
- •Модуль з міжнародного права Тема 1. Поняття, особливості та значення міжнародного права
- •Тема 2: Принципи міжнародного права
- •Тема 3. Джерела міжнародного права
- •Тема 4: Суб’єкти міжнародного права
- •Тема 5. Територія і міжнародне право.
- •Тема 1. Поняття, особливості та значення міжнародного права
- •1. Поняття, суть та особливості міжнародного права.
- •Історія становлення міжнародного права. Роль Французької буржуазної революції в розвитку основних інститутів національного права.
- •4. Співвідношення міжнародного і внутрідержавного права.
- •1. Проблеми та теорії взаємодії внутрішнього і міжнародного права
- •2. Способи взаємодії внутрішнього і міжнародного права
- •3. Законодавство України про взаємодію внутрішнього та міжнародного права
- •Тема 2: Основні принципи міжнародного права
- •1. Поняття та система основних принципів сучасного міжнародного права.
- •2. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі забезпечення миру і безпеки.
- •3. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі міжнародного співробітництва.
- •4. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі дотримання прав людини та основних свобод.
- •Тема 3. Джерела міжнародного права
- •Поняття джерел міжнародного права. Процес створення норм міжнародного права.
- •2. Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
- •3. Міжнародно-правовий звичай. Взаємозв’язок договірних і звичаєвих норм.
- •4.Загальні принципи права і міжнародне право.
- •5. Роль резолюцій міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права.
- •6. Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів – міжнародників як джерело міжнародного права.
- •1. Поняття та класифікація суб’єктів міжнародного права
- •2. Міжнародна правосуб’єктність націй та народів
- •3. Міжнародна правосуб’єктність держав
- •4. Міжнародно-правове визнання та правонаступництво держав
- •5. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій, державоподібних утворень та специфічних суб’єктів міжнародного права
- •1. Поняття та особливості суб’єктів міжнародного публічного права.
- •2. Держава як основний суб’єкт міжнародного публічного права:
- •3. Правосуб’єктність народів і націй які борються за самовизначення.
- •4. Правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •5. Державоподібні утворення як суб’єкти міжнародного публічного.
- •6. Проблема правосуб’єктності фізичних осіб та інших інституцій в міжнародному праві.
- •1. Поняття, правова природа та види території
- •2. Поняття та склад державної території
- •3. Державні кордони
- •4. Міжнародно-правові підстави зміни титулу державної території
- •5. Правовий режим міжнародних рік та каналів
- •1. Роль міжнародного права у регулюванні правового становища населення
- •2. Міжнародно-правове регулювання питань громадянства
- •3. Міжнародно-правове регулювання статусу іноземців
- •4. Міжнародно-правове регулювання становища біженців, переміщених осіб та вимушених переселенців
- •5. Політичний притулок, його види та умови надання
5. Правовий режим міжнародних рік та каналів
Міжнародні ріки – це ріки, що протікають по території двох і більше держав або розділяють їх території.
Правовий режим використання міжнародних рік визначається міжнародними договорами, міжнародним звичаєм, а також доктриною. Міжнародні договори можуть мати універсальний характер і поширюватися на всі міжнародні ріки (наприклад, Барселонська конвенція про судноплавні водні шляхи, що мають міжнародне значення 1921 р.) або стосуватися певної ріки чи групи рік (зокрема, Бєлградська конвенція про режим судноплавства на Дунаї 1948 р., Договір про басейн ріки Ла-Плата 1969 р., Договір про співробітництво в Амазонії 1978 р. та інші договори).
Єдиного підходу до класифікації міжнародних рік у науці та практиці міжнародних відносин не існує. Найбільшою популярністю користується поділ міжнародних рік на види залежно від режиму їхнього географічного розташування та мети використання:
· судноплавні (або власне міжнародні) – ріки, придатні для стійкої навігації та судноводіння, що протікають по території двох і більше держав або розділяють їх території та мають вихід до моря.
· транскордонні – ріки, що протікають по території двох чи більше держав, не мають виходу до моря та не придатні для судноплавства або судноплавство на яких має вузько регіональний характер.
· прикордонні – судноплавні та несудноплавні ріки, по яких проходить кордон між двома та більше державами.
Слід зауважити, що подібна класифікація носить умовний характер, оскільки різні ділянки однієї і тієї ж ріки можуть мати різний характер.
Основними елементами правового режиму міжнародних рік є:
1) закріплення територіального верховенства та суверенітету на відповідних ділянках рік за прибережними державами.
2) прибережна держава має право проходу своїх суден через частину території ріки, що належить іншій державі.
3) неприбережні держави мають право проходу своїх невійськових суден по міжнародних ріках на підставах та в порядку, передбаченому відповідними договорами. В більшості випадків води міжнародних рік є відкритими для проходу невійськових суден усіх країн.
4) військові та поліцейські судна прибережних держав можуть проходити через ділянки таких рік, що належать іншим державам лише за погодженням з цими державами. Військовим та поліцейським суднам неприбережних держав забороняється заходити в міжнародні ріки.
5) право використовувати водні та живі ресурси міжнародної ріки у виробничих, сільськогосподарських та інших цілях (право несудноплавного використання) належить лише прибережним державам і реалізується ними на принципах рівності та справедливості.
Міжнародні канали – це розташовані на території однієї чи декількох держав водні магістралі, що споруджені для сполучення між собою вод морських та океанських басейнів і використовуються як транспортні комунікації.
Такими каналами є Суецький канал між Середземним та Червоним морями, Кільський канал між Балтійським та Північним морями, Коринфський канал між Егейським, Адріатичним та Іонічним морями, Панамський канал між Атлантичним та Тихим океанами. У 1933 р. було введено в експлуатацію штучний водний шлях річкового типу, що з’єднує басейни Балтійського і Чорного морів через верхів’я рік Рейн, Майї і Дунай.
Правовий режим міжнародних каналів визначається національним законодавством держави, на території якої він розташований, а також відповідними міжнародними договорами, зокрема Константинопольською конвенцією щодо забезпечення вільного судноплавства по Суецькому каналу 1888 р., Версальським мирним договором 1919 р. (щодо Кільського каналу), Договором про постійний нейтралітет Панамського каналу та його експлуатацію, укладеним у 1977 р. між Панамою та США.
Основу правового режиму міжнародних каналів складає принцип свободи торгового судноплавства, що означає свободу плавання торгових суден усіх держав (під усіма прапорами) за умови дотримання ними встановлених на національному рівні правил, що регламентують техніко-експлуатаційні, навігаційні, екологічні, фінансові й інші подібні аспекти проходу через ці канали. Для військових суден передбачена свобода судноплавства по Суецькому каналу. Прохід військових суден через Коринфський канал можливий з дотриманням дозвільного порядку. По Кільському каналу допускається вільне плавання військових кораблів держав, що знаходяться у мирі з ФРН. Панамський канал відкритий для мирного проходу суден усіх держав на умовах повної рівності і недискримінації, однак військові кораблі Панами і США мають переважне право на прохід через канал “без затримок”.