
- •1.Міжнародний рух товарів як ознака світового рівня
- •2.Історія розвитку митної справи
- •3. Митна система Ураїни в 17-20 століттях
- •4. Митна політика сучасної україни. Фактори впливу.
- •5.Основні принципи митної політики.
- •6.Функції митної політики.
- •7. Сутність і інструменти протекціоністської митної політики
- •8. Вплив імпортного тарифу на регулювання міжнародної торгівлі
- •9. Політика митної торгівлі. Міжнародні торгові організації
- •10. Митні органи україни. Загальна характеристика дмсу
- •11. Структура митних органів України
- •12. Регіональні митниці та митні пости.
- •13. Тарифне регулювання в митній справі
- •14.Поняття митного тарифу,митного кордону.
- •15.Класифікація мит.
- •16. Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі
- •17. Кількісні обмеження,ембарго.
- •18.Квотування, ліцензування. Види квот і ліцензій
- •19. Приховані методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •20 Фінансові,валютно-кредитні та правові методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •21. Поняття і сутність митної вартості. Кодекс про митну вартість гатт.
- •22.Визначення митної вартості при імпорті товарів
- •23.Визначення митної вартості при експорті товарів
- •24 Мито.Система митних платежів
- •25 Митні збори, акциз, податок на додану вартість.
6.Функції митної політики.
Функції митної політики – призначення й сукупність обов’язків по відношенню до держави
До основних функцій митної політики належать:
1)Фіскальна- наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, ПДВ, акцизного збору та інших платежів при переміщенні товарів через митний кордон.
2)Регулятивна-вплив з боку держави на зовнішньо-економічні відносини, виконання міжнародно-правових зобов’язань держави
3)Захисна-захист національної безпеки держави,захист внутрішнього ринку,забезпечення економічної безпеки.
7. Сутність і інструменти протекціоністської митної політики
Митний протекціонізм - митна політика, що передбачає встановлення високого рівня митного оподаткування ввезених на внутрішній ринок країни іноземних товарів. Митний протекціонізм застосовується з метою захисту вітчизняних галузей промисловості від конкуренції з іноземними виробниками.
Інструментами протекціонізму служать всі заходи митного регулювання: тарифні (митні збори) і нетарифні (ліцензування, квотування, «добровільне» обмеження експорту, норми санітарного, епідеміології., Екологічного контролю, технічні стандарти та ін.) Роль окремих інструментів протекціонізму в даний час кардинально змінюється. Високі, тобто протекціоністські, митні збори, кількісні обмеження, які традиційно займали основне місце в арсеналі відкритого протекціонізму, згідно з рішеннями СОТ не можуть застосовуватися більшістю країн світу (крім країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою) для захисту окремих галузей. На перший план виходять більш завуальовані інструменти санітарного та технічного контролю, тобто відкритий протекціонізм змінюється непрямим.
8. Вплив імпортного тарифу на регулювання міжнародної торгівлі
Введення імпортного тарифу для захисту національних виробників, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливає на економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не призводить до зміни світових цін, і великою - якщо зміна попиту на імпортні товари спричинює зміну світових цін.
Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищає ринок від іноземної конкуренції, але є засобом поліпшення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Велика країна є великим імпортером товарів на світовому ринку. Тому якщо вона обмежує свій імпорт ввізними тарифами, то це істотно знижує сукупний попит на даний товар. Внаслідок цього продавці товару змушені знижувати ціни. При незмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортні товари умови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифу приведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вони не будуть перекриті негативними економічними втратами для країни через його нарахування. Іншими словами, позитивний ефект тарифу досягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вираженні більший, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва порівняно зі світовим і скорочення внутрішнього споживання товару.