3/ Витрати домогосподарств, їх класифікація.

Структура фінансів домогосподарств за напрямками розподілу коштів формується, виходячи з необхідності першочергового забезпечення роз­ширеного відтворення робочої сили, тобто залежить від обсягу витрат на фізіологічні потреби населення, які є пріоритетними. Таким чином, що менший загальний фонд споживання країни, то більша питома вага витрат на життєзабезпечення населення і, відповідно, менші витрати на духовний розвиток людини та інвестиційна спроможність населення.

Витрати — це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, допомогу роди­чам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім при­буткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають наведено­му вище визначенню, їх основна складова — споживчі витрати, а також обраховується зведений показник сукупних витрат.

Структура витрат домашніх господарств:

• придбання матеріальних благ для відтворення робочої сили у її фі­зичному вигляді;

• витрати на оплату послуг, що забезпечують фізичне відтворення робочої сили (відпочинок, платне медичне обслуговування);

• витрати на духовний розвиток і освіту для відтворення якості ро­бочої сили (як доповнення до безкоштовного бюджетного фінан­сування);

• податки та збори;

• страхові внески;

• довгострокові вклади населення в цінні папери і банківські депо­зити;

• витрати на розвиток приватного підприємництва.

Матеріальні цінності, які купує населення, називають матеріальними благами. Структуру витрат на матеріальні блага, що споживає населення, утворює співвідношення витрат на окремі види товарів (продукти харчу­вання, одяг). У розвинених країнах сучасна структура споживання, яка ви­знана оптимальною, приблизно така: продукти харчування — 30%, інші матеріальні блага — 70%.

У розгорнутому вигляді споживчі витрати містять статті, наведені на рис. 9.2.

Рис. 9.2. Складові споживчих витрат

Статистика вивчає розмір споживчих витрат і їх склад загалом та в ро­зрахунку на одне домогосподарство. Структура та співвідношення окремих складових споживчих витрат є показником матеріального добробуту насе­лення та домогосподарств. Переважання частки витрат на непродовольчі товари та оплату послуг є свідченням матеріального благополуччя. Розмір

витрат є визначальним критерієм матеріального добробуту населення і до­могосподарств, оскільки дає об'єктивнішу оцінку реальних доходів, у тому числі не декларованих.

Споживчі витрати — це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродово­льчих товарів, а також — на оплату особистих послуг. Включаються всі витрати домогосподарств на ці цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян).

Грошові витрати поєднують споживчі витрати, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля насіння, добрива, сільськогосподарського реманенту тощо), грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво житла та господарських будівель, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банківських установ, аліменти, обов'язкові податки (крім прибутково­го), збори та внески, а також — інші грошові витрати, які не згадувалися раніше. Грошові витрати поєднують суми, фактично сплачені домогоспо- дарством за відповідними статтями, і не враховують вартість натуральних надходжень, пільг та субсидій.

Сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також — вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарованих, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, суми пільг на оплату телефону та проїзду у міжміському транспорті.

Сукупні витрати характеризують структуру вико­ристання домогосподарством сукупних ресурсів і відображають реальний поточний стан матеріального добробуту домогосподарства.

Отже, сукупні витрати — складаються з суми споживчих та неспожи- вчих сукупних витрат. Сукупні витрати поєднують фактично сплачені грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних надходжень, су­ми пільг та безготівкових субсидій. Оцінка натуральних надходжень здійс­нюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів.

Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також — вартості спожитих домогосподарством продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарова­них родичами та іншими особами, суми отриманих пільг та безготівкових су­бсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в транспорті, туристичних послуг, путівок для лі­кування, оздоровлення та відпочинку, на оплату ліків, вітамінів, інших апте­карських товарів, медичних послуг (в тому числі стоматологічних послуг, здійснення обстеження та отримання процедур, лікування в стаціонарі тощо).

Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:

— фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);

— фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);

— фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);

— фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).

Видатки домогосподарств

значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак.

за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:

— споживчі (придбання товарів і послуг);

—виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);

- інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок).

Велике значення має величина видатків, їхня структура та динаміка окремих статей.

У зв'язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються.

Розрізняють видатки і за такими ознаками:

— на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);

— на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);

— професійний розвиток (навчання, освіта);

— поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);

— захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).

Можливо також виокремлення видатків

періодичних,

разових і випадкових,

циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.

Серед усіх сукупних витрат майже 90% становили споживчі витрати домогосподарств.