5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті

5.1. Підготовчий етап – 30 хв.

Серед усіх захворювань людини більш ніж 50% мають інфекційну природу. Інфекція характеризується виникненням запалення на присутність мікроорганізмів або інвазію мікроорганізмами тканин. На долю антибактеріальних лікарських засобів припадає 20% від усіх медикаментів, які використовуються в сучасній медицині для лікування і профілактика захворювань. Найбільш важливе значення серед них мають антибіотики.

Антимікробна терапія може бути етіотропною і емпіричною. Епіотропна терапія є найбільш раціональною – це цілеспрямоване застосування антибактеріальних препаратів проти встановленого збудника інфекційного процесу. Емпірична терапія – застосування антибактеріальних препаратів до одержання відомостей про збудника захворювання і його чутливості до того чи іншого препарату. Емпіричну терапію проводять з урахуванням найбільш вірогідних збудників даної інфекції і найбільш вірогідної їх чутливості до антибактеріальних лікарських засобів.

Основні правила раціональної антибактеріальної терапії

1. Антибактеріальна терапія вважається раціональною, якщо вона етіотропна, а це передбачає такі етапи:

а) виділення збуднику;

б) визначення кількості мікробних тілець в одиниці об’єму отриманого біологічного матеріалу;

в) визначення чутливості збудника до спектру антимікробних засобів.

2. Необхідно забезпечити введення препарату в тому дозовому режимі, який дає змогу створити постійну терапевтичну концентрацію в органах і тканинах, для чого слід:

а) дотримуватись дозового режиму, зазначеного в інструкції до застосування лікарського засобу;

б) оцінити можливість взаємодії з іншими препаратами при комбінованому лікуванні.

3. При наявності вибору серед кількох препаратів перевагу надають найбільш ефективному та найменш токсичному з урахуванням:

а) віку хворого;

б) анамнезу (алергія на медикаменти);

в) наявності супутнього захворювання, яке може вилинути на фармакокінетику антибактеріального препарату;

г) періоду вагітності і годування груддю.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття

1. Знати основні принципи раціонального призначення антибактеріальних лікарських засобів;

2. Сучасну класифікацію антибактеріальних лікарських засобів;

3. Знати клініко-фармакологічні властивості основних груп антибактеріальних препаратів: особливості клінічної фармакокінетики, фармакодинаміки, механізм дії, антимікробний спектр, основні прояви побічної дії і методи профілактики, клінічно-значущі особливості взаємодії з іншими лікарськими засобами, вікові особливості призначення;

4. Під час курації вміти збирати лікарський анамнез, аналізувати результати клініко-лабораторних і інструментальних методів досліджень, виявляти і передбачати можливість виникнення ускладнень фармакотерапії і небажаних взаємодій між лікарськими засобами при одночасному їх призначенні;

5. Обґрунтовувати вибір препарату, його лікарську форму, дозовий режим і шлях введення конкретному хворому;

6. Вміти виписувати рецепти на антибактеріальні лікарські засоби по темі заняття.

7. Дати правильну відповідь на тестові завдання згідно бази тестів „КРОК – 2” по темі заняття.

Провести початковий контроль рівня підготовки студентів за темою: „Клініко-фармакологічна характеристика антибактеріальних лікарських засобів” з використанням тестових завдань (додаються 5 варіантів по 5 тестових завдань).

Варіант 1

1. Для запобігання кристалурії при призначенні сульфаніламідів рекомендується призначати:

А *Лужні мінеральні води

В Кислі мінеральні води

С Діуретики

Д Мікроелементи

Е Ацетилсаліцилову кислоту

2. При призначенні похідних імідазолу (метронідазол) слід враховувати:

А *Здатність підвищувати токсичність алкоголю

В Зниження артеріального тиску

С Гепатотоксичність

Д Нефротоксичність

Е Просудомну дію

3. Чутливими до дії β-лактамаз є такі препарати пеніцилінів:

А Оксацилін

В *Ампіцилін

С *Бензилпеніцилін

Д *Амоксицилін

Е Амоксиклав

4. Антимікробний спектр антибіотиків аміноглікозидів:

А Вузький (переважно протигрибкова дія)

В *Широкий з переважним впливом на грам-негативні мікроорганізми

С Обмежений (переважно грам-позитивні мікроорганізми)

Д Широкий з переважним впливом на грам-позитивні мікроорганізми

Е Широкий з переважним впливом на спороутворюючі анаероби

5. У випадку необхідності призначити цефалоспорини хворому зі зниженою фільтраційною функцією нирок лікар повинен:

А Відмовитись від призначення цефалоспоринів

В *Зменшити добову дозу цефалоспоринів

С Додатково призначити діуретики

Д Не звертати увагу на зниження фільтраційної функції нирок

Е Підвищити добову дозу цефалоспоринів

Варіант 2

1. Сульфаніламіди тривалої дії (сульфадиметоксин) призначають:

А 6 разів на добу

В *1 раз на добу

С 2 рази на тиждень

Д 4 рази на добу

Е 1 раз на тиждень

2. Протипоказами до призначення фторхінолонів є:

А Артеріальна гіпертензія

В *Вагітність

С *Вік хворих до 18 років

Д *Годування груддю

Е Ревматизм

3. Інгібіторами β-лактамаз є такі препарати:

А Феноксиметилпеніцилін

В *Клавуланова кислота

С Ампіцилін

Д *Тазобактам

Е Амоксицилін

4. Які препарати цфалоспоринів мають широкий спектр із дією проти бактероїдів?

