24. Фірми-ріелтери – це:

а) посередники на ринку нерухомості;

б) компанії, які на принципах договору розробляють різного роду документацію для інвестора: інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну, проекти бізнес-планів та інше;

в) торговельники цінними паперами, які, крім інших видів діяльності, мають можливість залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення;

г) юридичні особи, що затверджені в формі акціонерних товариств, виключною діяльністю яких є спільне інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення;

25. Інжіринго-консалтингові та еккаутингові фірмі – це:

а) компанії, які на принципах договору розробляють різного роду документацію для інвестора: інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну, проекти бізнес-планів та інше;

б) посередники на ринку нерухомості;

в) торговельники цінними паперами, які, крім інших видів діяльності, мають можливість залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення;

г) юридичні особи, що затверджені в формі акціонерних товариств, виключною діяльністю яких є спільне інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення;

26. Інвестиційний комплекс країни – це:

а) комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності;

б) доцільно сформована сукупність об’єктів реального і фінансового інвестування, що призначена для здійснення інвестиційної діяльності відповідно з розробленою інвестиційною стратегію;

в) сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних та іноземних інвесторів;

г) вірні всі варіанти;

27. До інвестиційного комплексу країни належать:

а) вірні всі варіанти;

б) підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування, а також проектні організації та установи;

в) фінансові посередники – інвестиційні банки, компанії, фонди, а також інфраструктура фондового ринку;

г) органи державного управління, що регулюють функціонування суб’єктів інвестиційної діяльності, а також навчальні та наукові установи;

Тема 2. Управління інвестиційною діяльністю

1. У розпорядженні держави є важелі:

а) прямої та непрямої дії;

б) державні та приватні;

в) адміністративні та протекціоністські;

г) економічні та соціальні;

2. До важелів державного регулювання інвестиційної діяльності непрямої дії відносяться:

а) вірні всі варіанти;

б) державне кредитування;

в) приватизація та роздержавлення;

г) податкове регулювання;

3. До важелів державного регулювання інвестиційної діяльності непрямої дії відносяться:

а) вірні всі варіанти;

б) амортизаційна політика;

в) державний лізинг;

г) ліцензування та котирування;

4. Мета державного регулювання інвестиційної діяльності – це:

а) вирівнювання циклічних тенденцій розвитку економіки, гальмуючи надлишкову інвестиційну активність у періоди піднесення та стимулюючи інвестиції перед спадами виробництва;

б) формування сукупності об’єктів реального та фінансового інвестування, що призначена для здійснення інвестиційної діяльності відповідно з розробленою інвестиційною стратегію підприємства;

в) розробка комплексу довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення;

г) жодного вірного варіанту;

5. Управління інвестиційною діяльністю підприємства має декілька типових функцій:

а) вірні всі варіанти;

б) прогнозування та планування;

в) формування інвестиційного портфеля;

г) реалізація інвестиційного портфеля;

6. Інвестиційна стратегія – це:

а) комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення;

б) вирівнювання циклічних тенденцій розвитку економіки, гальмуючи надлишкову інвестиційну активність у періоди піднесення та стимулюючи інвестиції перед спадами виробництва;

в) доцільно сформована сукупність об’єктів реального та фінансового інвестування;

г) жодного вірного варіанту;

7. Вибір інвестиційної стратегії підприємства залежить від факторів:

а) вірні всі варіанти;

б) стадії життєвого циклу підприємства;

в) загальної стратегії підприємства;

г) стану ринку інвестиційних ресурсів;

8. Інвестиційні стратегії діляться на:

а) вірні всі варіанти;

б) інвестиційну бездіяльність;

в) пасивне та активне інвестування;

г) ефективне (випереджаюче) інвестування;

9. Інвестиційний портфель – це:

а) доцільно сформована сукупність об’єктів реального та фінансового інвестування, що призначена для здійснення інвестиційної діяльності відповідно з розробленою інвестиційною стратегію підприємства;

б) комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення;

в) доцільно сформована сукупність об’єктів реального інвестування;

г) жодного вірного варіанту;

10. Інвестиційний портфель підприємства містить:

а) вірні всі варіанти;

б) портфель реальних інвестиційних проектів;

в) портфель фінансових інвестицій в цінні папери;

г) інвестиції в оборотні кошти підприємства;

11. Формування інвестиційного портфелю базується на принципах:

а) вірні всі варіанти;

б) відповідності фінансовим та інвестиційним ресурсам підприємства;

в) оптимізації співвідношення доходності та ризику інвестицій;

г) забезпечення управління інвестиційним портфелем;

12. Критерії формування інвестиційного портфелю:

а) вірні всі варіанти;

б) прибутковість та ступень ризику;

в) строки досягнення інвестиційних цілей;

г) відповідність проекту фінансовим ресурсам;

13. Типова послідовність формування інвестиційного портфеля включає етапи:

а) вірні всі варіанти;

б) визначення складу та типу інвестиційного портфеля;

в) аналіз та вибір інвестиційних проектів, розрахунки та обґрунтування ефективності сформованого портфеля;

г) розробка організаційного плану реалізації інвестиційного портфеля та технології управління ним;

14. Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівнях:

а) держави, регіону, галузі, підприємства;

б) підприємства, підрозділів підприємства (цехів, відділів тощо);

в) комерційному, технічному, екологічному, інституційному, соціальному, фінансовому, економічному;

г) жодного вірного варіанту;

15. Інвестиційна привабливість країни – це:

а) сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних та іноземних інвесторів;

б) середній рівень ефективності інвестицій в реальний сектор економіки;

в) середній рівень доходності цінних паперів на фондовому ринку;

г) жодного вірного варіанту;

16. Інвестиційна привабливість галузі характеризується чинниками:

а) вірні всі варіанти;

б) ринковими та конкуренцією;

в) бар’єрами вступу в галузь та виходу з галузі;

г) взаємовідносинами з постачальниками;

17. Інвестиційна привабливість регіону оцінюється чинниками:

а) рівнем економічного розвитку регіону, демографічною характеристикою, рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури, рівнем криміногенних, екологічних та інших ризиків;

б) перспективами розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективністю використання активів, їх ліквідності, станом платоспроможності та фінансової стійкості;

в) взаємовідносинами з постачальниками;

г) жодного вірного варіанту;