Загальні уявлення про форму яка відповідає екологічним вимогам

Проектно-художня діяльність сьогодні набуває нових рис, які відображають екологічну свідомість. З великої кількості комплексу факторів, що потрібно враховувати під дизайнерського проектування, сьогодні надважливе значення почав відігравати екологічний фактор.

Тенденція розвитку дизайну і проектної культури залежить від двох факторів: 1) науково-технічний прогрес; 2) викликані ним соціальні та екологічні зміни.

Визначні періоди розвитку екології у своїх працях розглянули видатні вчені ХХ століття – В.І. Вернадський, Д.С. Лихачов, М.Ф. Реймерс, А. Печчея та інші. На сучасному етапі багато країн займаються розробкою комплексних підходів, основним завданням яких є охорона та поліпшення стану довкілля. Формується концепція цілісного середовищного мистецтва, яка охоплює продукти графічного,промислового, ландшафтного дизайну і архітектури. У процесі розвитку сучасного дизайну виникають численні терміни, що пов’язують проектно-художню діяльність та екологію. Сьогодні найбільш популярним серед них є “екодизайн”.

Екодизайн – це дизайн, естетична цінність якого не зменшується або зростає з плином часу. Напрям у дизайні, який виносить проблему охорони навколишнього середовища на передній план, протягом усього життєвого циклу виробу; під час формоутворення враховує екологічні аспекти й сприяє розвитку культури і споживання.

Сьогодні відповідальність за кризову екологічну ситуацію лежить не тільки на промислових виробниках, а й на дизайнерах, зокрема, внаслідок їх проектної діяльності. Дослідження формоутворюючих властивостей виробів, що створені на основі природних аналогів, демонструють послідовну реалізацію концепції екологічного дизайну. Екологічний напрям розвитку дизайну загострив і по-новому сформував питання про значення “природного фактора” у предметно-просторовому середовищі, тому що показав результативність звернення до історичного досвіду, життєвого устрою, що формувався за певних природних, історичних, соціальних умов. Дослідження формоутворюючих властивостей виробів, що створені на основі природних аналогів, демонструють послідовну реалізацію концепції екодизайну. Варто відзначити, що одним із основних завдань дизайну сьогодні стає формування екологічної культури споживача за допомогою результатів проектної діяльності. Можна виділити перелік проектних тенденцій, які сформувалися під впливом розвитку екологічного руху і поширилися серед дизайнерів. Вони засновані на таких положеннях:

– економія сировини за допомогою зниження матеріаломісткості конструкції виробу;

– використання більш дешевих матеріалів;

– виробництво товарів з тривалим часом експлуатації;

– проектування об’єктів з врахуванням подальшої утилізації;

– подовження терміну використання товару завдяки технічному втручанню;

– створення і виготовлення товарів власноруч;

– використання принципу “рециклінгу”. Тобто методу повернення товарів, які вважаються непридатними, до сировинного циклу.

Важливою складовою сучасного дизайну є формоутворення, що враховує “життєвий цикл продукту", з урахуванням впливу на навколишнє середовище усіх виробів. Будь-яке виробництво і використання виробу впливає на довкілля. Аналіз складових життєвого циклу виробу показує, що чим більше матеріалів використовується для створення виробу, тим складніші стають зв’язки матеріалів і процес виробництва, і тим важче простежити і правильно оцінити потенційний негативний вплив на навколишнє середовище.

При формоутворенні дизайн - об’єктів з врахуванням екологічних показників застосовується не тільки інноваційні технології й матеріали, а й грунтовне вивчення і використання традиційної народної творчості, збереження етнічних і культурних цінностей, що притаманні кожному регіону. Екологічний баланс в виробах, що проектуються можна досягти за допомогою поєднання трьох принципів: економічність, універсальність, довговічність.

Сьогодні прикладів, які б яскраво демонстрували ефективність включення екологічного фактору в процес формоутворення в Україні, не так багато. Проте нечисленні напрацювання в цьому напрямку, а також схильність до гуманізації та екологізації сучасної дизайнерської освіти, що особливо розвивається останнім часом, демонструють важливість і актуальність запровадження екологічного фактору в сферу технічної естетики. Досягнення балансу між природою і об’єктами створеними людиною, має надважливе значення та є однією з провідних ідей формоутворення, що відповідає екологічним вимогам.

Рис.2 ілюструє використання трансформованої біоформи в екологічних будинках, а на останньому зображенні робота угорського дизайнера – біолампа. Це вуличний ліхтар, що освітлює за допомогою енергії, яка отримується в результаті перетворення вуглекислого газу на кисень.

Екологічний дім – шалаш. Іво Марейнерс і Рафаель Паталано. Ріо-де- Женейро.2010	Підземний еко – будинок. Make Architects. Ланкашир.2011.	Вуличний ліхтар «Biolamp». Пітер Хорвет. Будапешт. 2011.

Рис. 2 - використання трансформації природного елементу в об’єкт біодизайну.

Комплекс для відпочинку у вигляді підсніжника привертає увагу споживачів до екологічної проблеми, що полягає в урбанізації, глобалізації, вимиранні певних видів рослин і тварин.

Використання мотиву квітки характерне для українського декоративно – прикладного мистецтва. Сьогодні використання біоформи набирає популярності, форма квітки є однією з найбільш характерних.

Матеріали є екологічно чистими і при утилізації не несуть шкоди природі. Також їх можна використовувати повторно, тобто повертати до сировинного циклу. Кількість видів матеріалів зведено до мінімуму.

Отже, комплекс для відпочинку є предметом екодизайну і відповідає його вимогам, а також відповідає ергономічним, естетичним і функційним вимогам.