А Цефазолін

В Цефамандол

С Цефтазидим

Д *Цефпіром

Е *Цефепім

5. Найбільш вірогідними ускладненнями при призначенні аміноглікозидів є:

А Алергійні реакції

Б *Ото токсичність

С *Нефротоксичність

Д Підвищення артеріального тиску

Е Серцеві аритмії

Варіант 3

1. Чутливість мікроорганізмів до сульфаніламідів знижується у таких варіантах:

А *У присутності фолієвої кислоти

В При ацидозі

С *При наявності гнію

Д При алкалозі

Е *При вживанні харчових продуктів, які містять параамінобензойну кислоту

2. Бактерицидний ефект фторхінолонів обумовлений:

А Впливом на цикл трикарбонових кислот

В Антагонізмом з параамінобензойною кислотою

С Пригніченням дихального ланцюга мікроорганізмів

Д *Пригніченням ферменту ДНК-гірази

Е Порушенням синтезу клітинної стінки мікроорганізму

3. Найчастішими ускладненнями терапії пеніцилінами є:

А Гострий гломерулонефрит

В *Алергійні реакції

С Серцеві аритмії

Д Ерозивний гастрит

Е Гіпертензія

4. Які препарати цефалоспоринів мають широкий спектр з переважною дією проти грам-позитивних збудників:

А Цефаклор

В Цефтріаксон

С *Цефалексин

Д Цефепім

Е *Цефазолін

5. Які з антибіотиків – макролідів потребують корекції дози при порушенні функції нирок?

А Еритроміцин

В Роваміцин

С Азитроміцин

Д *Кларитроміцин

Е *Рокситроміцин

Варіант 4

1. Тривалість дії сульфаніламідів обумовлена в першу чергу:

А Інтенсивністю метилювання у печінці

В Швидкістю виведення з сечею

С *Лабільним оборотним зв’язуванням з альбуміном плазми

Д Швидкістю виведення з жовчю

Е Характером секреції залоз шлунку

2. Побічні реакції при призначенні нітрофуранів можуть бути обумовлені:

А Синергізмом з β-адреноблокаторами

В Одночасним призначенням М-холіноблокаторів

С *Блокадою моноамінооксидази

Д *Одночасним вживанням алкоголю

Е Діуретичною дією

3. В основі класифікації цефалоспоринів за поколіннями лежить їх:

А *Антимікробний спектр

В Час винайдення і впровадження в медичну практику

С Наявність певної побічної дії

Д Токсичність

Е Шлях введення

4. Поєднання антибіотика – іміпенема з цилостатином приводить до:

А Зменшення зв’язування з білками плазми крові

В *Запобігання руйнування препарату у нирках

С Знижує нефротоксичність препарату

Д Зменшує гепатотоксичність препарату

Е Підвищує біодоступність препарату

5. Вкажіть лікарський засіб для профілактики і лікування грипу:

А Ацикловір

В Рибавірин

С *Римантадин

Д Ритонавір

Е Ламівудин

Варіант 5

1. За хімічною будовою сульфаніламідні препарати схожі на:

А Оцтову кислоту

В Гамма-аміномасляну кислоту

С Триметоприм

Д *Параамінобензойну кислоту

Е Глюкуронову кислоту

2. Бактеріостатичний чи бактерицидний ефект нітрофуранів залежить в першу чергу від:

А Тривалості призначення

В Характеру їжі

С Частоти призначення на добу

Д Наявності супутніх захворювань

Е *Концентрації їх у тканині чи органі

3. Основними ускладненнями при клінічному використанні цефалоспоринів є:

А *Алергійні реакції

В Ензимопатії

С *Фармакотоксичні реакції

Д Синдром відміни

Е *Дисбіоз органів і систем

4. Основним показом для призначення антибіотиків – карбопенемів є:

А Інфекційні захворювання з легким перебігом

В Одонтогенні інфекції

С *Інфекційні захворювання з тяжким перебігом

Д Токсикоінфекції

Е Туберкульоз

5. Вкажіть лікарський засіб для лікування герпетичної інфекції

А Ритонавір

В Ламівудин

С *Ацикловір

Д Римантадин

Е *Рибавірин