5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

   1. Підготовчий етап – 45 хв.

Згідно з сучасними принципами лікування захворювань печінки, програма комплексної терапії такої патології містить два основних напрямки. Перший напрямок – це етіотропна терапія, яка спрямована на ерадикацію збудника та санацію організму. В клінічній практиці етіотропну терапію використовують тільки при вірусних гепатитах з паренхімальним механізмом інфікування. Другий напрямок відповідає патогенетичної терапії, метою якої є адекватна фармакологічна корекція універсальних та мультифакторних ланок патогенезу. При цьому слід зазначити, що універсальність основних ланок патогенезу різних уражень печінки дозволяє застосовувати схожу патогенетичну терапію, основу якої складають ЛЗ зі спрямованою дією на гепатоцити.

У лікуванні ж хронічних захворювань підшлункової залози безумовна перевага віддається препаратам замісної терапії.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття:

1.Аналізувати причини виникнення гострих і хронічних захворювань печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

2. Визначати основні біохімічні і патогенетичні механізми, які є об'єктом медикаментозного впливу при перерахованій патології.

3. Аналізувати фармакокінетичні та фармакодинамічні параметри гепатопротекторів, препаратів, які впливають на утворення та виділення жовчі, ферментів.

4. Вміти проводити вибір холеретиків та холекінетиків в залежності від клінічної ситуації.

5. Проаналізувати можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання.

6. Проводити вибір схеми фармакотерапії (раціональної комбінації лікарських засобів) у конкретній клінічній ситуації, виходячи з рекомендацій, наведених у протоколах надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія».

7. Обґрунтовувати тривалість курсу основній та підтримуючій терапії.

8. Визначати критерії ефективності та безпеки застосування гепатопротекторів, препаратів, які впливають на утворення та виділення жовчі, ферментів.

9. Вивчити алгоритм ургентної диференційованої медикаментозної допомоги при нападі печінкової кольки, наведений в протоколах надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

10. Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, які застосовуються при гострих і хронічних захворювань печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

Провести початковий контроль рівня підготовки студентів за темою: «Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на гепатобіліарну систему та підшлункову залозу» з використанням тестових завдань (3 варіанти по 5 тестових завдань).

І ВАРІАНТ

1. Серед жовчогінних засобів виберіть холеретики:

1. Сульфат магнію

2. *Ліобіл

3. Сорбіт

4. Ксиліт

5. Оливкова олія

2. До схеми фармакотерапії загострення хронічного гепатиту входять наступні групи ЛЗ, крім:

1.*Антибактериальних засобів.

2. Гепатопротекторів.

3. Дезінтоксикаційних засобів.

4. Вітаминів.

5. Глюкокортикоїдів.

3. Введення яких засобів патогенетично обґрунтовано при хронічному панкреатиті?

1.Антиангінальних.

2. Антигістамінних препаратів.

3.* Ферментних препаратів.

4.Глюкокортикоїдів.

5. Жовчогінних.

4. Який з перерахованих препаратів відноситься до інгібіторів ферментів підшлункової залози?

1.Фестал.

2. Мезім-форте.

3.* Амінокапронова кислота.

4. Карсил.

5. Гастроцепін.

5. Серед жовчогінних засобів виберіть препарат, якій володіє антибактеріальним ефектом:

1.Холензим.

2.Сорбіт.

3. *Нікодин.

4. Ліобіл.

5. Ксиліт.

ІІ ВАРІАНТ

1. До гепатопротекторів відносяться наступні засоби:

1.*Тіотриазолін.

2. Но-шпа.

3. Ліобіл.

4. Панзинорм.

5. Алохол.

2. Виберіть з наведених нижче положень про препарати, які застосовуються при ферментативній недостатності, невірне:

1. На вибір та дозування ферментних препаратів впливають склад ЛЗ, форма випуску, переносимість.

2. Препарати, які містять лактазу особливо часто призначають в перші 3-4 місяці життя.

3. Якщо у хворого з’являється анорексія, відрижка, нудота та відчуття важкості після їжі, неприємний присмак у роті, посилюється слиновідділення, то фермент­ний препарат має містити пепсин.

4. Панкреатичні ензими застосовують у хворих зі стеатореєю та креатореєю, при гурчанні у животі, присутності болю у лівому підребер’ї.

5. *Ферментні препарати, які містять компонен­ти жовчі, призначають хворим з ознаками кишкової непрохідності та при діареї.

3. До холекінетиків| відносять ...

1. *Магнію сульфат.

2. Алохол|, холензим.|

3. Дегідрохолеву| кислоту.

4. Нікодин, циквалон.|

5. Гепабене|, кукурудзяні рильця.

4. Виберіть з|із| наведених положень|становищ| про препарати, використовувані при порушенні жовчовиділення, невірне:

1. Холеспазмолітики| призначають в основному при гіперкінетичній формі дискінезій жовчовивідних| шляхів|колій,доріг|, при жовчнокам'яній хворобі.

2. Гімекромон| (одестон|) підсилює|посилює| і утворення|утворення|, і відділення|відокремлення| жовчі; володіє виборчою|вибірковою| спазмолітичною дією.

3. Холекінетики| призначають в основному при гіпотонічній формі дискінезій жовчовивідних шляхів.|колій,доріг|

4. Холеретики призначають в основному при хронічних запальних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів.|колій,доріг|

5.* Хенопрепарати| призначають при жовчнокам'яній хворобі, якщо у|в,біля| хворих утворилися пігментні, вапняні або холестерино-пігментно-вапняні камені.

5. Виберіть холеспазмолітик|, що володіє вибірковою|вибірковою| дією на біліарну систему:

1. Папаверин.|

2.* Мебеверин|.

3. Оліметин.|

4. Холагол.|

5. Платифілін.

ІІІ ВАРІАНТ

1. При токсичному впливі на печінку у разі|в разі| розвитку стеатозу| гепатоцитів| препаратами вибору є|з'являються,являються| ...

1. Сілімарин|, гепабене|, силібор|, легалон.|

2. * Ліпоєва кислота, адеметіонин|, гепа-мерц.|

3. Хофітол|, лів-52|, тиквеол.|

4. Сирепар|, вітогепат|, гепатосан.|

5. Ессенціале|, ліпостабіл|, есслівер.|

2. При захворюваннях печінки з|із| включенням|приєднанням| в патогенез аутоіммунних і запальних реакцій, а також за наявності у|в,біля| хворого холестазу препаратами вибору є|з'являються,являються|...

1. Сірепар|, тропофар.|

2. Ессенціале|, фосфоглав.|

3. *Урсофальк|, урсосан.|

4. Ліпоєва кислота, еспа-ліпон.|

5. Сілімарин|, сілібінин.|

3. При гепатиті, стеатогепатиті| найбільш істотно|суттєве| активізовані процеси перекисного| окислення ліпідів, тому препаратом вибору є|з'являється,являється| ...

1. *Сілімарин.|

2. Сірепар.|

3. Урсосан.|

4. Ліпоєва кислота.

5. Тиквєол.

4. При якому захворінні печінки слід призначати іммуносупресивну терапію?

1. *Аутоіммунний гепатит.

2. Неалкогольний стеатогепатит.

3. Хронічний вірусний гепатит В.

4. Алкогольний гепатит.

5. Гемахроматоз.

5. Який лікарський засіб слід призначити в якості етіотропної терапії при гострому вірусному гепатиті В?

1. *Пегінтрон.

2. Гептрал.

3. Преднізолон.

4. Альбумін.

5. Холензим.