
- •Розділ 1.Класифікація підземних споруд.
- •Номенклатура основних видів підземних споруд відносно від категорії
- •Класифікація міських підземних транспортних споруд. Принципи комплексного використання підземного простору у містах.
- •3.1 Міські мішані підземні комунікаційні тунелі
- •3.5 Пішохідні тунелі
- •4.1 Принципи розробки підземних споруд, зведених у відкритому котловані
- •3.1 Принципи проектування ліній метрополітенів
- •3.2 План і профіль ліній метрополітенів
- •3.3 З'їзди, тупики, розтруби та виходи перегінних тунелів на поверхню підземних станцій метрополітенів
- •3.4 Конструкції станцій метрополітенів із плоскими перекриттями
- •3.5 Зв'язок станцій метрополітенів з поверхнею землі
- •3.6 Вентиляція ліній метрополітенів. Санітарно - технічні пристрої ліній метрополітенів. Електроустаткування метрополітенів.
- •3.7 Спорудження тунелів і станцій метрополітенів відкритим способом
- •3.8 Спорудження станцій метрополітенів закритим способом
- •Рекомендована література
3.4 Конструкції станцій метрополітенів із плоскими перекриттями
Однопрогонова станція. Однопрогонову конструктивну форму станцій виготовляють із залізобетонних стін (з моноліту), жорстко пов'язаних з лотковою плитою і попередньо напружених ребристих залізобетонних плит перекриттів
Двох- і трьохпрогонові станції - споруджуються з монолітного залізобетону з ребристих перекриттів, що опираються на прогони, встановлені на колонах
Конструктивні рішення лотків являють собою залізобетонну плиту, на яку опираються стіни і башмаки колон, монолітно пов'язаних з поздовжніми прогонами, на які опираються колони станції.
Найпоширенішим конструктивними рішеннями для станції із плоскими перекриттями на метрополітенах є збірні залізобетонні елементи.
Односклепінні станції – отримали широке застосування при спорудженні у відкритому котловані. Їх обробка являє собою однопрогонову раму зі склепінним ригелем що виконується з монолітного залізобетону (рис. 3.13).
Рис. 3.13 Поперечний переріз односклепінної станції Московського метрополітену з обробленням з монолітного залізобетону
Двосклепінні станції – виконується в основному при глибокому закладанні. Вони складаються з двох тунелів, у кожному з яких розташований один шлях і одна бічна платформа (рис. 3.14).
Рис. 3.14 Поперечний переріз двосклепінні станції
Оброблення тунелів цих станцій збірні із чавунних тюбінгів, що утворюють кільця шириною 0,45м.
Трьохсклепінні станції пілонного типу
Станції з обробленням із чавунних тюбінгів. Основним конструктивним елементом трьохсклепінних станцій із чавунною збірною обробкою є тунель кругового перерізу. Станційні тунелі трьохсклепінних станцій метрополітенів мають два діаметри – 9,5 і 8,5м.
Конструкції тюбінга стаціонарного тунелю Dн=9,5м показана на рис. 3.15, а оброблення стаціонарного тунелю - на рис. 3.16.
Рис. 3.15 Конструкція тюбінга СН
Рис. 3.16 Оброблення станційного тунелю Dн=9,50м із чавунних тюбінгів
Поперечні перерізи трьохсклепінні станції з обробленням із чавунних тюбінгів наведені на рис. 3.17.
Рис. 3.17 Поперечний переріз трьохсклепінні станції з обробленням із чавунних тюбінгів
Станції з обробленнями із залізобетонних блоків. Можлива конструкція станції пілонного типу з обробленнями із залізобетонних блоків показана на рис. 3.18.
Рис. 3.18 Поперечний переріз трьохсклепінної станції з обробленням із залізобетонних блоків
Трьохсклепінні станції колонного типу
Конструкція станції колонного типу складається із двох тунелів з розімкнутими обробленнями із чавунних тюбінгів стандартного типу (рис. 3.15) або із залізобетонних блоків, як показано на рис. 3.19.
Рис. 3.19 Поперечний переріз трьохсклепінні станції колонного типу з обробленням із залізобетонних блоків
Внутрішні конструкції станції
Пасажирська платформа станції збирається з коритоподібних блоків, ширина яких звичайно приймається рівною 0,5м і 0,75м, але може бути збільшена до 1м і більше. При довжині блоків до 4м, товщина плити дорівнює 4см (рис. 3.20).
Рис. 3.20 Внутрішні конструкції трьохсклепінні станції пілонного типу
У випадку збільшення довжини блоків відповідно змінюються розміри їхнього поперечного перерізу.
Водозахисні парасолі застосовуються на глибоко закладених станціях і призначаються для відведення води, що проникає в тунелі через шви або болтові з'єднання збірних елементів станційного оброблення; одночасно парасолі слугують для архітектурного оформлення внутрішньої поверхні.
Величина внутрішнього радіуса парасолі приймаються з таким розрахунком, щоб між парасолем і обробленням станції було забезпечено зазор, необхідний для розміщення коробок і труб освітлювальної мережі і для стікання води.
На станціях метрополітенів радіус внутрішньої поверхні парасоля приймається на 20см менше внутрішнього радіуса оброблення.
Станційні водозахисні парасолі виконуються з азбестоцементних листів товщиною 10-12мм, водонепроникність яких забезпечується покриттям їхньої зовнішньої поверхні гарячою бітумною мастикою.