле­графних і поштових переказів, відкритих рахунків і чеків. В угодах, пов'язаних з наданням кредиту, велику роль відіграє вексель.

36. Баланс послуг і некомерційних платежів включає платежі й надходження з:

а) транспортних перевезень,

б)страхування,

в) електронного, телекосмічного та інших видів зв'язку,

г) міжнародного туризму,

д) обміну науково–технічним і виробничим досвідом,

е) експортних послуг,

з) утри­мання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кор­доном,

ж) передачі інформації, культурних та наукових обмінів,

з) різних комісійних зборів, реклами, організації виставок, ярмарок.

37. За сферою діяльності МФО поділяються:

а) на міждержавні (міжурядові) та неурядові;

б) на загальної компетенції та спеціальної компетенції;

в) на глобальні, регіональні та двосторонні;

г) на міждержавні, міждержавні з окремими наднаціональними повноваженнями і наддержавні, наднаціональні.

38. Вищим органом МВФ є:

а) Рада управляючих;

б) Рада директорів;

в) Рада уповноважених представників.

39. До структури Всесвітнього банку входять такі організації:

а) Міжнародний банк реконструкції й розвитку;

б) Міжнародний валютний фонд;

в)Міжнародна асоціація розвитку;

г)Банк міжнародних розрахунків.

40. Які фінансові установи надають довгострокові кредити країнам:

а) Міжнародний валютний фонд;

б) Світовий банк;

в) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

г) всі відповіді вірні.

41. Увесь спектр позик, які надає МБРР, включає такі групи:

а) інвестиційні позики;

б) системні кредити на структурну перебудову економіки;

в) експортні кредити;

г) кредити за рахунок залучення приватного капіталу.

42. Завданням міжнародних фінансових інститутів є:

а) надання фінансової допомоги у формі кредитів, країнам – членам міжнародних інститутів;

б) мобілізація коштів і надання допомоги на кредит­них засадах для здійснення важливих економічних проектів;

в) сприяння економічному розвиткові країн;

г) всі відповіді вірні.

43. Фінансова безпека – це:

а) важлива складова економічної безпеки держави, що базується на незалежності, ефективності та конкурен­тоспроможності її фінансово–кредитної сфери, стан якої відображається системою критеріїв та показників, котрі характеризують збалансованість фінансів, достатню ліквідність активів і наявність необхідних грошових та золо­товалютних резервів;

б) ступінь захищеності фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин;

в) рівень забезпеченості громадянина, домашнього господарства, верств населення, підприємства, організації, установи, регіону, галузі, сектору економіки, ринку, держа­ви, суспільства, міждержавних утворень, світового співто­вариства фінансовими ресурсами, достатніми для задово­лення їх потреб і виконання їх зобов'язань;

г) стан фінансової, грошово–кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, розрахункової, інве­стиційної, митно–тарифної та фондової систем, а також системи ціноутворення, який характеризується збалансо­ваністю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, спроможністю відвернути зовнішню фінансову ек­спансію, забезпечити фінансову стабільність, ефективне функціонування національної економічної системи та еко­номічне зростання;

д) стан фінансових потоків у економіці, що характери­зується збалансованістю і наявністю апробованих ме­ханізмів регулювання та саморегулювання;

є) якість фінансових інструментів і послуг, що запобігає негативному впливу можливих прорахунків та прямих зло­вживань на фінансовий стан наявних і потенційних клієнтів, а також гарантує (у разі потреби) повернення вкладених коштів.